–озд≥л 41
ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ —”„ј—Ќќѓ ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ѕќЋ≤“» » ¬ ” –јѓЌ≤
¬ умовах становленн¤ ≥ розвитку ”крањни ¤к незалежноњ держа-ви першочерговою Ї потреба виробленн¤ власноњ загальнодер-жавноњ економ≥чноњ пол≥тики. ÷е зумовлено насамперед тим, що до утворенн¤ суверенноњ держави ”крањна не провадила власноњ економ≥чноњ пол≥тики, оск≥льки була складовою ≥ншоњ великоњ дер-жави - —–—–, а њњ економ≥ка входила до складу так званого Їди-ного народногосподарського комплексу —–—–. ѕол≥тика розвитку економ≥ки ”крањни визначалась ≥з загальносоюзного економ≥чного центру. «в≥дти надходили пр¤м≥ вказ≥вки, директиви, плани та л≥м≥-ти щодо основних напр¤м≥в та пропорц≥й розвитку народного господарства ”крањни, ¤к≥ мали на мет≥ насамперед задоволенн¤ ≥ реал≥зац≥ю не нац≥ональних, а загальносоюзних потреб та ≥нте-рес≥в.
¬ ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ ≥нтенсивна робота державних ≥ виконав-чих орган≥в та наукових заклад≥в щодо визначенн¤ сутност≥, засад ≥ основних напр¤м≥в самост≥йноњ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на п≥знанн¤, визначенн¤ ≥ реал≥зац≥ю кор≥нних нац≥о-нально-державних економ≥чних потреб та ≥нтерес≥в.  онцентрова-не вираженн¤ ц¤ робота знаходить у в≥дпов≥дних законодавчих актах.
ѕершочергового значенн¤ набуваЇ завданн¤ ч≥ткого з'¤суванн¤ основних ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в економ≥чноњ пол≥тики держави на в≥дпов≥дних етапах њњ розвитку. ÷ентральною ланкою економ≥чноњ пол≥-тики держави на сучасному етап≥ маЇ бути прискоренн¤ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки крањни через зд≥йсненн¤ радикальних еко-ном≥чних реформ. ÷е шл¤х виходу з кризи ≥ поступового забезпе-ченн¤ реал≥зац≥њ кор≥нних ≥ стратег≥чних нац≥ональних соц≥ально-економ≥чних потреб та ≥нтерес≥в. —аме вони визначають довгостро-ков≥ пр≥оритети економ≥чноњ пол≥тики та особливост≥ њх дос¤гненн¤ в поточний момент.
–инков≥ реформи потр≥бн≥ нац≥њ не заради власне ринкових ре-форм, а заради њњ ≥нтерес≥в, ¤к≥ можуть бути краще реал≥зован≥ саме в ринков≥й економ≥ц≥.
«верненн¤ до кор≥нних нац≥ональних економ≥чних потреб ≥ ≥нте-рес≥в закладаЇ об'Їктивний фундамент дл¤ розробки пр≥оритет≥в економ≥чноњ пол≥тики. ѕроте реформи ≥ пол≥тику зд≥йснюють люди. ¬ к≥нцевому п≥дсумку в≥д њх ставленн¤ до проголошених ц≥лей ≥ заход≥в залежить реальн≥сть економ≥чноњ пол≥тики.
” зв'¤зку з цим необх≥дними умовами зд≥йсненн¤ курсу ради-кальних ринкових реформ в ”крањн≥ сл≥д вважати:
виробленн¤ виваженоњ стратег≥њ зд≥йсненн¤ соц≥альне ор≥Їнто-ваноњ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни, виход¤чи ≥з за-сад (¤к того вимагаЇ ст. 1  онституц≥њ ”крањни) суверенност≥ та незалежност≥, демократичност≥, соц≥альноњ спр¤мованост≥ ≥ верхо-венства права;
ч≥тке у¤вленн¤ про етапи проведенн¤ радикальних ринкових реформ, розробку його механ≥зму;
ор≥Їнтац≥ю на ринкову трансформац≥ю кер≥вництва крањни, законодавчих ≥ управл≥нських структур, ¤к≥ розгл¤дають таку транс-формац≥ю ¤к таку, що в≥дпов≥даЇ нац≥ональним ≥нтересам;
дос¤гненн¤ хоча б початкових реальних усп≥х≥в на окремих д≥-л¤нках реформ, насамперед тих, що зач≥пають життЇв≥ ≥нтереси широких верств населенн¤;
реальне залученн¤ до проведенн¤ ринкових реформ широких верств населенн¤ не ¤к об'Їкт≥в, а ¤к суб'Їкт≥в цих реформ ≥ фор-муванн¤ на цих засадах широкоњ соц≥альноњ бази розум≥нн¤, п≥д-тримки та захисту нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в, що Ї шл¤-хом до встановленн¤ пр≥оритету особистих ≥нтерес≥в;
створенн¤ широкого середнього класу ¤к найактивн≥шоњ бази незворотност≥ курсу соц≥альне ор≥Їнтованих ринкових реформ.
