81.
¬имоги до рекламних матер≥ал≥в про д≥¤льн≥сть адвокат≥в
ќсновними вимогами до рекламних матер≥ал≥в про д≥¤льн≥сть адвокат≥в Ї
законн≥сть, точн≥сть, достов≥рн≥сть, використанн¤ державноњ та ≥нших мов
в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, використанн¤ форм та засоб≥в, ¤к≥ не
завдають споживачев≥ реклами моральноњ, ф≥зичноњ або псих≥чноњ шкоди.
” реклам≥ про д≥¤льн≥сть адвокат≥в заборон¤Їтьс¤:
- вм≥щувати твердженн¤, ¤к≥ Ї дискрим≥нац≥йними за ознаками походженн¤,
соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та нац≥ональноњ належност≥, стат≥,
осв≥ти, ставленн¤ до рел≥г≥њ, за мовними ознаками, родом ≥ характером зан¤ть,
м≥сцем проживанн¤, за ≥нших обставин або так≥, що дискредитують послуги ≥нших
ос≥б;
- подавати в≥домост≥ або закликати до д≥й, ¤к≥ можуть спричинити порушенн¤
законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та
навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтуванн¤ засобами
безпеки;
- використовувати засоби ≥ технолог≥њ, ¤к≥ безпосередньо д≥ють на п≥дсв≥дом≥сть
споживача;
- наводити твердженн¤, що дискрим≥нують ос≥б, ¤к≥ не користуютьс¤ послугами, що
рекламуЇтьс¤;
- використовувати або ≥м≥тувати зображенн¤ ƒержавного √ерба ”крањни, ƒержавного
ѕрапора ”крањни та звучанн¤ ƒержавного √≥мну ”крањни, зображенн¤ державних
символ≥в ≥нших держав та м≥жнародних орган≥зац≥й, а також оф≥ц≥йн≥ назви
державних орган≥в ”крањни, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством;
- вм≥щувати зображенн¤ ф≥зичноњ особи або використовувати њњ ≥м'¤ без згоди
останньоњ;
- ≥м≥тувати (коп≥ювати або насл≥дувати) загальне вир≥шенн¤, текст, зображенн¤,
музичн≥ чи звуков≥ ефекти, що застосовуютьс¤ в реклам≥ ≥нших послуг або
продукц≥њ.
–еклама про д≥¤льн≥сть адвокат≥в маЇ бути ч≥тко в≥докремлена в≥д ≥ншоњ
≥нформац≥њ, незалежно в≥д форм чи засоб≥в розповсюдженн¤, таким чином, щоб њњ
можна було ≥дентиф≥кувати ¤к рекламу.
–еклама на телебаченн≥ ≥ рад≥о повинна бути ч≥тко в≥докремлена в≥д ≥нших програм
на њњ початку ≥ наприк≥нц≥ за допомогою ауд≥о-, в≥део-, комб≥нованих засоб≥в або
коментар≥в ведучих.
82.
¬имоги до зм≥сту угоди про наданн¤ юридичноњ допомоги
ѕри
укладанн≥ угоди про оплату юридичноњ допомоги враховуЇтьс¤ к≥льк≥сть часу,
витраченого адвокатом на њњ наданн¤, складн≥сть справи та ≥нш≥ чинники.
√ромад¤ни та юридичн≥ особи Ї в≥льними у вибор≥ адвокат≥в. ¬они можуть укладати
угоди з ними чи адвокатськими об'Їднанн¤ми про наданн¤ юридичноњ допомоги
прот¤гом певного строку (м≥с¤ць, квартал, р≥к ≥ т.д.), так ≥ на виконанн¤
разових доручень. ѕри цьому в угод≥ визначаютьс¤ умови та види юридичноњ
допомоги, розм≥р та пор¤док њњ оплати.
83.
ѕрийн¤тт¤ дорученн¤ кл≥Їнта дек≥лькома адвокатами
«акон
про адвокатуру встановлюЇ, що при зд≥йсненн≥ своњх профес≥йних обов'¤зк≥в
адвокат не маЇ права використовувати своњ повноваженн¤ на шкоду особ≥, в
≥нтересах ¤коњ прийн¤в дорученн¤. ¬иход¤чи з цього положенн¤ необх≥дно зазначити,
що при прийн¤тт≥ дорученн¤ дек≥лькома адвокатами вони повинн≥ сп≥льно д≥¤ти у
напр¤мку захисту прав та законних ≥нтерес≥в свого кл≥Їнта, але при цьому не
повинн≥ використовувати своњ повноваженн¤ на шкоду особ≥, в ≥нтересах ¤коњ
прийн¤ли дорученн¤.
84.
