72. „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ статус адвоката в≥д статусу ≥нших юрист≥в, ¤к≥ займаютьс¤ юридичною практикою
¬≥дм≥нн≥сть статусу адвоката в≥д статусу ≥нших юрист≥в, що займаютьс¤ юридичною практикою пол¤гаЇ в тому, що «акон про адвокатуру окремо закр≥плюЇ норму, ¤ка стосуЇтьс¤ гарант≥й адвокатськоњ д≥¤льност≥. Ќею встановлено, що профес≥йн≥ права, честь ≥ г≥дн≥сть адвоката охорон¤ютьс¤ законом; заборон¤Їтьс¤ будь-¤ке втручанн¤ в адвокатську д≥¤льн≥сть, вимаганн¤ в≥д адвоката, його пом≥чника, посадових ос≥б ≥ техн≥чних прац≥вник≥в адвокатських об'Їднань в≥домостей, що становл¤ть адвокатську таЇмницю. « них питань вони також не можуть допитуватись ¤к св≥дки.
ƒокументи, пов'¤зан≥ з виконанн¤м адвокатом дорученн¤, не п≥дл¤гають огл¤дов≥, розголошенню чи вилученню без його згоди. «аборон¤Їтьс¤ прослуховуванн¤ телефонних розмов адвокат≥в у зв'¤зку з оперативно-розшуковими заходами без р≥шенн¤ суду. Ќе допускаЇтьс¤ оф≥ц≥йне негативне реагуванн¤ з боку орган≥в д≥знанн¤, сл≥дства, суду на правову позиц≥ю адвоката у справ≥. јдвокату гарантуЇтьс¤ р≥вн≥сть прав з ≥ншими учасниками процесу.
 рим≥нальна справа проти адвоката може бути порушена т≥льки √енеральним прокурором ”крањни, його заступниками, прокурорами јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ста  иЇва. јдвоката не можна прит¤гнути до крим≥нальноњ, матер≥альноњ та ≥ншоњ в≥дпов≥дальност≥ або погрожувати њњ застосуванн¤м у зв'¤зку з наданн¤м юридичноњ допомоги громад¤нам та орган≥зац≥¤м.

73. ’то може бути адвокатом ≥ хто не може ним бути
јдвокатом, за «аконом про адвокатуру, може бути громад¤нин ”крањни, ¤кий маЇ вищу юридичну осв≥ту, стаж роботи за спец≥альн≥стю юриста або пом≥чника адвоката не менше двох рок≥в, котрий склав квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, одержав св≥доцтво про право на зан¤тт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю та прийн¤в ѕрис¤гу адвоката ”крањни. ¬≥н не може працювати в суд≥, прокуратур≥, нотар≥ат≥, органах внутр≥шн≥х справ, служби безпеки, державного управл≥нн¤. јдвокатом не може бути особа, ¤ка маЇ судим≥сть.

74. ѕоходженн¤ терм≥ну "адвокат"
—лово Ђадвокатї походить в≥д латинського корен¤ Ђadvocareї, Ђadvocatusї (Ђзакликатиї, Ђзапрошенийї). « давн≥х час≥в, адвокат, перш за все, спри¤в захисту прав, свобод та представл¤в законн≥ ≥нтереси громад¤н, надавав њм р≥зноман≥тну юридичну допомогу

75. ћомент допуску адвоката до участ≥ у справ≥ у крим≥нальному процес≥
«акон передбачаЇ участь захисника в справ≥ за угодою ≥ за призначенн¤м.
«ахисник за угодою запрошуЇтьс¤ п≥дозрюваним, обвинуваченим чи п≥дсудним, його законними представниками, родичами або ≥ншими особами за його дорученн¤м або на њх проханн¤ (ч. 1 ст. 47  ѕ ).
«ахисник за призначенн¤м (причому лише з числа адвокат≥в) залучаЇтьс¤ до участ≥ в справ≥ особою, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчим, суддею чи судом через адвокатське об'Їднанн¤ у випадках, коли в≥дмова в≥д захисника не може бути прийн¤та ≥ в≥н не запрошений п≥дозрюваним, п≥дсудним або ≥ншими перел≥ченими вище посадовими особами. Ќа проханн¤ п≥дозрюваного, обвинуваченого, п≥дсудного участь захисника в справ≥ забезпечуЇтьс¤ особою, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчим, суддею чи судом ≥ в ≥нших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуваЇ п≥д вартою, не знаЇ будь-кого в дан≥й м≥сцевост≥, Ї малозабезпеченим тощо).

76. ¬≥дшкодуванн¤ сторон≥, на користь ¤коњ поставлене р≥шенн¤, витрат по оплат≥ прац≥ адвоката
—торон≥, на користь ¤коњ постановлено р≥шенн¤, суд присуджуЇ з другоњ сторони витрати, пов'¤зан≥ з оплатою допомоги адвоката, ¤кий брав участь у справ≥, в розм≥р≥ до п'¤ти процент≥в в≥д задоволеноњ частини позовних вимог, але не б≥льше встановленоњ таксою суми. якщо в≥дпов≥дно до встановленого пор¤дку допомога адвокатом була подана сторон≥ безкоштовно, суд ст¤гуЇ з другоњ сторони зазначену суму на користь юридичноњ консультац≥њ або в доход держави.