ќбов'¤зковою умовою зд≥йсненн¤ реальних ≥ соц≥альне ефек-тивних ринкових реформ Ї насамперед дос¤гненн¤ економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ в крањн≥. ÷е означаЇ, по-перше, стаб≥л≥зац≥ю законо-давства ≥ ур¤довоњ нормативноњ бази у сфер≥ економ≥чних в≥дносин на конституц≥йних засадах; по-друге, стаб≥л≥зац≥ю м≥ждержавних економ≥чних зв'¤зк≥в та пр¤мих економ≥чних зв'¤зк≥в в≥тчизн¤них
п≥дприЇмств з партнерами в тих крањнах, що займають пров≥дне становище на традиц≥йних ринках збуту або постачанн¤ украњн-ських виробник≥в; по-третЇ, стаб≥л≥зац≥ю державних ф≥нанс≥в та кур-су грошово-кредитноњ пол≥тики; по-четверте, наданн¤ державних гарант≥й та реального режиму спри¤нн¤ розвитку приватного сек-тора та в≥тчизн¤ного п≥дприЇмництва; по-п'¤те, стимулюванн¤ еко-ном≥њ матер≥ально-техн≥чних (особливо енергетичних) ресурс≥в та ор≥Їнтац≥ю ф≥нансових ресурс≥в на в≥дновленн¤ ≥ розвиток вироб-ничоњ сфери.
ќб'Їктивною основою реальноњ д≥йовоњ економ≥чноњ пол≥тики ”крањнськоњ держави Ї необх≥дн≥сть розв'¤занн¤ проблем переходу до соц≥альне ор≥Їнтованого ринкового господарства з точки зору не т≥льки економ≥чних виробничих в≥дносин, а й продуктивних сил, виробничих ресурс≥в. ÷ей перех≥д дуже обт¤жений потребою роз-в'¤занн¤ проблем, що виникли внасл≥док розпаду Їдиного народно-господарського комплексу колишн≥х республ≥к —оюзу –—–. «в≥дси необх≥дн≥сть, по-перше, структурноњ перебудови економ≥ки ”крањ-ни дл¤ створенн¤ нац≥онально-державного економ≥чного комплек-су; по-друге, налагодженн¤ на грунт≥ виробничих зв'¤зк≥в, що ≥сну-вали ран≥ше, економ≥чних р≥вноправних в≥дносин з кожною з не-залежних держав, що утворилис¤ на терен≥ колишнього —–—–, в тому числ≥ з –ос≥Їю ¤к з основним зовн≥шньоеконом≥чним партне-ром; по-третЇ, входженн¤ в св≥товий економ≥чний прост≥р. ¬се це потребуЇ не т≥льки стратег≥чноњ ¤сност≥, наполегливост≥, а й часу, тим б≥льше, що треба позбутис¤ п≥дходу до вир≥шенн¤ таких про-блем в суто пол≥тичн≥й площин≥, а перевести його в пол≥тико-еко-ном≥чний прост≥р, виход¤чи з об'Їктивних економ≥чних потреб та ≥нтерес≥в громад¤н ”крањни.
¬ажливим питанн¤м економ≥чноњ пол≥тики розвитку в умовах ”крањни Ї питанн¤ про сп≥вв≥дношенн¤ та взаЇмод≥ю м≥ж приват-ним та державним секторами економ≥ки. Ќа практиц≥ ринкова ор≥Їнтац≥¤ економ≥чноњ пол≥тики п≥дтверджуЇтьс¤ њњ ставленн¤м до приватного сектора економ≥ки. ≈коном≥чна пол≥тика маЇ бути реально спр¤мована на п≥дтримку ≥ розвиток приватного сектора, ¤кий Ї грунтом дл¤ формуванн¤ реальних, а не кваз≥ринкових в≥д-носин. ¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки можливост≥ держави що-до цього обмежен≥, тому економ≥чна пол≥тика маЇ зосереджува-тис¤ на тих ланках, де використанн¤ влади може дати найб≥льший ефект.