‘актори, що повинн≥ братис¤ до уваги при визначенн≥ обгрунтованого розм≥ру
гонорару
ƒо
фактор≥в, що повинн≥ враховуватис¤ при визначенн≥ обгрунтованого розм≥ру
гонорару належать:
- галузь процесуального права, в ¤к≥й маЇ розгл¤датис¤ справа;
- статт¤ за ¤кою обвинувачуЇтьс¤ п≥дзахисний;
- ступ≥нь винност≥ п≥дзахисного;
- на¤вн≥сть помТ¤кшувальних обставин у п≥дзахисного;
- сума позовних вимог;
- досв≥д адвоката.
85. ќплата видатк≥в, повТ¤заних з виконанн¤м дорученн¤
ќплата видатк≥в, повТ¤заних з виконанн¤м дорученн¤ провадитьс¤ за рахунок
держави в пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥дшкодуванн¤
витрат держав≥ у таких випадках може бути покладено на засудженого
86.
√онорарн≥ в≥дносини у випадку дострокового роз≥рванн¤ угоди
”
випадку дострокового роз≥рванн¤ договору про наданн¤ правовоњ допомоги, оплата
прац≥ провадитьс¤ за фактично виконану роботу. ѕри неналежному виконанн≥
дорученн¤ внесена плата повертаЇтьс¤ громад¤нину або юридичн≥й особ≥ повн≥стю
або частково, а при виникненн≥ спору Ч за р≥шенн¤м суду.
87.
≈тичн≥ засади взаЇмов≥дносин м≥ж адвокатами
–озгл¤даючи це питанн¤ сл≥д звернути увагу на дух корпоративноњ Їдност≥
представник≥в даноњ профес≥њ, ¤кий передбачаЇ в≥дносини дов≥ри ≥ сп≥вроб≥тництва,
що п≥дтримуютьс¤ адвокатами м≥ж собою ≥ заради ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в, ≥ заради
уникненн¤ непотр≥бних спор≥в. ѕротиставленн¤ профес≥йних ≥нтерес≥в ≥нтересам
правосудд¤ та ≥нтересам ос≥б, ¤к≥ його домагаютьс¤, в будь-¤кому випадку
визнаЇтьс¤ невиправданим.
¬иход¤чи ≥з етичних засад взаЇмов≥дносин адвокат зобов'¤заний визнавати ус≥х
≥нших адвокат≥в ≥з тих держав, що вход¤ть в —п≥втовариство, ¤к колег за
профес≥Їю ≥ ставитис¤ до них зг≥дно з нормами пор¤дност≥ ≥ поваги.
Ѕудь-¤кий адвокат, р≥вень компетенц≥њ ¤кого не досить високий дл¤ участ≥ в
розгл¤д≥ будь-¤коњ справи, не повинен приймати дорученн¤ в≥д колеги з держави,
що входить до —п≥втовариства. ¬≥н зобов'¤заний допомогти колез≥ одержати
необх≥дн≥ в≥домост≥ про адвокат≥в, чий профес≥йний р≥вень дозвол¤Ї надати дану
послугу.
” процес≥ сп≥вроб≥тництва адвоката одн≥Їњ з держав, що вход¤ть в —п≥втовариство,
з адвокатом з ≥ншоњ держави —п≥втовариства, обидва вони зобов'¤зан≥ брати до
уваги можливу р≥зницю м≥ж законодавчими системами, а також орган≥зац≥¤ми
адвокат≥в, њх компетенц≥Їю ≥ обов'¤зками у в≥дпов≥дних державах —п≥втовариства.
88.
–оз≥рванн¤ угоди про наданн¤ правовоњ допомоги адвокатом
јдвокат
може в≥дмовитис¤ в≥д наданн¤ консультац≥й двом або к≥льком кл≥Їнтам, ¤к≥ беруть
участь у розгл¤д≥ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж справи, або не виступати в≥д њх ≥мен≥ за
на¤вност≥ суперечност≥ ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в або обірунтованоњ загрози виникненн¤
такоњ суперечност≥. јдвокат зобов'¤заний припинити обслуговуванн¤ обох кл≥Їнт≥в
у випадку вступу њх ≥нтерес≥в у взаЇмну суперечн≥сть, а також при виникненн≥
загрози порушенн¤ конф≥денц≥йност≥ або загрози незалежност≥ самого адвоката.
јдвокат також зобов'¤заний утриматис¤ в≥д обслуговуванн¤ нового кл≥Їнта, ¤кщо це
здатне викликати виникненн¤ загрози порушенн¤ конф≥денц≥йност≥ в≥домостей, що
дов≥рен≥ йому попередн≥м кл≥Їнтом, або ¤кщо ≥нформац≥¤, що Ї у розпор¤дженн≥
адвоката, про стан справ попереднього кл≥Їнта здатна стати джерелом переваг дл¤
нового кл≥Їнта.