77. «наченн¤ "ќсновних положень про роль адвокат≥в"
«наченн¤ даних положень пол¤гаЇ в тому, що вони на м≥жнародному р≥вн≥ (документ ќќЌ) регулюють функц≥онуванн¤ адвокатури взагал≥, ≥ адвоката зокрема. “ак, в цих положенн¤х зазначено, що будь-¤ка людина вправ≥ звернутис¤ за допомогою дл¤ п≥дтвердженн¤ своњх прав ≥ захисту на вс≥х стад≥¤х крим≥нальноњ процедури (п. 1) ≥ що обов'¤зком ур¤д≥в Ї забезпеченн¤ можливост≥ кожному бути ≥нформованим компетентними владами про нього право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешт≥, затриманн≥ чи пом≥щенн≥ в тюрму або обвинуваченн≥ в крим≥нальному злочин≥ (п. 5).
Ђќсновн≥ положенн¤ про роль адвокат≥вї передбачають, що особа, ¤ка не маЇ адвоката, у випадках, коли ≥нтереси правосудд¤ вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, ¤кий маЇ в≥дпов≥дну компетенц≥ю ≥ досв≥д веденн¤ справ, щоб забезпечити њй ефективну юридичну допомогу без оплати з њњ сторони, ¤кщо у нењ немаЇ необх≥дних кошт≥в (п. 6).

78. ѕравила профес≥йноњ етики адвоката у пров≥дних крањнах св≥ту
” пров≥дних крањнах св≥ту вс≥ адвокати, ¤к члени юридичноњ сп≥лки, мають п≥дтримувати добр≥ та в≥дверт≥ стосунки м≥ж собою. —л≥д не допускати ворожнеч≥ м≥ж кл≥Їнтами, ¤ка завжди негативно впливаЇ на стосунки адвокат≥в м≥ж собою. јдвокати не повинн≥ використовувати помилки своњх колег в особистих ц≥л¤х, а, навпаки, вчасно њм запоб≥гати.
јдвокат маЇ запоб≥гати хибн≥й юридичн≥й практиц≥. якщо в≥н виступаЇ у присутност≥ публ≥ки, в≥н маЇ це робити за принципами кодексу профес≥йноњ етики. ƒ≥¤льн≥сть адвоката у присутност≥ публ≥ки сприймаЇтьс¤ по-р≥зному, через що кожний публ≥чний виступ стаЇ серйозним ≥спитом дл¤ нього.
јдвокат зобов'¤заний пост≥йно пам'¤тати та виконувати правила профес≥йноњ етики, закр≥плен≥ у кодекс≥.  оли адвокат порушуЇ будь-¤ку його настанову, цей випадок стаЇ приводом дл¤ розгл¤ду на дисципл≥нарн≥й ком≥с≥њ юридичного товариства.

79. ѕитанн¤ орган≥зац≥њ оплати прац≥ адвоката у пров≥дних крањнах св≥ту
ќплата юридичноњ допомоги, ¤ка надаЇтьс¤ адвокатами в пров≥дних крањнах св≥ту, Ч одна з найб≥льш складних проблем орган≥зац≥њ адвокатури.
≤снуЇ спрощений погл¤д, що юридична допомога маЇ надаватис¤ адвокатом безоплатно, ≥ що це, мовл¤в, Ї запорукою його незалежност≥. јле при цьому не враховуЇтьс¤, що будь-¤к≥ трудов≥ зусилл¤ мають бути винагородженн≥. Ќе Ї виключенн¤м з цього правила ≥ профес≥¤ адвоката. ’оча юридична допомога маЇ бути доступною населенню, ц≥лком виправданою Ї зац≥кавлен≥сть адвоката в тому, щоб гонорар в≥дпов≥дав к≥лькост≥ та ¤кост≥ витраченоњ ним прац≥ ≥ сплачувавс¤ у спос≥б, ¤кий не принижуЇ його г≥дн≥сть. “ак юридична допомога в јнгл≥њ оплачуЇтьс¤ ¤к за згодою, так ≥ за таксою на п≥дстав≥ р¤ду закон≥в та правил.
ќплата юридичних послуг адвоката в —Ўј зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ в≥льноњ угоди та на основ≥ практики, що склалас¤, а також з урахуванн¤м рекомендац≥й орган≥зац≥й, в ¤ких перебуваЇ адвокат.
” ‘ранц≥њ в основу оплати прац≥ адвоката покладено принцип двосторонньоњ добров≥льноњ угоди.
ќплата прац≥ адвоката в ”крањн≥ маЇ так≥ особливост≥. «г≥дно з «аконом про адвокатуру основним принципом оплати прац≥ адвокат≥в за надану юридичну допомогу громад¤нам та п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м вс≥х форм власност≥ Ї домовлен≥сть м≥ж адвокатом чи кер≥вником адвокатського обТЇднанн¤ з громад¤нином чи п≥дприЇмством, установою та орган≥зац≥Їю.

80.  омпетентн≥сть та добросов≥сн≥сть адвоката
¬≥дпов≥дно до Ђќсновних положень про роль адвокат≥вї, особа, ¤ка не маЇ адвоката, у випадках, коли ≥нтереси правосудд¤ вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою т≥льки такого адвоката, ¤кий маЇ в≥дпов≥дну компетенц≥ю ≥ досв≥д веденн¤ справ, щоб забезпечити њй ефективну юридичну допомогу без оплати з њњ сторони, ¤кщо у нењ немаЇ необх≥дних кошт≥в.