“реба враховувати також на¤вн≥сть ≥ формуванн¤ нових "цен-тр≥в" економ≥чноњ влади (ф≥нансово-банк≥вських груп, промисло-вих монопол≥й, аграрних груп, ф≥нансово-промислових груп тощо).  ожний з них домагаЇтьс¤ використанн¤ державноњ влади у влас-них ≥нтересах. ¬ ц≥й ситуац≥њ держава маЇ забезпечити пр≥оритет саме нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в соц≥альне ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки. ¬ цьому запорука усп≥ху њњ економ≥чноњ по-л≥тики.
¬ажливою необх≥дн≥стю сучасноњ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥ти-ки в наш≥й держав≥ Ї обгрунтоване визначенн¤ властивих саме су-часному етапу њњ становленн¤ ц≥лей та пр≥оритет≥в нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики стосовно кожноњ конкретноњ сфери ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки крањни.
” сфер≥ ф≥нансово-бюджетноњ та податковоњ пол≥тики до них належать: утриманн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету на р≥вн≥ 5-7 в≥дсотк≥в в≥д ¬¬ѕ ≥ забезпеченн¤ жорсткоњ залежност≥ державних витрат в≥д отримуваних доход≥в; концентрац≥¤ державних ресурс≥в на пр≥оритетних напр¤мах розвитку економ≥ки; реформуванн¤ бюд-жетних взаЇмов≥дносин м≥ж центральними, рег≥ональними ≥ м≥сце-вими р≥вн¤ми; ф≥нансове забезпеченн¤ необх≥дного захисту насе-ленн¤ та функц≥онуванн¤ соц≥ально-культурноњ сфери; пол≥пшенн¤ управл≥нн¤ коштами ƒержавного бюджету через державну скарб-ницю та вдосконаленн¤ управл≥нн¤ державним внутр≥шн≥м ≥ зов-н≥шн≥м боргом; забезпеченн¤ стаб≥льност≥ в оподаткуванн≥, розши-ренн¤ бази та зменшенн¤ к≥лькост≥ податкових п≥льг, а також обов'¤зковост≥ та р≥внонапруженост≥ у сплат≥ податк≥в ус≥ма юри-дичними ≥ ф≥зичними особами; посиленн¤ њхнього стимулюючого впливу на розвиток виробництва; розширенн¤ бази та прав м≥сце-вих орган≥в влади щодо формуванн¤ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в за рахунок м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в; посиленн¤ контролю за повно-тою сплати податк≥в.
” галуз≥ грошово-кредитноњ та ц≥новоњ пол≥тики такими ц≥л¤ми та пр≥оритетами Ї: спр¤муванн¤ ресурс≥в, включаючи ≥ноземну ва-люту, на кредитуванн¤ життЇво важливих ≥ ефективних виробництв та зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови економ≥ки; скороченн¤ пр¤-мих кредит≥в ЌЅ” на покритт¤ деф≥циту бюджету, регул¤рний пе-регл¤д обл≥ковоњ ставки ЌЅ” та дотриманн¤ позитивних в≥дсотко-вих ставок; створенн¤ умов дл¤ залученн¤ комерц≥йних банк≥в до участ≥ у кредитуванн≥ довгострокових ≥нвестиц≥йних проект≥в; л≥бе-рал≥зац≥¤ ≥ децентрал≥зац≥¤ внутр≥шнього валютного ринку та за-хист нац≥ональноњ валюти; ор≥Їнтац≥¤ на пропорц≥њ св≥тових ц≥н та усуненн¤ деформац≥й ц≥н на с≥льськогосподарську ≥ промислову продукц≥ю; посиленн¤ контролю за ц≥нами на продукц≥ю п≥дпри-Їмств-монопол≥ст≥в.
” сфер≥ структурноњ та промисловоњ пол≥тики увагу сл≥д зосере-дити на забезпеченн≥ керованост≥ структурною перебудовою еко-ном≥ки, насамперед на стимулюванн≥ пр≥оритетного розвитку галу-зей, що мають швидкий оборот кап≥талу, а також ефективних на-укоЇмних галузей промисловост≥; реструктуризац≥њ нежиттЇздатних
виробництв, що втратили оборонне значенн¤; забезпеченн¤ все-б≥чноњ економ≥њ енергоресурс≥в, зменшенн¤ потреби держави у па-ливно-енергетичних ресурсах ≥ зниженн¤ обс¤г≥в њх придбанн¤ за ≥мпортом; спри¤нн≥ створенню ф≥нансово-промислових груп, хол-динг≥в, що забезпечують ≥нтереси нац≥онального економ≥чного роз-витку; тимчасове зд≥йсненн¤ протекц≥он≥стських заход≥в щодо окре-мих сфер в≥тчизн¤ного виробництва.
¬ ≥нвестиц≥йн≥й пол≥тиц≥ сл≥д насамперед забезпечити спр¤му-ванн¤ бюджетних ≥нвестиц≥й на вир≥шенн¤ найгостр≥ших соц≥аль-них проблем ≥ завершенн¤ буд≥вництва найважлив≥ших виробни-чих потужностей; реал≥зац≥ю пол≥тики прискореноњ амортизац≥њ та посиленн¤ контролю за використанн¤м амортизац≥йних в≥драху-вань; розм≥щенн¤ централ≥зованих кап≥тальних вкладень на кон-курсн≥й основ≥, а також розширенн¤ використанн¤ недержавних джерел ≥нвестуванн¤: ≥нвестиц≥йного потенц≥алу комерц≥йних бан-к≥в, ресурс≥в пенс≥йних, страхових та ≥нших фонд≥в, ≥ноземних ≥нвес-тиц≥й, ≥ноземних кредитних л≥н≥й.
¬ аграрн≥й пол≥тиц≥ пр≥оритетами визнано стаб≥л≥зац≥ю та посту-пове нарощуванн¤ обс¤г≥в с≥льськогосподарського виробництва;
орган≥зац≥ю сучасних ринк≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та про-довольства (насамперед зерна, цукру, ол≥њ); зб≥льшенн¤ експортно-го потенц≥алу агропромислового комплексу; посл≥довне зд≥йсненн¤ земельноњ та господарськоњ реформи, п≥двищенн¤ рол≥ земельного податку (плати за землю).
” сфер≥ соц≥альноњ пол≥тики пр≥оритетними ц≥л¤ми ≥ завданн¤ми Ї п≥двищенн¤ платоспроможного попиту населенн¤ та зменшенн¤ т¤гар¤ реформ дл¤ найменш захищених його верств; удосконален-н¤ системи оплати прац≥ та актив≥зац≥¤ державноњ пол≥тики зайн¤-тост≥; забезпеченн¤ на державному р≥вн≥ м≥н≥мальних соц≥альних гарант≥й, ц≥льовоњ адресноњ допомоги найб≥льш вразливим верствам населенн¤; реформуванн¤ системи пенс≥йного забезпеченн¤ ≥ со-ц≥ального страхуванн¤ та впор¤дкуванн¤ наданн¤ р≥зноман≥тних п≥льг; розвиток недержавних форм соц≥альноњ п≥дтримки населенн¤ (благод≥йн≥ орган≥зац≥њ, кредитн≥ сп≥лки, споживч≥ товариства тощо).
” галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики пр≥оритетне значенн¤ маЇ забезпеченн¤ поетапного скороченн¤ деф≥циту плат≥жно-тор-гового балансу; стимулюванн¤ нарощуванн¤ експорту, розширен-н¤ д≥ючих ≥ пошук, нових ринк≥в збуту, а також удосконаленн¤ то-варноњ структури експорту та ≥мпорту; розбудова ≥нфраструктури зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та вдосконаленн¤ системи митного контролю ≥ тарифного регулюванн¤; визначенн¤ обс¤г≥в ≥ перел≥к≥в товарноњ номенклатури критичного ≥мпорту, а також перел≥к≥в ≥мпортоза-м≥нноњ продукц≥њ; розвиток сп≥вроб≥тництва з м≥жнародними ф≥нан-совими орган≥зац≥¤ми в нац≥ональних ≥нтересах; стимулюванн¤ ефективних ≥ноземних ≥нвестиц≥й та довгострокових торгових в≥д-носин ≥з заруб≥жними крањнами.
” сфер≥ реструктуризац≥њ в≥дносин власност≥ першочерговими Ї так≥ завданн¤:
прискоренн¤ процес≥в приватизац≥њ з одночасним посиленн¤м державного контролю за оц≥нкою вартост≥ об'Їкт≥в приватизац≥њ;
залученн¤ стратег≥чних ≥нвестор≥в, передус≥м в≥тчизн¤них, до приватизац≥њ;
забезпеченн¤ формуванн¤ правовоњ бази розвитку малого ≥ се-реднього б≥знесу;
прискоренн¤ приватизац≥њ об'Їкт≥в незавершеного буд≥вництва;
забезпеченн¤ можливост≥ приватизац≥њ об'Їкт≥в разом ≥з земель-ними д≥л¤нками, на ¤ких вони розташован≥;
посиленн¤ контролю за д≥¤льн≥стю траст≥в, ≥нвестиц≥йних фон-д≥в, дов≥рчих товариств.
” антимонопольн≥й пол≥тиц≥ сл≥д забезпечити, по-перше, засто-суванн¤ правових норм антимонопольного законодавства, спр¤мо-ваних на збереженн¤ ц≥л≥сних технолог≥чних комплекс≥в з високим р≥внем концентрац≥њ виробництва, ¤к≥ забезпечують експортний потенц≥ал, ≥, по-друге, жорсткий контроль за недопущенн¤м ви¤в≥в монопольних ≥ дискрим≥нац≥йних ц≥н ¤к у сфер≥ виробництва, так ≥ у сфер≥ торг≥вл≥.
¬ управл≥нн≥ державним сектором економ≥ки головними Ї так≥ завданн¤:
в≥дновленн¤ керованост≥ державним сектором економ≥ки через контроль з боку м≥н≥стерств ≥ в≥домств, особливо ‘онду державно-го майна, за ефективним використанн¤м державного майна, вико-нанн¤м державних контракт≥в, проведенн¤м науково-техн≥чноњ по-л≥тики у в≥дпов≥дних галуз¤х, вивченн¤м ринк≥в збуту продукц≥њ;
законодавче розмежуванн¤ прав ≥ в≥дпов≥дальност≥ р≥зних дер-жавних орган≥в управл≥нн¤ та адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмств.
¬ажливе значенн¤ маЇ також забезпеченн¤ державних пр≥ори-тет≥в у розвитку галузей, ¤к≥ виробл¤ють к≥нцеву продукц≥ю, пос≥-дають вагоме м≥сце на внутр≥шньому ринку, мають в≥дпов≥дний екс-портний потенц≥ал, забезпечують швидкий оборот кап≥талу ≥ значн≥ надходженн¤ до бюджету, а також спри¤ють зайн¤тост≥ населенн¤. ÷е насамперед легка ≥ харчова промислов≥сть, базов≥ та наукоЇмн≥ галуз≥ (машино- ≥ приладобудуванн¤, металург≥¤, х≥м≥чна промисло-в≥сть), а також галуз≥ паливно-енергетичного комплексу.
¬ агропромисловому сектор≥ - це розвиток бази дл¤ переробки та збер≥ганн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та розвиток соц≥аль-ноњ сфери села.
ѕрактична реал≥зац≥¤ вс≥х перел≥чених пр≥оритет≥в маЇ на мет≥ забезпечити, по-перше, реальну л≥берал≥зац≥ю ≥ макроеконом≥чну
стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки крањни, а по-друге, перех≥д украњнськоњ еко-ном≥ки на рейки ефективного ринкового господарюванн¤.
јнал≥з результат≥в перших рок≥в ринкових реформ св≥дчить, що в економ≥ц≥ ”крањни вже нам≥тились певн≥ тенденц≥њ њњ стаб≥л≥зац≥њ, а також становленн¤ ринкових механ≥зм≥в господарюванн¤. —в≥дчен-н¤м цього Ї, по-перше, поступова реальна л≥кв≥дац≥¤ централ≥зованоњ системи розпод≥лу ресурс≥в ≥ директивного контролю п≥дприЇмств з боку державних орган≥в; по-друге, л≥кв≥дац≥¤ деф≥циту товар≥в, що ≥снував ран≥ше, ≥ перех≥д значноњ частини населенн¤ у сферу приватного п≥дприЇмництва; по-третЇ, трансформац≥¤ форм влас-ност≥ та становленн¤ нових форм господарюванн¤.
” ц≥лому завд¤ки в≥дпов≥дн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ держави вже започатковано об'Їктивн≥ ринков≥ процеси, ¤к≥ в к≥нцевому п≥дсум-ку мають забезпечити становленн¤ та ефективне функц≥онуванн¤ в ”крањн≥ соц≥альне ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки.