√лава 15 Ќќ–ћ» ѕ–ј¬ј ” —»—“≈ћ≤ —ќ÷≤јЋ№Ќ»’ Ќќ–ћ

І 1. ѕон¤тт¤, ознаки ≥ види соц≥альних норм, њх сп≥вв≥дношенн¤ з техн≥чними нормами

¬с≥ види норм (норма Ч це певне правило) можна умовно под≥лити на дв≥ групи:

Ч  соц≥альн≥;

Ч  техн≥чн≥.

“ехн≥чн≥ норми регулюють д≥¤льн≥сть людини, пов'¤зану з використанн¤м природних ресурс≥в (норми витрати палива,

>>>261>>>

електроенерг≥њ, води та ≥н.) ≥ знар¤дь прац≥. —оц≥альн≥ норми регулюють в≥дносини людей один з одним,

—оц≥альн≥ норми Ч правила повед≥нки загального характеру, що складаютьс¤ у в≥дносинах м≥ж людьми в сусп≥льств≥ в зв'¤зку з про¤вом њх вол≥ (≥нтересу) ≥ забезпечуютьс¤ р≥зними засобами соц≥ального впливу.

—утн≥стю соц≥альних норм Ї не просто правила, тому що правила ≥снують ≥ в несоц≥альних утворенн¤х, таких, скаж≥мо, ¤к математика, граматика, техн≥ка та ≥н. (техн≥чн≥ норми), а правила ч≥тко вираженого соц≥ального характеру.

ќзнаки соц≥альних норм:

1.  ѕравила (масштаби, зразки, модел≥) повед≥нки регул¤тивного характеру Ч соц≥ально-вольов≥ норми, що ≥сторично склалис¤ або ц≥леспр¤мовано встановлен≥. ¬они спр¤мовують повед≥нку людей в≥дпов≥дно до закладеноњ в норм≥ ≥деальноњ модел≥ сусп≥льних в≥дносин, внос¤ть однаков≥сть у регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин ≥ формують безупинно д≥ючий механ≥зм типових масштаб≥в повед≥нки;

2. ѕравила повед≥нки загального характеру, тобто так≥, що не мають конкретного адресата. ¬они розрахован≥ на те, щоб спр¤ -мовувати повед≥нку людей у рамках в≥дносин даного виду; вступають у д≥ю щораз, коли виникають в≥дпов≥дн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини;

3.  ѕравила повед≥нки наказового характеру Ч загальнообов'¤зков≥. ¬они встановлюють заборони, дають еталони повед≥нки;

4.  ѕравила повед≥нки, ¤к≥ забезпечуютьс¤ певними засобами впливу на повед≥нку людей (звичкою, внутр≥шн≥м переконанн¤м, сусп≥льним впливом, державним примусом).

—л≥д зазначити, що соц≥альн≥ норми виникають у процес≥ ≥сторичного розвитку ≥, концентруючи дос¤гненн¤ людства в орган≥зац≥њ сусп≥льного житт¤, передаютьс¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, тобто Ї спадкоЇмними.

 ласиф≥кувати соц≥альн≥ норми можна за р≥зними критер≥¤ми.

¬иди соц≥альних норм за сферами д≥њ:

Ч економ≥чн≥: регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥ економ≥ки, тобто пов'¤зан≥ з взаЇмод≥Їю форм власност≥, з виробництвом, розпод≥лом ≥ споживанн¤м матер≥альних благ;

- пол≥тичн≥: регулюють в≥дносини м≥ж класами, нац≥¤ми, народност¤ми; пов'¤зан≥ з њх участю в боротьб≥ за державну вла-

>>>262>>>

ду та у њњ зд≥йсненн≥, ≥з взаЇмов≥дносинами держави з ≥ншими елементами пол≥тичноњ системи;

Х рел≥г≥йн≥: регулюють в≥дносини в сфер≥ рел≥г≥њ та м≥ж р≥зними рел≥г≥¤ми, специф≥чн≥ культов≥ д≥њ, заснован≥ на в≥р≥ в ≥снуванн¤ Ѕога;

Х еколог≥чн≥: регулюють в≥дносини в сфер≥ охорони навколишнього середовища та ≥н.

¬иди соц≥альних норм за регул¤тивними особливост¤ми:

Х  норми морал≥;

Х  норми-звичањ;

Х  норми права;

Х  корпоративн≥ норми (корпорац≥¤ Ч лат. corporatio Ч сп≥втовариство, об'Їднанн¤), тобто правила повед≥нки, ¤к≥ регулюють в≥дносини усередин≥ р≥зних недержавних орган≥зац≥й (громадських Ч некомерц≥йних ≥ комерц≥йних) м≥ж њх членами.

—оц≥альн≥ норми утворюють Їдину систему. Ќорми права сп≥вв≥днос¤тьс¤ ≥з соц≥альними ¤к частина з ц≥лим, оск≥льки вони Ч важлива, але не одна лише форма регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин.

Ќорми морал≥, норми-звичањ, корпоративн≥ й ≥нш≥ норми взаЇмод≥ють ≥з принципами ≥ нормами права, знаход¤ть у них одну з необх≥дних форм свого ≥снуванн¤ (наприклад, рел≥г≥йн≥ норми св¤ткуванн¤ –≥здва, ¬еликодн¤ стали правовими).

“ехн≥чн≥ норми пос≥дають своЇр≥дне м≥сце в систем≥ соц≥ального регулюванн¤, обумовлене тим, що вони регулюють в≥дносини м≥ж людьми ≥ природою, техн≥кою (людина ≥ комп 'ютер, людина ≥ знар¤дд¤ прац≥, людина ≥ виробництво), тод≥ ¤к соц≥альн≥ норми Ч в≥дносини м≥ж людьми та њх об'Їднанн¤ми.

“ехн≥чн≥ норми Ч правила, що вказують на найб≥льш економ≥чн≥ та еколог≥чно нешк≥длив≥ методи, прийоми ≥ засоби впливу людей на матер≥альний св≥т, њх роботу з техн≥чними ≥ природними об'Їктами. ≤накше: це правила доц≥льного поводженн¤ з предметами природи, знар¤дд¤ми прац≥ та р≥зними техн≥чними засобами, наприклад, правила виконанн¤ буд≥вельних роб≥т, ≥нструкц≥њ з експлуатац≥њ машин ≥ механ≥зм≥в.

“ехн≥чн≥ норми ірунтуютьс¤ на п≥знанн≥ закон≥в природи, особливостей техн≥чних об'Їкт≥в (знар¤дь виробництва та ≥н.) ≥ ¤вл¤ють собою специф≥чну мову сп≥лкуванн¤ людини з матер≥альними об'Їктами. Ќедотриманн¤ техн≥чних норм призводить

>>>263>>>

до в≥дпов≥дноњ реакц≥њ з боку сил природи на конкретн≥ д≥њ людини (кал≥цтва, травми, хвороби). “ак, невиконанн¤ вимоги медичного закладу користуватис¤ одноразовими шприцами може призвести до ≥нф≥куванн¤ хворого —Ќ≤ƒом, а порушенн¤ правил роботи на електронно-обчислювальн≥й машин≥ не дасть потр≥бного результату.

якщо розгл¤дати техн≥чн≥ норми безв≥дносно до того, регулюють вони повед≥нку людей чи н≥, то њх можна визначити ¤к суто техн≥чн≥ ≥ протиставити соц≥альним нормам, тобто суто техн≥чн≥ норми ¤к абстракц≥¤, в≥двол≥канн¤ в≥д сусп≥льних в≥дносин, мають таке саме значенн¤, ¤к правила математики та ≥нших несоц≥альних утворень, наприклад, правила поводженн¤ з комп'ютерами, телев≥зорами, стереосистемами, холодильниками ≥ т.д.

як т≥льки техн≥чн≥ норми стикаютьс¤ з повед≥нкою людей ≥ люди починають узгоджувати своњ вчинки з техн≥чними вимогами, тобто ¤к т≥льки техн≥чн≥ правила перетворюютьс¤ на загальн≥ правила повед≥нки (норми), вони набувають соц≥ального значенн¤. Ќаприклад, правила г≥г≥Їни Ч техн≥чн≥ норми, що мають соц≥альне значенн¤. јбо ≥нший приклад: техн≥чними нормами Ї р≥зн≥ правила, що встановлюють вимоги до ¤кост≥ продукц≥њ, товар≥в ≥ гарант≥њ њх ¤кост≥. ÷≥ техн≥чн≥ правила розрахован≥ на ставленн¤ суб'Їкт≥в (колектив≥в) до них у процес≥ створенн¤ продукц≥њ (товар≥в) ≥ сфер≥ обм≥ну. “ому вони мають соц≥альний характер.

—п≥льне у техн≥чних ≥ соц≥альних норм Ч њх зв'¤зок ≥з д≥¤льн≥стю людини.

¬≥дм≥нност≥ техн≥чних ≥ соц≥альних норм Ч в об'Їктах ≥ методах регулюванн¤.

ќзнаки соц≥ально-техн≥чних норм:

Х  обумовлен≥сть законами природи ≥ техн≥ки;

Х  невиразн≥сть соц≥ального характеру (не Ї суто соц≥альними);

Х  невиразн≥сть засоб≥в сусп≥льного забезпеченн¤ (правових, моральних та ≥нших санкц≥й);

Х  виключн≥сть використанн¤.

–¤д техн≥чних норм, що д≥ють у матер≥ально-виробнич≥й ≥

≤ < управл≥нськ≥й сфер≥ ≥ набули соц≥ального значенн¤, набувають

правовоњ сили, тобто перетворюютьс¤ на техн≥ко-юридичн≥ з

d   ознаками обов'¤зковост≥ ≥ охорони державними засобами, аж до

>>>264>>>

примусу. ѕри цьому вони не втрачають свого орган≥зац≥йно-техн≥чного характеру. Ќаприклад, правила протипожежноњ безпеки, експлуатац≥њ атомних станц≥й, ус≥х вид≥в транспорту, енергопостачанн¤, збереженн¤ ≥ перем≥щенн¤ вибухових ≥ токсичних речовин, поводженн¤ з≥ зброЇю тощо. ƒо техн≥чних норм належать:

1.  Ѕуд≥вельн≥ норми ≥ правила (ЅЌ≥ѕи);

2. ƒержавн≥ стандарти (ƒержстандарте);

3.  “ехн≥чн≥ умови виробництва певноњ продукц≥њ;

4.  ≤нструкц≥њ з експлуатац≥њ машин ≥ механ≥зм≥в;

5.  Ќорми витрати сировини, палива, електроенерг≥њ та ≥н. —оц≥ально-техн≥чн≥ норми перетворюютьс¤ на техн≥ко-юридичн≥

в двох випадках".

1.   оли держава через в≥дпов≥дн≥ уповноважен≥ органи формулюЇ зм≥ст соц≥ально-техн≥чних норм, дотриманн¤ ¤ких визнаЇтьс¤ юридичне обов'¤зковим. Ќаприклад, наказ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни є 166 в≥д 30.05.1997. Ђѕро затвердженн¤ форми податковоњ декларац≥њ ≥ пор¤дку њњ заповненн¤ ≥ поданн¤ї. ≤нший приклад: ≥нструкц≥¤ з дотриманн¤ техн≥чних правил роб≥тниками атомноњ електростанц≥њ. ¬она м≥стить соц≥ально-техн≥чн≥ норми, ¤к≥ мають формально-обов'¤зковий характер дл¤ адресата, ≥ охорон¤Їтьс¤ державою. ≤нструкц≥¤ до електробритви такого характеру не маЇ.

2.   оли держава не формулюЇ зм≥ст соц≥ально-техн≥чних норм, а в≥дсилаЇ до них (≥нструкц≥њ тощо), але встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ њхнього зм≥сту. ¬они мають бланкетний або в≥дсильний характер. “ак, ухиленн¤ в≥д заборон по техн≥ц≥ безпеки, промислов≥й сан≥тар≥њ та ≥нших правил прац≥, передбачених трудовим законодавством, може спричинити адм≥н≥стративну, дисципл≥нарну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

ёридико-техн≥чн≥ норми не можна протиставл¤ти нормам соц≥альним, тому що ус≥ без вин¤тку правов≥ норми адресован≥ люд¤м, регулюють в≥дносини лише м≥ж особами, групами, сусп≥льством ≥ державою (але не в≥дносини м≥ж особою ≥ р≥ччю або ¤вищем природи) ≥ в цьому сенс≥ вони Ї соц≥альними, њх ≥нод≥ називають п≥двидом соц≥альних норм або соц≥альними нормами з техн≥чним зм≥стом. “аким чином, у матер≥ально-виробнич≥й ≥ управл≥нськ≥й сфер≥ (в≥дпов≥дно до р≥вн¤ розвитку техн≥ки) техн≥чн≥ норми не можуть не набувати характеру соц≥альних, а згодом Ч ≥ ¤кост≥ юридичних норм.

>>>265>>>

І 2. Ќорми морал≥ ≥ норми права: њх зв'¤зок ≥ взаЇмод≥¤

ћораль Ч система норм ≥ принцип≥в, ¤к≥ виникають ≥з потреби узгодженн¤ ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в один з одним ≥ сусп≥льством (класом, соц≥альною групою, державою), спр¤мован≥ на регулюванн¤ повед≥нки людей в≥дпов≥дно до пон¤ть добра ≥ зла ≥ п≥дтримуютьс¤ особистими переконанн¤ми, традиц≥¤ми, вихованн¤м, силою громадськоњ думки.

ћораль маЇ ≥сторичний характер, але за вс≥х час≥в критер≥Їм моральних норм виступають категор≥њ добра, зла, чесност≥, пор¤дност≥, сов≥ст≥. ¬она охоплюЇ майже вс≥ сфери житт¤ Ч економ≥ку, пол≥тику, право та ≥н. «а допомогою морал≥ узгоджуЇтьс¤ повед≥нка особи з ≥нтересами сусп≥льства, долаютьс¤ суперечност≥ м≥ж ними, регулюЇтьс¤ м≥жособист≥сне сп≥лкуванн¤.

Ђ«олотим правиломї морал≥, в≥домим ≥з найдавн≥ших час≥в, Ї таке:

Ђ(не) роби щодо ≥нших так, ¤к ти (не) хот≥в би, щоб вони робили щодо тебеї.

” багатьох випадках правов≥ норми ¤к би виростали з моральних принцип≥в.

ƒотриманн¤ норм права Ї моральний обов'¤зок громад¤нина, ¤кий визначаЇтьс¤ моральною ≥ правовою культурою сусп≥льства.

ѕравда, жодне сусп≥льство в ≥стор≥њ розвитку людства не до-с¤гло гармон≥њ права ≥ морал≥.

—п≥льне у норм права ≥ норм морал≥ пол¤гаЇ у тому, що вони:

1) д≥ють у Їдиному пол≥ соц≥альних зв'¤зк≥в, тобто Ї соц≥альними нормами;

2)  пересл≥дують сп≥льну мету Ч встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ пор¤дку в сусп≥льств≥;

3)  мають однакове функц≥ональне призначенн¤ Ч впливати на повед≥нку людей, регулювати њх в≥дносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) повед≥нки;

4)  адресован≥ до вс≥х або до великоњ групи людей, тобто Ї правилами повед≥нки загального характеру;

5)  мають Їдину духовну природу, Їдиний ц≥нн≥сний стрижень Ч справедлив≥сть. Ќав≥ть у класов≥й держав≥ норми права були вираженн¤м справедливост≥, на ¤к≥й грунтуютьс¤ норми морал≥. ќстанн≥, у свою чергу, були обумовлен≥ матер≥альним ≥

>>>266>>>

духовним розвитком сусп≥льства (див. приклад про кр≥посне право в параграф≥ Ђѕон¤тт¤ ≥ ознаки праваї). јле й тод≥ норми права ≥ норми морал≥ протисто¤ли свавол≥ та анарх≥њ.

¬заЇмод≥¤ норм права ≥ норм морал≥ в процес≥ правотворчост≥:

1.  Ќорми права створюютьс¤ з урахуванн¤м норм морал≥, що панують у сусп≥льств≥, виступають ¤к формально (оф≥ц≥йно) визначена м≥ра справедливост≥, ≥ тому право в широкому розум≥нн≥ Ї моральним ¤вищем. Ќаприклад, заборона убивства Ч це насамперед моральна заборона, а пот≥м уже правова. «аконом передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за наклеп, даванн¤ неправдивих показань, п≥дробку документ≥в, шахрайство, ¤к≥ у своњй основ≥ мають неправду ¤к аморальне ¤вище. јбо конституц≥йна норма (ст. 63  онституц≥њ ”крањни), в≥дпов≥дно до ¤коњ особа не несе в≥дпов≥дальност≥ за в≥дмову давати показанн¤ або по¤сненн¤ щодо себе, член≥в с≥м'њ чи близьких родич≥в, Ї насамперед моральною нормою.

2.  Ќорми права зм≥нюютьс¤ ≥ розвиваютьс¤ п≥д впливом норм морал≥. Ќаприклад, зм≥на ставленн¤ до комерц≥йноњ д≥¤льност≥ зажадала юридичного закр≥пленн¤, оск≥льки норма, що заборон¤Ї комерц≥йну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥, морально в≥дпала.

3.  Ќорми права скасовуютьс¤ у раз≥ нев≥дпов≥дност≥ вимогам норм морал≥, ¤ка пануЇ в сусп≥льств≥. Ќаприклад, смертна кара в ”крањн≥.

¬плив норм морал≥ на д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з реал≥зац≥Їю права:

1. Ќорми права оц≥нюютьс¤ громад¤нином, ¤кий реал≥зуЇ њх, ≥з погл¤ду морал≥. Ќав≥ть техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ правила, ¤к≥ не несуть морального навантаженн¤ (наприклад, передбачена законом форма декларац≥њ про прибутки), мають певний вих≥д на норми морал≥.

2.  Ќорми права тлумачатьс¤ посадовою особою, ¤ка зд≥йснюЇ правозастосовну д≥¤льн≥сть, в≥дпов≥дно до норм морал≥, що панують у сусп≥льств≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ тих норм права, котр≥ м≥ст¤ть у своЇму текст≥ оц≥нн≥ пон¤тт¤ (наприклад, Ђцин≥змї, Ђособливе зухвальствої Ч у  рим≥нальному кодекс≥ ”крањни), њх неможливо зрозум≥ти ≥ застосувати без звертанн¤ до норм морал≥. “ак, справедливе, обірунтоване ≥ законне судове р≥шенн¤ про наклеп, образу, хул≥ганство, статев≥ злочини багато в чому залежить в≥д урахуванн¤ моральних норм, ¤к≥ д≥ють у сусп≥льств≥.

3. ѕравозастосовний процес, включаючи його останню стад≥ю Ч прийн¤тт¤ правозастосовного акта, зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м

>>>267>>>

норм морал≥. «давалос¤ б, передбачена законом форма протоколу судового зас≥данн¤ не торкаЇтьс¤ будь-¤ких моральних ц≥нностей, проте будь-¤к≥ юридичн≥ правила, ¤к≥ внос¤ть ч≥тк≥сть ≥ певн≥сть у взаЇмов≥дносини суб'Їкт≥в права в процес≥ правоза-стосовноњ д≥¤льност≥, не Ї байдужними дл¤ морал≥. ¬плив норм права на норми морал≥:

1.  Ќорми права спри¤ють затвердженню прогресивних моральних у¤влень. Ќаприклад, ст. 21  онституц≥њ ”крањни затверджуЇ гуман≥стичн≥ засади справедливост≥: Ђ¬с≥ люди Ї в≥льними ≥ р≥вними у своњй г≥дност≥ та правахї.

2.  Ќорми права спри¤ють усуненню перепон на шл¤ху розвитку нових моральних норм. Ќаприклад, норма про р≥вн≥сть форм власност≥ Ч державноњ, комунальноњ, приватноњ Ч затверджуЇ у громад¤н не лише необх≥дне почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ за ц≥л≥сть державноњ ≥ комунальноњ власност≥, але й моральне право хаз¤њна, власника Ч фермера, приватного п≥дприЇмц¤ та ≥н.

3.  Ќорми права виступають ¤к засоби охорони ≥ захисту норм морал≥. “ак, статт≥ ÷ив≥льного кодексу спр¤мован≥ на захист ≥ охорону таких моральних ц≥нностей, ¤к добре ≥м'¤, незапл¤мо-вана репутац≥¤, честь, г≥дн≥сть.

¬≥дм≥нност≥ м≥ж нормами морал≥ ≥ нормами права

>>>268>>>

І 3. Ќорми-звичањ ≥ норми права

Ќорми-звичањ Ч правила зовн≥шньоњ повед≥нки, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ членами соц≥ального об'Їднанн¤ ¤к обов'¤зков≥ або на п≥дстав≥ безпосередн≥х умов сусп≥льного житт¤, або на п≥дстав≥ ¤когось сусп≥льного авторитету; зд≥йснюютьс¤ добров≥льно, а у раз≥ њх порушенн¤ до правопорушник≥в застосовуютьс¤ засоби громадського впливу.

Ќорми-звичањ Ч правила повед≥нки, що склалис¤ внасл≥док фактичного њх застосуванн¤ прот¤гом тривалого часу. ÷е основна форма регулюванн¤ в≥дносин у додержавному сусп≥льств≥.

>>>269>>>

ќзнаки норми-звичаю:

Х  етн≥чний характер;

Х  колектив≥стський характер;

Х  моральна обумовлен≥сть;

Х  пов'¤зан≥сть ≥з рел≥г≥йними у¤вленн¤ми ≥ ритуалами;

Х  п≥дкреслена публ≥чн≥сть та ≥н.

ƒотриманн¤ норм-звичањв забезпечувалос¤ засобами громадського сусп≥льного впливу на порушника (страта, вигнанн¤ з роду, позбавленн¤ вогню ≥ води та ≥н.) або схваленн¤м засоб≥в, що застосовувалис¤ до кривдника скривдженим, його р≥дними або членами роду (кревна помста).

” державному сусп≥льств≥ норми-звичањ були санкц≥онован≥ державою:

1.  ” процес≥ судовоњ або адм≥н≥стративноњ д≥¤льност≥, коли звичай служив п≥дставою дл¤ вир≥шенн¤ спору (англо-амери-канський тип правових систем).

ƒл¤ визнанн¤ норми-звичаю правовим звичаЇм, що захищаЇтьс¤ судом, ц¤ норма повинна була:

-  виражати тривалу правову практику;

Ч в≥дбивати однакову практику Ч ¤к д≥њ, так ≥ безд≥¤льност≥;

-  вт≥лювати природну ≥ розумну потребу в правовому регулюванн≥ ситуац≥њ.

Ќеобх≥дн≥сть застосуванн¤ норми-звичаю доводилас¤ в суд≥.

2.  Ўл¤хом включенн¤ звичаю до законодавчих акт≥в рабовласницьких ≥ феодальних держав, ¤к≥ утворили найдавн≥ший шар права Ч звичаЇве право (романо-германський тип правових систем та ≥н.).

ƒл¤ набутт¤ юридичноњ сили норма-звичай:

- не повинна суперечити закону;

Ч  повинна його доповнювати ≥ ¤к би Ђоживл¤тиї;

Ч  не може п≥дм≥нювати закон.

ѕ≥сл¤ набутт¤ нормою-звичаЇм правового характеру, тобто санкц≥онуванн¤ њњ державою (правовий звичай), його дотриманн¤ забезпечуЇтьс¤ примусовою силою держави. “ак, закони ’а-ммурап≥ включали норми-звичањ, ¤к≥ п≥сл¤ наданн¤ њм письмовоњ форми набули ст≥йк≥шого характеру. Ќаприклад, один ≥з закон≥в ’аммурап≥ встановив: ¤кщо син ударить батька, йому сл≥д в≥дт¤ти руку. якщо ран≥ше й були сумн≥ви щодо даного покаранн¤, цей закон вир≥шив њх. ≤ одночасно в≥н зробив це пока-

>>>270>>>

ранн¤ важкозм≥нюваним, перешкоджаючи зм'¤кшенню покаранн¤, коли в≥дс≥ч руки сина було визнано згодом надто суворим покаранн¤м.

«вичаЇве право Ч система правових норм, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на нормах-звича¤х, що д≥ють у сусп≥льств≥ в результат≥ тривалого застосуванн¤, санкц≥онован≥ державою ≥ забезпечуютьс¤ його примусовою силою (у раз≥ потреби).

«вичаЇве право сформувалос¤ на ранн≥х ступен¤х розвитку сусп≥льства, у пер≥од розпаду родового ладу. ¬иникаюч≥ в сусп≥льств≥ суперечност≥ викликали потребу у ф≥ксац≥њ сформованих в≥дносин у форм≥ р≥зних нормативних установлень (–уська правда, јлеманська правда, —алична правда та ≥н.). ѕерш≥ писан≥ закони, що ірунтувалис¤ на нормах-звича¤х, мали справл¤ти враженн¤ на п≥дданих своЇю стаб≥льн≥стю ≥ розвивати в них почутт¤ впевненост≥ у справедливост≥.

«годом звичањ минулого (кревна помста, виклик на дуель) поступово трансформувалис¤ в≥дпов≥дно до соц≥ально-економ≥чному ладу сусп≥льства ≥ дотепер продовжують в≥д≥гравати досить ≥стотну роль, особливо на р≥вн≥ повс¤кденноњ св≥домост≥, у правосв≥домост≥.

ћожна назвати сучасн≥ держави, так зван≥ Ђкрањни, що розвиваютьс¤її, де звичаЇве право в≥д≥граЇ дом≥нуючу роль у регулюванн≥ земельних, с≥мейних ≥ спадкоЇмних в≥дносин (крањни ќкеан≥њ, троп≥чного по¤су африканського континенту, де¤к≥ аз≥атськ≥ крањни), проте в жодн≥й з них правов≥ звичањ не Ї самост≥йним ≥ виключним регул¤тором сусп≥льних в≥дносин. ÷≥ крањни керуютьс¤ ≥ нормами-звича¤ми, ≥ нормами, виданими або санкц≥онованими державою. Ќаприклад, у ѕапуа-Ќов≥й √в≥нењ д≥ють ¤к норми звичаЇвого, так ≥ норми загального (англ≥йського) права. Ќа становленн¤ системи права горц≥в ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного  авказу (частина –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ) ≥стотний вплив справили рос≥йське законодавство, норми шар≥ату ≥ норми традиц≥йного (звичаЇвого) права, що про¤вилос¤ у вс≥х сферах њх житт¤.

“аким чином, норми-звичањ ≥ звичаЇве право, ¤ке ірунтуЇтьс¤ на них, Ї пров≥дними нормативними регул¤торами повед≥нки в ранн≥х державних утворенн¤х, спри¤ють формуванню њх нац≥ональноњ правовоњ системи. ¬еличезний вплив у цьому план≥ належить нац≥ональним, рел≥г≥йним та ≥ншим особливост¤м, властивим конкретному етн≥чному утворенню (або њх сукупност≥),

>>>271>>>

а також тим навичкам, традиц≥¤м ≥ звича¤м, що, повторюючись ≥ закр≥плюючись у св≥домост≥ ≥ндив≥д≥в, перетворюютьс¤ на норми повед≥нки.

«вичай може вважатис¤ правовим ¤к у силу санкц≥њ держави, так ≥ внасл≥док визнанн¤ його Ђсвоњмї певною етн≥чною сп≥льнотою, плем'¤м, кастою ≥ т.д. Ќаприклад, нормою-звичаЇм у Ѕритан≥њ Ї затвердженн¤ королевою законопроекту, прийн¤того обома палатами парламенту.

“е, що сучасний юрист не вважаЇ правом, ≥нод≥ розгл¤даЇтьс¤ таким ≥з традиц≥йних позиц≥й. ќсобливо це маЇ м≥сце там, де проходить межа м≥ж юридичним (спец≥ально-соц≥альним) ≥ за-гальносоц≥альним регулюванн¤м Ч торг≥вл¤, виробництво, транспорт, наданн¤ послуг та ≥н. “ак, у сучасному украњнському сусп≥льств≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ нер≥дко вдаютьс¤ до д≥лового звичаю Ч правила, що у силу визнаноњ корисност≥ регул¤рно повторюЇтьс¤ в процес≥ господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, стаЇ звичкою. “акий д≥ловий звичай, набуваючи правового захисту в арб≥тражному суд≥, нер≥дко стаЇ правовим.

«вичай д≥лового обороту Ч сформоване ≥ широко застосовуване в ¤к≥йсь галуз≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ правило повед≥нки, не передбачене законодавством, незалежно в≥д того, чи заф≥ксовано воно у будь-¤кому документ≥ Ќе застосовуЇтьс¤ звичай д≥лового обороту, ¤кий суперечить положенн¤м законодавства або договору, обов'¤зковим дл¤ учасник≥в в≥дпов≥дних в≥дносин.

Ѕлизькими до норм-звичањв Ї норми-традиц≥њ Ч так≥, що склалис¤, способи повед≥нки людей, ¤к≥ передавалис¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤ ≥ перетворилис¤ на правов≥ норми. “радиц≥њ Ч ширш≥ за зм≥стом утворенн¤, н≥ж звичањ. “радиц≥њ нер≥дко мають зовн≥шнЇ вираженн¤ в нормах обр¤д≥в Ч д≥й або комплекс≥в учинк≥в людини, що стають правилами повед≥нки (вес≥льн≥ обр¤ди, обр¤д врученн¤ св≥доцтва про народженн¤ та ≥н.). ќбр¤дов≥ церемон≥њ, що в≥дбуваютьс¤ в урочист≥й обстановц≥, мають назву ритуал≥в. –итуал можна назвати р≥зновидом звичаю або традиц≥њ, п≥дтримуваноњ ≥ забезпечуваноњ державою. Ќаприклад, прийн¤тт¤ прис¤ги в систем≥ «бройних сил, ћ¬—, —Ѕ”, проведенн¤ стройових огл¤д≥в та ≥нших церемон≥й закр≥плен≥ в статутах, положенн¤х в≥домчих нормативних акт≥в ≥ забезпечуютьс¤, кр≥м морального впливу (громадського осуду), можлив≥стю застосуванн¤ засоб≥в дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

>>>272>>>

І 4.  орпоративн≥ норми ≥ норми права

ƒо корпоративних норм належать:

-  норми, ≤до м≥ст¤тьс¤ у документах некомерц≥йних, недержавних корпорац≥й Ч громадських об'Їднань (парт≥й, профсп≥лок, добров≥льних товариств, що грунтуютьс¤ на членств≥);

- норми, що м≥ст¤тьс¤ у документах комерц≥йних корпорац≥й, насамперед тих, що створюютьс¤ дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (господарських товариств Ч повних, командитних, акц≥онерних товариств Ч в≥дкритих, закритих тощо).

 орпоративн≥ норми Ч правила повед≥нки, ¤к≥ встановлен≥ в корпорац≥њ (п≥дприЇмств≥, установ≥, орган≥зац≥њ) дл¤ регулюванн¤ в≥дносин м≥ж людьми, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ ц≥лей њњ функц≥онуванн¤ ≥ виражен≥ в њњ статутах, положенн¤х, р≥шенн¤х.

якщо соц≥альна норма Ч це правило (зразок) повед≥нки, ¤ке виражаЇтьс¤ у ставленн≥ одн≥Їњ людини до ≥ншоњ, то корпоративна норма Ч правило повед≥нки, встановлене орган≥зац≥Їю дл¤ своњх член≥в. Ќею визначаютьс¤ обс¤г, характер, межа можливого ≥ дозволеного в њх повед≥нц≥. ¬ комерц≥йних корпорац≥¤х Ч це норми внутр≥шньоорган≥зац≥йного (внутр≥шньофирмового) права.

 орпоративн≥ норми комерц≥йних орган≥зац≥й[1] розробл¤ютьс¤ органами управл≥нн¤ цих орган≥зац≥й, регулюють в≥дносини м≥ж сп≥вроб≥тниками корпорац≥њ ≥ кредиторами, роб≥тниками корпорац≥њ ≥ кл≥Їнтами, адресуютьс¤ њх членам (фундаторам, акц≥онерам, робочим, службовц¤м тощо). ’оча вони д≥ють усередин≥ певноњ орган≥зац≥њ, ¤к ≥ норми громадських некомерц≥йних об'Їднань, м≥ж ними Ї в≥дм≥нност≥.

ѕоза¤к норми комерц≥йних орган≥зац≥й породжують права ≥ обов'¤зки, забезпечен≥ юридичним механ≥змом державних орган≥в, норми громадських орган≥зац≥й такого забезпеченн¤ не мають.

>>>273>>>

—п≥льне у корпоративних норм ≥ норм права пол¤гаЇ у тому, що вони:

Х  регулюють типов≥ ситуац≥њ або вид в≥дносин, а не окремий випадок чи конкретн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини;

Х  мають багаторазове використанн¤, тобто розрахован≥ на багатократне повторенн¤;

Х  мають однаковий неперсон≥ф≥кований характер, тобто застосовуютьс¤ в≥дразу до багатьох, по≥менно не вказаних ос≥б;

Х  викладаютьс¤ у письмових актах, прийн¤тих в оф≥ц≥йно встановленому пор¤дку уповноваженими органами (державними органами, з'њздами, конференц≥¤ми, зборами громадських об'Їднань та ≥н.).

¬≥дм≥нност≥ м≥ж корпоративними нормами ≥ нормами права

 орпоративн≥ норми (норми вс≥х орган≥зац≥й, включаючи п≥дприЇмницьк≥) сл≥д розгл¤дати ¤к норми, що заповнюють прогалини в нормативн≥й систем≥ права ≥ мають субсид≥арний (допом≥жний) характер.  орпоративними нормами повинн≥ регулю-

>>>274>>>

ватис¤ лише т≥ в≥дносини, що зач≥пають основи житт¤ колективу (використанн¤ ф≥нанс≥в, встановленн¤ умов прац≥, заохоченн¤ роб≥тник≥в, пор¤док застосуванн¤ заход≥в в≥дпов≥дальност≥ тощо), тобто трудов≥ ≥ орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥.

 орпоративн≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ в локальних нормативних актах, мають правовий характер ≥ т≥сно пов'¤зан≥ з нормами права, виданими державою, тому що:

1)  в виданих державою нормах права передбачаЇтьс¤ можлив≥сть колективу корпорац≥њ регулювати свою повед≥нку самост≥йно;

2)  в нормах права визначаютьс¤ напр¤мки корпоративного регулюванн¤ за допомогою зазначенн¤ ц≥лей ≥ завдань сусп≥льного ≥ державного розвитку, того чи ≥ншого нормативно-правового акта або призначенн¤ того чи ≥ншого виду громадськоњ д≥¤льност≥;

3)  в нормах права вказуютьс¤ меж≥ корпоративного регулюванн¤ (наприклад, в≥дпов≥дно до  одексу закон≥в про працю ”крањни, додатков≥ п≥льги дл¤ роб≥тник≥в можуть встановлюватис¤ п≥дприЇмствами лише за рахунок власних кошт≥в);

4)  в≥д корпоративних норм, так само ¤к ≥ норм права, виданих державою, вимагаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть природ≥ права ¤к м≥р≥ справедливост≥ ≥ свободи, принципам права (загальним, галузевим, м≥жгалузевим);

5)  норми права у певних випадках визначають ≥ процедуру прийн¤тт¤ корпоративних норм;

6)  корпоративн≥ норми по своњм зм≥стом не повинн≥ суперечити нормам загальнодержавним;

7)  корпоративн≥ норми, хоча й опосередковано, забезпечуютьс¤ державним примусом.

ёридичне значенн¤ корпоративних норм пол¤гаЇ насамперед у тому, що вони визначають правосуб'Їктн≥сть корпорац≥њ. ” раз≥ 'њх порушенн¤ Ї можлив≥сть звернутис¤ до компетентних правоохоронних орган≥в. “ак, при порушенн≥ положень установчих документ≥в акц≥онерного товариства, наприклад, про пор¤док розпод≥лу прибутку, зац≥кавлений суб'Їкт може оскаржити ухвалене р≥шенн¤ у судовому пор¤дку.

Ќа в≥дм≥ну в≥д корпоративних норми, що м≥ст¤тьс¤ у статутах пол≥тичних парт≥й, не мають правового характеру. “ому винесенн¤ р≥шенн¤ про порушенн¤ статуту пол≥тичною парт≥Їю оскарженню в судовому пор¤дку не п≥дл¤гаЇ.

>>>275>>>

І 5. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки норми права

Ќорма права Ч це загальнообов'¤зкове, формально-визначене правило повед≥нки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкц≥оноване державою ¤к регул¤тор сусп≥льних в≥дносин, ¤ке оф≥ц≥йно закр≥плюЇ м≥ру свободи ≥ справедливост≥ в≥дпов≥дно до сусп≥льних, групових та ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в (вол≥) населенн¤ крањни, забезпечуЇтьс¤ вс≥ма заходами державного впливу, аж до примусу.

ќзнаки норми права так≥ ж, що й права в ц≥лому, але норма не маЇ такоњ ознаки, ¤к системн≥сть, оск≥льки вона регулюЇ групу певних сусп≥льних в≥дносин ≥ лише в сукупност≥ з ≥ншими, узгодженими з нею нормами складаЇ систему права.

ќск≥льки ознаки права вже наводилис¤, перел≥чимо специф≥чн≥ ознаки норми права:

1.  ѕравило повед≥нки регул¤тивного характеру Ч норма права вводить нове правило, ф≥ксуЇ найтипов≥ш≥ соц≥альн≥ процеси ≥ зв'¤зки; впливаЇ на сусп≥льн≥ в≥дносини, повед≥нку людей; Ї модель (зразок, еталон, масштаб) регульованих сусп≥льних в≥дносин. –егул¤тивн≥сть норми права п≥дкреслюЇ њњ д≥¤, Ђроботуї, ¤ка повинна призвести до певного результату.

2.  «агальнообов'¤зкове правило повед≥нки Ч норма права виходить в≥д держави, повинна сприйматис¤ ¤к кер≥вництво до д≥њ, котре не п≥дл¤гаЇ обговоренню щодо доц≥льност≥.

3. ѕравило повед≥нки загального характеру Ч норма права маЇ загальний (без зазначенн¤ конкретного адресата Ч неперсон≥-ф≥кований) характер, тобто поширюЇтьс¤ на ус≥х, хто стаЇ учасником в≥дносин, регульованих нормою. як регул¤тор сусп≥льних в≥дносин, норма маЇ багаторазов≥сть застосуванн¤ (наприклад, заборона хул≥ганства).

4.  ‘ормально-визначене правило повед≥нки представницько-зобов'¤зуючого характеру -- норма права закр≥плюЇ права ≥ обов'¤зки учасник≥в сусп≥льних в≥дносин, а також юридичну в≥дпов≥дальн≥сть (санкц≥њ), ¤ка застосовуЇтьс¤ у раз≥ њњ порушенн¤. Ќадаючи права одним, норма права покладаЇ обов'¤зки на ≥нших (наприклад, молод≥ люди мають право на навчанн¤, обов'¤зок ≥нших Ч забезпечити це право). ‘ормальну визначен≥сть норма права отримуЇ п≥сл¤ викладенн¤ њњ в законах, ≥нших писаних джерелах права.

5. ѕравило повед≥нки, прийн¤те в суворо встановленому пор¤дку, Ч норма права видаЇтьс¤ уповноваженими на те суб'Їктами

>>>276>>>

в межах њх компетенц≥њ з дотриманн¤м певноњ процедури: розробка, обговоренн¤, прийн¤тт¤, набутт¤ чинност≥, зм≥на або скасуванн¤ чинност≥.

6. ѕравило повед≥нки, забезпечене вс≥ма заходами державного впливу, аж до примусу, Ч держава створюЇ реальн≥ умови дл¤ добров≥льного зд≥йсненн¤ суб'Їктами зразк≥в повед≥нки, сформульованих у норм≥ права; застосовуЇ способи переконанн¤ ≥ примусу до бажаноњ повед≥нки, зокрема, ефективн≥ санкц≥њ у раз≥ невиконанн¤ вимог норми права.

–иси норми права ¤к класичного розпор¤дженн¤:

1)  норма в≥дт≥н¤Ї, п≥дкреслюЇ к≥льк≥сну ≥ ¤к≥сну сторони повед≥нки (вид ≥ м≥ру повед≥нки);

2) норма вбираЇ в себе вс≥ основн≥ властивост≥ права (нормативн≥сть, формальну визначен≥сть, стаб≥льн≥сть, владн≥сть);

3) норма маЇ ч≥тко виражену структуру, складаЇтьс¤ з елемент≥в (диспозиц≥¤, г≥потеза, санкц≥¤).

ѕор¤д ≥з цим норма права маЇ внутр≥шн≥й зм≥ст:

- Ї м≥рою свободи ≥ справедливост≥;

-  Ї результатом владноњ д≥¤льност≥ держави, ¤ка пол¤гаЇ в узагальненн≥ ≥ систематизац≥њ типових конкретних правов≥дносин, що виникають у громад¤нському сусп≥льств≥;

-  маЇ завжди загальний характер, тобто це таке розпор¤дженн¤, що адресоване безл≥ч≥ ≥ндив≥дуально не визначених суб'Їкт≥в ≥ розраховано на багатократн≥сть застосуванн¤ за певних життЇвих обставин.

І 6. ¬иди норм права

” будь-¤к≥й держав≥ ≥снуЇ ≥ виникаЇ величезна к≥льк≥сть норм права. ÷≥ норми можна класиф≥кувати (под≥лити) на види за певним критер≥Їм (ознакою).

Ќорми права за предметом правового регулюванн¤ (або за галуз¤ми права): норми конституц≥йного, адм≥н≥стративного, крим≥нального, цив≥льного, трудового, еколог≥чного права та ≥н.

>>>277>>>

≤мперативн≥ Ч норми, що виражають у категоричних розпор¤дженн¤х держави ч≥тко позначен≥ д≥њ ≥ не допускають н≥¤ких в≥дхилень в≥д вичерпного перел≥ку прав ≥ обоЇ '¤зк≥в суб'Їкт≥в. ≤накше: ≥мперативн≥ норми пр¤мо наказують правила повед≥нки.

ƒиспозитивн≥ Ч норми, у ¤ких держава наказуЇ вар≥ант повед≥нки, але ¤к≥ дозвол¤ють сторонам регульованих в≥дносин самим визначати права й обов'¤зки в окремих випадках, њх називають Ђзаповнювальнимиї, оск≥льки вони заповнюють в≥дсутн≥сть угоди ≥ д≥ють лише тод≥, коли сторони регульованих в≥дносин не встановили дл¤ себе ≥ншого правила, не домовилис¤ з даному питанн¤ (розп≥знаютьс¤ через формулюванн¤: Ђза в≥дсутност≥ ≥ншоњ угодиї, Ђ¤кщо ≥нше не встановлено в договор≥ї та ≥н.). ≤накше: диспозитивн≥ норми надають свободу вибору повед≥нки.

«аохочувальн≥ Ч норми, що встановлюють заходи заохоченн¤ за вар≥ант повед≥нки суб'Їкт≥в, ¤кий схвалюЇтьс¤ державою ≥ сусп≥льством ≥ пол¤гаЇ в сумл≥нн≥й ≥ продуктивн≥й прац≥ (наприклад, правила щодо виплати прем≥й).

–екомендац≥йн≥ Ч норми, що встановлюють вар≥анти бажаноњ з погл¤ду держави повед≥нки суб'Їкт≥в.

Ќорма матер≥ального права Ч норма, що Ї первинним регул¤тором сусп≥льних в≥дносин: м≥стить правило (права, обов'¤зки, заборони), на п≥дстав≥ ¤кого можливо вир≥шенн¤ справи по сут≥. Ќаприклад, не можна вчин¤ти вбивство.

Ќорма процесуального права Ч норма, що встановлюЇ оптимальний пор¤док застосуванн¤ норм матер≥ального права: м≥стить правило, на п≥дстав≥ ¤кого можливо вир≥шенн¤ справи по сут≥. Ќаприклад, пор¤док розсл≥дуванн¤ злочину, пор¤док виклику св≥дк≥в до суду тощо.

ѕризначенн¤ процесуальноњ норми Ч встановити процедуру, Ђрегламентї[2] зд≥йсненн¤ прав або виконанн¤ обов'¤зк≥в, за-

>>>278>>>

кр≥плених у матер≥альних нормах; спри¤ти дос¤гненню результату, передбаченого нормою матер≥ального права.

Ќорми процесуального права поход¤ть в≥д норм матер≥ального права: процесуальн≥ норми регулюють вже не фактичн≥, а юридичн≥ зв '¤зки, що склалис¤ в соц≥ально-правов≥й сфер≥, у правов≥дносинах, викликаютьс¤ до житт¤ потребою реал≥зац≥њ норм матер≥ального права.

Ќорми процесуального права мають подв≥йну обумовлен≥сть:

-  матер≥альними умовами житт¤ сусп≥льства;

Ч особливост¤ми норм т≥Їњ галуз≥ матер≥ального права, ≥з ¤кою вони т≥сно пов'¤зан≥ ≥ потреби ¤коњ обслуговують.

¬с≥ розпор¤дженн¤ процесуальних норм мають процедурний характер, тобто визначаЇтьс¤ найдоц≥льн≥ший пор¤док зд≥йсненн¤ правотворчоњ, правозастосувальноњ, правоохоронноњ, установчоњ ≥ контрольно-нагл¤довоњ д≥¤льност≥ держави. Ѕагато розпор¤джень процесуальних норм визначають пор¤док орган≥зац≥њ орган≥в держави ≥ зд≥йсненн¤ ними своЇњ компетенц≥њ.

–озпор¤дженн¤ процесуальних норм, ¤к правило, адресуютьс¤ суб'Їктам, ¤к≥ над≥лен≥ владними повноваженн¤ми щодо застосуванн¤ норм матер≥ального права (сл≥дчим, судд¤м, прокурорам та ≥н.).

“аким чином, норми процесуального права в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д норм матер≥ального права:

- зм≥стом, ¤кий виражаЇтьс¤ у сво≥р≥дн≥ст≥ њх розпор¤джень;

Ч особливост¤ми адресата;

Ч структурою побудови.

ѕро суб'Їкт≥в правотворчост≥ див. главу 16 Ђѕравотворч≥стьї.

>>>279>>>

>>>280>>>

«аборонна норма в≥дпов≥даЇ охоронн≥й норм≥, проте њх не сл≥д плутати. ” заборонн≥й норм≥ заборона чинити правопорушенн¤ (злочини) маЇ регул¤тивний характер, оск≥льки њњ дотриманн¤ пов'¤зане з недоведенн¤м до правопорушенн¤ (злочину), ≥з п≥дтримкою правопор¤дку. Ќаприклад, адм≥н≥стративне-правова норма, що встановлюЇ заборону займатис¤ певним промислом, Ї заборонною нормою.

ќхоронна (крим≥нально-правова) норма, ¤ка вказуЇ на конкретн≥ злочини ≥ м≥ри покаранн¤, припускаЇ заборону чинити злочини, але не м≥стить заборони, оск≥льки њњ застосуванн¤ розраховане на факт скоЇнн¤ злочинного д≥¤нн¤, на порушенн¤ правопор¤дку. ” раз≥ злочину в≥дбуваЇтьс¤ порушенн¤ не охоронноњ (крим≥нально-правовоњ) норми, а регул¤тивноњ норми з ≥ншоњ галуз≥ права: зобов'¤зувальноњ, заборонноњ або дозв≥льноњ. ќхоронна правова норма не порушуЇтьс¤, оск≥льки умовою, що викликаЇ њњ д≥ю, служить акт злочину.

«аборона входит,ь до зм≥сту ≥ зобов '¤зувальноњ норми. ¬становлюючи обов'¤зок особи зд≥йснювати певн≥ позитивн≥ д≥њ, зо-бов'¤зувальна норма м≥стить заборону зробити щось ≥накше, н≥ж це потр≥бно дл¤ забезпеченн¤ ≥нтересу уповноваженоњ особи. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤зувальноњ норми в≥дбуваЇтьс¤ пос¤ганн¤ не на заборону (¤к у заборонн≥й норм≥), а на позитивне зобов'¤зуванн¤.

>>>281>>>

“ричленний под≥л регул¤тивных юридичних норм в≥дпов≥даЇ тричленному под≥лу засоб≥в регулюванн¤: дозвол¤нн¤, заборона, зобов'¤зуванн¤ (вел≥нн¤).

Ќа схем≥ це вигл¤даЇ так:

І 7. —пец≥ал≥зован≥ (нетипов≥) норми права

 р≥м зазначених вид≥в загальних норм права Ї так зван≥ спец≥ал≥зован≥ (так≥, що забезпечують, або пох≥дн≥) норми. ÷е Ч нетипов≥ правов≥ розпор¤дженн¤, тобто розпор¤дженн¤ Ђнестандартногої характеру, у ¤ких в≥дсутн≥ т≥ чи ≥нш≥ властивост≥, ознаки, об'Їктивно притаманн≥ класичн≥й модел≥ норми права.

ќзнаки спец≥ал≥зованих норм:

1. ћають субсид≥арний, тобто допом≥жний, характер, допомагають основним нормам додати праву вивершен≥сть ≥ повноту;

2.  —ам≥ не регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини ≥ ¤к би приЇднуютьс¤ до регул¤тивних ≥ охоронних норм, створюючи разом з ними Їдиний регул¤тор. “ому щодо основних норм ц≥ норми квал≥ф≥куютьс¤ ¤к додатков≥',

3. ”творюютьс¤ на основ≥ Ђпервиннихї, Ђвих≥днихї норм, але м≥ст¤ть у соб≥ додатково ≥нш≥ розпор¤дженн¤ (вбирають нов≥ регул¤тивн≥ ¤кост≥) з метою охопленн¤ новоњ групи сусп≥льних зв'¤зк≥в. «а характером утворенн¤ вони Ї пох≥дними в≥д основних норм.

якими Ї причини створенн¤ спец≥ал≥зованих норм права? Ч Ќеобх≥дн≥сть у законодавчому охопленн≥ нових вид≥в сусп≥льних в≥дносин через сформовану ≥ перев≥рену на практиц≥ систему правового регулюванн¤ ≥ можлив≥сть њхнього охопленн¤ в повному обс¤з≥ без будь-¤ких принципових протир≥ч ≥з ран≥ше прийн¤тими нормами (об'Їктивний момент).

>>>282>>>

ѕереконан≥сть законодавц¤ в доц≥льност≥ розвивати, розширювати чинн≥ норми шл¤хом внесень до них зм≥н ≥ доповнень, а не розробл¤ти принципово нов≥ норми (суб'Їктивний момент).

—творенн¤ спец≥ал≥зованих (допом≥жних, або пох≥дних) правових норм дозвол¤Ї лог≥чно узгодити весь нормативний масив, уникнути в ньому суперечностей ≥ прогалин.

—хематично шл¤хи (стад≥њ) розробки спец≥ал≥зованих норм можна у¤вити таким чином.

1. ≤де¤ -ї норма -ї в≥дносини: тут спец≥ал≥зован≥ норми спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ сформованих сусп≥льних в≥дносин, вже врегульованих певною м≥рою правом;

2. ¬≥дносини -ї ≥де¤ Чї норма: тут необх≥дно охопити спец≥ал≥зованими нормами устален≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, не врегульован≥ правовими нормами.

—л≥д зважити на те, що упор¤дкуванн¤ тексту спец≥ал≥зованоњ (допом≥жноњ, або пох≥дноњ) правовоњ норми неможливо без зм≥н, доповнень г≥потези або (≥) диспозиц≥њ основноњ (первинноњ, вих≥дноњ) норми права. ” г≥потез≥ вказуютьс¤ нов≥ умови д≥њ норми. ” диспозиц≥њ визначаютьс¤ ≥нш≥ правила повед≥нки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д диспозиц≥њ основноњ (первинноњ, вих≥дноњ) правовоњ норми.

—пец≥ал≥зован≥ норми в≥дмежовуютьс¤ одна в≥д одноњ в залежност≥ в≥д ц≥льового призначенн¤, виконуваного в процес≥ правового регулюванн¤.

–озр≥зн¤ють так≥ спец≥ал≥зован≥ норми:

«агальнозакр≥пн≥ норми, або норми-начала Ч норми, що м≥ст¤ть положенн¤, ¤к≥ закр≥плюють первинн≥ основи сусп≥льного ≥ державного ладу; в узагальненому вигл¤д≥ виражають певн≥ елементи регульованих в≥дносин. –озвиток цього р≥зновиду норм пов'¤заний з ростом законодавчоњ культури, законодавчих узагальнень, ≥з Ђвинесенн¤м за дужкиї де¤ких загальних момент≥в. Ќаприклад, норми загальноњ частини крим≥нального права вка-

>>>283>>>

зують на певн≥ однаков≥ ознаки злочину, покаранн¤, умови зв≥льненн¤ в≥д покаранн¤ та ≥н. «агальнозакр≥пн≥ норми нер≥дко зб≥гаютьс¤ з фундаторськими (установчими) нормами.

”становч≥ норми, або норми-принципи Ч норми, у ¤ких сформульован≥ незаперечн≥ вимоги загального характеру, що стосуютьс¤ ус≥х або б≥льшост≥ ≥нститут≥в або норм галуз≥ права. Ќаприклад, норми-принципи функц≥онуванн¤ соц≥ально-економ≥чного ≥ громадсько-пол≥тичного ладу, взаЇмов≥дносини держави й особи. “ак, нормою-принципом Ї ст.«  онституц≥њ ”крањни, ¤ка проголошуЇ: ЂЋюдина, њњ житт¤ ≥ здоров'¤, честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть ≥ безпека визнаютьс¤ в ”крањн≥ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стюї.

ѕрогностичн≥ норми, або норми-ц≥л≥ Ч норми, ¤к≥ м≥ст¤ть прогнози розвитку державного або сусп≥льно-пол≥тичного ладу. Ќорми-ц≥л≥ можна вважати р≥зновидом фундаторських норм. –азом вони служать нормами-еталонами, ¤к≥ дозвол¤ють установити в≥дпов≥дн≥сть ц≥лей ≥ засоб≥в конкретних правових розпор¤джень об'Їктивним законом≥рност¤м сусп≥льного розвитку. Ќаприклад, ст. 1  онституц≥њ ”крањни говорить: Ђ”крањна Ї суверенною ≥ незалежною, демократичною, соц≥альною, правовою державоюї.

ƒекларативн≥ норми, або норми-оголошенн¤ Ч норми, ¤к≥ м≥ст¤ть положенн¤ програмного характеру, нормативн≥ оголошенн¤.

ƒеф≥н≥тивн≥ норми, або норми-деф≥н≥ц≥њ (визначенн¤) Ч норми, ¤к≥ м≥ст¤ть визначенн¤ правових категор≥й ≥ пон¤ть. Ќаприклад, пон¤тт¤ юридичноњ особи, злочину, угоди та ≥н. “ак≥ визначенн¤ мають загальнообов'¤зкове значенн¤. “ак, у ст. « «акону ”крањни Ђѕро зверненн¤ громад¤нї вказуЇтьс¤: звертанн¤ Ч викладен≥ в письмов≥ або усн≥й форм≥ пропозиц≥њ (зауваженн¤), за¤ви (клопотанн¤) ≥ скарги.

—еред спец≥ал≥зованих норм сл≥д вид≥лити:

оперативн≥,

або норми-≥нструменти

кол≥з≥йн≥,

або норми-арб≥три

њхн¤ специф≥ка пол¤гаЇ в тому, що вони Ї нормами про норми: ќперативн≥ норми, або норми-≥нструменти Ч норми, роль ¤ких виражаЇтьс¤ у встановленн≥ дати вступу (зм≥ни, припиненн¤) нормативно-правового акта в силу, у його поширенн≥ на нове коло сусп≥льних в≥дносин, на новий строк. ¬они мають назву Ђоперативнихї, тому що забезпечують регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин оперативним шл¤хом: не через виданн¤ нових регул¤-

>>>284>>>

тивних норм, а через прийн¤тт¤ нормативно-правових акт≥в, 'њхню зм≥ну, доповненн¤, скасуванн¤, поширенн¤ сфери ≥ строку д≥њ, тобто регулюють њх рух.

 ол≥з≥йн≥ норми, або норми-арб≥три Ч норми, ¤к≥ у раз≥ на¤вност≥ протир≥чч¤ м≥ж окремими нормативними актами з того самого предмета регулюванн¤, повинн≥ застосовуватис¤ в даному випадку, тобто це норми, що регулюють виб≥р норми.

¬они покликан≥ вир≥шувати кол≥з≥њ (конфл≥кти норм, пов'¤зан≥ з особливост¤ми регулюванн¤ тих самих сусп≥льних в≥дносин р≥зними правовими актами):

1) м≥ж конституц≥Їю й ≥ншими нормативно-правовими актами; м≥ж законами ≥ п≥дзаконними актами; м≥ж актами того самого органа, виданими в р≥зний час; м≥ж загальним ≥ спец≥альним актом;

2)  в ун≥тарн≥й держав≥ з автономними утворенн¤ми, над≥леними правотворчими повноваженн¤ми Ч м≥ж загальнодержавними актами ≥ актами автономного утворенн¤ (наприклад, ”крањни ≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим); у федеративн≥й держав≥ -м≥ж загальнофедеральними актами ≥ актами суб'Їкт≥в федерац≥њ (наприклад, –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ≥ “атарстану);

3)  м≥ж р≥зними державами.

«деб≥льшого кол≥з≥йн≥ нормы[3] вход¤ть до складу м≥жнародного приватного права (наприклад, Ї кол≥з≥йний механ≥зм регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в).

 ол≥з≥йн≥ норми мають так≥ структурн≥ елементи:

>>>285>>>

ѕрив'¤зки кол≥з≥йних норм визначаютьс¤ за принципами:

- Ђвласного законуї (закон громад¤нства та ≥н.);

Ч  Ђзакону м≥сцезнаходженн¤ реч≥ї;

-  Ђзакону, вибраного особами, що вступають в угодуї;

Ч  Ђзакону м≥сц¤ вчиненн¤ актаї (закон м≥сц¤ вчиненн¤ договору; закон м≥сц¤ вчиненн¤ угоди; закон м≥сц¤ вчиненн¤ зобов'¤занн¤; закон м≥сц¤ вчиненн¤ правопорушенн¤, закон суду та ≥н.).

ѕокажемо вс≥ види норм права на схем≥:

І 8. —труктура норми права ≥ норми-розпор¤дженн¤

—труктура, або внутр≥шн¤ форма норми права Ч це внутр≥шн¤ побудова норми права, ¤ка виражаЇтьс¤ у њњ под≥л≥ на складов≥ елементи, пов'¤зан≥ м≥ж собою.

>>>286>>>

≈лементи класичноњ модел≥ норми права можна умовно змалювати за допомогою такоњ схеми: Ђ¤кщо Ч то Ч а у противному раз≥ї або Ђ¤кщо Ч то Ч а ≥накшеї.

ѕриклади.

є 1. Ђякщо продавець оформл¤Ї догов≥р куп≥вл≥-продажу (г≥потеза), то в≥н зобов'¤заний при оформленн≥ договору попередити про право трет≥х ос≥б (диспозиц≥¤), ≥накше до нього застосовуватимутьс¤ засоби впливу, спр¤мован≥ на захист прав покупц¤ (санкц≥¤)ї.

є 2. якщо адвокату у зв'¤зку з виконанн¤м њм своњх профес≥йних обов'¤зк≥в стали в≥дом≥ дан≥ попереднього сл≥дства (г≥потеза), то адвокат зобов'¤заний не розголошувати њх без згоди сл≥дчого або прокурора (диспозиц≥¤), а у противному раз≥ адвокати, винн≥ у розголошенн≥ даних попереднього сл≥дства, несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством (санкц≥¤).

є 3. (—т. 364    ”крањни): Ђ«ловживанн¤ владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотив≥в чи в ≥нших особистих ≥нтересах, використанн¤ службовою особою влади чи службового становища всупереч ≥нтересам служби (due-позиц≥¤), ¤кщо воно запод≥¤ло ≥стотну шкоду охоронюваним законом ≥нтересам або правам, свободам та ≥нтересам окремих громад¤н, або державним чи громадським ≥нтересам, або ≥нтересам юридичних ос≥б, (г≥потеза), Ч караЇтьс¤ виправними работами на строк до двох рок≥в або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, ≥з позбавленн¤м права мати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в (санкц≥¤)ї.

Ќа в≥дм≥ну в≥д класичноњ (њњ називають лог≥чною нормою), що маЇ трьохелементну структуру, част≥ше використовуЇтьс¤ но-рма-розпор¤дженн¤, що складаЇтьс¤ з двох елемент≥в:

≈лементи норми права'.

>>>287>>>

≈лементи норми-розпор¤дженн¤ можна розташувати за схемою Ђ¤кщо Ч тої.

Ќорма-розпор¤дженн¤ Ч це ц≥л≥сне, лог≥чно ≥ граматично вивершене ≥мперативне судженн¤ загального характеру, формально закр≥плене в текст≥ нормативно-правового акта. Ќорма-розпор¤дженн¤, ¤к правило, в≥дпов≥даЇ структурн≥й первинн≥й частин≥ тексту нормативного акта (статт≥, пункту, абзацу статт≥ тощо). ћожлива ≥ на¤вн≥сть к≥лькох нормативних розпор¤джень в окремих частинах або абзацах. –озриванн¤ норми-розпор¤дженн¤ на частини м≥ж статт¤ми, пунктами статт≥ тощо виключаЇтьс¤. —пец≥ал≥зован≥ норми, ¤к правило, Ї нормами-розпор¤д-женн¤ми.

Ќаприклад, ст. 10 «акону ”крањни Ђѕро пор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ громад¤нину незаконними д≥¤ми орган≥в д≥знанн¤, попереднього сл≥дства, прокуратури ≥ судуї Ї нормою-розпор¤дженн¤м: Ђякщо громад¤нин у зв'¤зку з незаконним засудженн¤м був позбавлений в≥йськових або ≥нших звань, а також державних нагород, йому в≥дновл¤ютьс¤ званн¤ ≥ повертаютьс¤ нагородиї.

—л≥д пам'¤тати, що не завжди норма права маЇ двосторонн≥й зобов'¤зуючий характер. Ќе обов'¤зково в њњ структур≥ присутн≥ вс≥ елементи: г≥потеза, диспозиц≥¤, санкц≥¤. Ќаприклад, конституц≥йно-правов≥ норми мають у своњй структур≥, ¤к правило, одну диспозиц≥ю, р≥дше Ч г≥потезу ≥ диспозиц≥ю, в окремих випадках Ч ≥ санкц≥ю. Ќорми, що передбачають адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, часто у своњй структур≥ не м≥ст¤ть г≥потези, що

>>>288>>>

по¤снюЇтьс¤ њхн≥м в≥дсильним характером. —анкц≥¤ також не Ї обов'¤зковим структурним елементом адм≥н≥стративно-правовоњ норми.

„астина крим≥нальноњ норми, ¤ка Ї диспозиц≥Їю дл¤ громад¤н (заборона чинити небезпечн≥ д≥њ), одночасно Ї г≥потезою дл¤ держави ≥ державних орган≥в, що розгл¤дають справи про вчиненн¤ злочину.  рим≥нально-правова норма ¤к норма повед≥нки звернена до вс≥х ≥ндив≥д≥в до вчиненн¤ злочину, ¤к норма правосудд¤ Ч до учасник≥в процесу п≥сл¤ вчиненн¤ злочину, ¤к пен≥тенц≥арна (виправна) норма Ч до караного.

—л≥д звернути увагу на особливост≥ структури процесуальних норм. ћаючи тричленну структуру, ¤к ≥ норми матер≥ального права, вони визначаютьс¤ г≥потезою, диспозиц≥Їю ≥ санкц≥Їю норм матер≥ального права ≥ Ї формами њхньоњ реал≥зац≥њ. ќбставини реал≥зац≥њ г≥потези, диспозиц≥њ, санкц≥њ матер≥альноњ норми можуть стати умовами г≥потези процесуальноњ норми. Ќорма матер≥ального права ¤к би ЂЇ присутньоюї у г≥потез≥ процесуальноњ норми.

І 9.  ласиф≥кац≥¤ структурних елемент≥в норми права за ступенем визначеност≥ та складом

ƒамо де¤к≥ по¤сненн¤ структурним елементам лог≥чноњ норми права ≥ наведемо њх класиф≥кац≥ю.

«а ступенем визначеност≥ зм≥сту г≥потези, диспозиц≥њ, санкц≥њ можуть бути:

Х абсолютно-визначен≥,

Х в≥дносно-визначен≥,

Х  альтернативн≥.

√≥потеза надаЇ рух юридичн≥й норм≥. «а допомогою г≥потези абстрактний вар≥ант повед≥нки Ђприв'¤зуЇтьс¤ї до конкретного життЇвого випадку, до конкретноњ людини, часу ≥ м≥сц¤. ѕризначенн¤ г≥потези Ч визначити сферу ≥ меж≥ регул¤тивного д≥њ диспозиц≥њ ≥ правовоњ норми.

Ќаприклад, у в≥дпов≥дност≥ з законодавством про шлюб ≥ с≥м'ю дл¤ одруженн¤ необх≥дна взаЇмна згода ос≥б, що одружуютьс¤, ≥ дос¤гненн¤ ними шлюбного в≥ку. Ћише за на¤вност≥ зазначених обставин (позитивна г≥потеза) норми д≥¤тимуть. јле д≥¤ норми,

>>>289>>>

що розгл¤даЇтьс¤, зв'¤зуЇтьс¤ ≥ з ≥ншими обставинами: в≥дсутн≥стю вже зареЇстрованого шлюбу, а також визнаноњ судом нед≥Їздатност≥ внасл≥док душевноњ хвороби або слабоумства (негативна г≥потеза).

¬ абсолютно-визначен≥й г≥потез≥ вичерпно визначаютьс¤ обставини, з на¤вн≥стю або в≥дсутн≥стю ¤ких пов'¤зуЇтьс¤ чинн≥сть юридичноњ норми. Ќаприклад, крим≥нально-процесуальне законодавство встановлюЇ вичерпний перел≥к обставин (умов), за ¤ких вирок суду повинний бути безумовно скасований: ¤кщо вирок винесено незаконним складом суду, або порушена таЇмниц¤ наради суд≥в, або вирок не п≥дписаний будь-ким ≥з судд≥в та ≥н. “ут Ч абсолютно-визначена г≥потеза.

¬≥дносно-визначена г≥потеза не м≥стить достатньо повних даних про обставини д≥њ норми, обмежуЇ умови застосуванн¤ норми певним колом формальних вимог.

јльтернативна г≥потеза ставить д≥ю юридичноњ норми в залежн≥сть в≥д одного або к≥лькох фактичних обставин (умов). Ќаприклад, норма, що регламентуЇ припиненн¤ шлюбу, встановлюЇ, що шлюб припин¤Їтьс¤ через смерть одного з подружж¤, оголошенн¤ його або њњ померлим (померлою) у встановленому пор¤дку, а за житт¤ подружж¤ Ч розлученн¤м за за¤вою одного з них або обох. ƒостатньо одн≥Їњ з фактичних обставин, щоб наступили передбачен≥ нормою правов≥ насл≥дки Ч припиненн¤ шлюбу.

ƒиспозиц≥¤ Ч серцевина юридичноњ норми, ¤ка вказуЇ дозволену повед≥нку суб'Їкта, обов'¤зкову (необх≥дну) або заборонену (неприпустиму). ƒиспозиц≥¤ Ч основний елемент норми права, у ¤кому формуЇтьс¤ модель самого правила повед≥нки, тобто м≥ститьс¤ розпор¤дженн¤ про те, ¤к сл≥д д≥¤ти в ситуац≥њ, в умовах, передбачених у г≥потез≥ даноњ норми.

јбсолютно-визначена диспозиц≥¤ Ч диспозиц≥¤, ¤ка ч≥тко визначаЇ права ≥ обов'¤зки учасник≥в в≥дносин, точно називаЇ ва-р≥ант повед≥нки. Ќаприклад, у крим≥нально-процесуальному прав≥ абсолютно визначеною диспозиц≥Їю Ї розпор¤дженн¤ суду видал¤ти з залу судового зас≥данн¤ ус≥х св≥дк≥в, що прийшли до початку 'њх допиту.

¬≥дносно-визначена диспозиц≥¤ Ч диспозиц≥¤, ¤ка не м≥стить ≥стотних ознак повед≥нки учасник≥в в≥дносин, достатньо повних в≥домостей про њх права ≥ обов'¤зки.

>>>290>>>

јльтернативна диспозиц≥¤ Ч диспозиц≥¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ тим, що вказуЇ на к≥лька правових насл≥дк≥в, але припускаЇ настанн¤ лише одного з них.

Ќаприклад, у  рим≥нально-процесуальному кодекс≥ Ї норма, ¤ка передбачаЇ, що в результат≥ розгл¤ду справи в касац≥йному пор¤дку суд приймаЇ одне з таких р≥шень: (1) залишаЇ вирок без зм≥ни; (2) скасовуЇ вирок ≥ направл¤Ї справу дл¤ нового розсл≥дуванн¤ або нового розгл¤ду; (3) скасовуЇ вирок ≥ припин¤Ї справу; (4) зм≥нюЇ вирок.

—анкц≥¤ Ч частина правовоњ норми, ¤ка забезпечуЇ зд≥йсненн¤ њњ диспозиц≥њ. ” санкц≥њ виражаЇтьс¤ несхвальне ставленн¤ сусп≥льства, держави, особистост≥ до порушник≥в правовоњ норми (охоронна санкц≥¤). ” санкц≥њ може виражатис¤ схвальне ставленн¤ у вигл¤д≥ заохоченн¤ Ч прем≥њ, п≥двищенн¤ в посад≥ до ос≥б, що виконують диспозиц≥ю (корисн≥ вар≥анти повед≥нки) на р≥вн≥, що перевищуЇ загальн≥ вимоги (заохочувальна санкц≥¤). ћи говоримо про санкц≥њ охоронного характеру.

јбсолютно-визначена санкц≥¤ Ч санкц≥¤, у ¤к≥й точно зазначен≥ вид ≥ м≥ра юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ норми права. —анкц≥њ норм про майнову в≥дпов≥дальн≥сть у переважн≥й б≥льшост≥ Ї абсолютно визначеними. јбсолютно визначеними можуть бути санкц≥њ та ≥нших норм, наприклад, адм≥н≥стративних Ч штраф у 20-кратному розм≥р≥ за безквитковий проњзд у трамвањ.

¬≥дносно-визначена санкц≥¤ Ч санкц≥¤, у котроњ меж≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ норми права зазначен≥ в≥д м≥н≥мальноњ до максимальноњ або лише до максимальноњ. ѕра-возастосовним органам надаЇтьс¤ можлив≥сть вир≥шувати справу, зважаючи на конкретн≥ обставини. ¬≥дносно-визначений характер маЇ б≥льш≥сть санкц≥й крим≥нального права, ¤к≥ встановлюють нижч≥ та вищ≥ меж≥ покаранн¤ (наприклад, позбавленн¤ вол≥ в≥д 1 до 5 рок≥в).

јльтернативна санкц≥¤ Ч санкц≥¤, у ¤к≥й назван≥ або перел≥чен≥ через з'Їднально-роз'Їднувальний сполучник Ђчиї (Ђабої) к≥лька вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, ≥з ¤ких правозастосов-ник обираЇ лише один Ч найдоц≥льн≥ший дл¤ випадку, що вир≥шуЇтьс¤. Ќаприклад, пошкодженн¤ полезахисних та ≥нших насаджень караютьс¤ виправними роботами на строк до одного року або штрафом, або покладенн¤м обов'¤зку в≥дшкодувати запод≥¤ну шкоду.

>>>291>>>

«а характером насл≥дк≥в дл¤ правопорушника розр≥зн¤ють санкц≥њ:

Х  штрафн≥ (або каральн≥) Ч передбачають позбавленн¤ вол≥, штраф, догану, ст¤гненн¤ матер≥ального збитку та ≥н. ќсновна задача каральних санкц≥й Ч загальна ≥ приватна превенц≥¤ (запоб≥ганн¤) правопорушенн¤, виправленн¤ ≥ перевихованн¤ правопорушник≥в.

Ўтрафн≥ санкц≥њ характерн≥ дл¤ заборонних норм;

Х  в≥дновлювальн≥ (компенсац≥йн≥) Ч передбачають усуненн¤ завданоњ людин≥ шкоди ≥ в≥дновленн¤ њњ прав: в≥дновленн¤ на старому м≥сц≥ роботи незаконно зв≥льненого; ст¤гненн¤ ал≥мент≥в та ≥н. њх основне завданн¤ Ч в≥дновленн¤ порушеного права.

¬≥дновлювальн≥ санкц≥њ характерн≥ дл¤ дозв≥льних норм. «а складом г≥потези, диспозиц≥њ санкц≥њ можуть бути:

[                     прост≥                     |                     складн≥                     \

ѕроста г≥потеза Ч г≥потеза, що ставить д≥ю юридичноњ норми у залежн≥сть в≥д ¤коњсь одн≥Їњ умови, одн≥Їњ фактичноњ обставини.

—кладна г≥потеза Ч г≥потеза, що ставить д≥ю юридичноњ норми у залежн≥сть в≥д певноњ сукупност≥ умов, сукупност≥ факт≥в (тобто передбачаЇ фактичний юридичний склад).

ѕроста диспозиц≥¤ Ч диспозиц≥¤, що передбачаЇ один конкретний правовий насл≥док, ¤кий настаЇ за на¤вност≥ певних фактичних обставин.

—кладна диспозиц≥¤ Ч диспозиц≥¤, що передбачаЇ к≥лька правових насл≥дк≥в, ¤к≥ одночасно настають за на¤вност≥ певних фактичних обставин.

ѕроста санкц≥¤ Ч санкц≥¤, що визначаЇ одну м≥ру державного ст¤гненн¤ до порушника правил, передбачених диспозиц≥Їю.

—кладна санкц≥¤ Ч санкц≥¤, що визначаЇ одночасно два (≥ б≥льше) заходи державного ст¤гненн¤ з порушника правил, передбачених диспозиц≥Їю.

І10. —пособи (форми) викладенн¤ норм права у статт¤х нормативно-правового акта

«а повнотою викладу норм права в статт¤х нормативно-правових акт≥в розр≥зн¤ють форми (способи):

Х  повну (пр¤му),

Х  в≥дсильну,

Х  бланкетну.

>>>292>>>

ѕовна

” статт≥ м≥ст¤тьс¤ вс≥ необх≥дн≥ елементи норми права без посилань до ≥нших статей. Ќаприклад, у ст. 99 ∆итлового кодексу ”крањни зазначено: у раз≥ припиненн¤ д≥њ договору найманн¤ житлового прим≥щенн¤ (одночасно припин¤Їтьс¤ д≥¤ договору п≥днайманн¤), п≥днаймач ≥ члени його с≥м'њ (а також тимчасов≥ мешканц≥) зобов'¤зан≥ негайно зв≥льнити прим≥щенн¤, що займають. ” раз≥ в≥дмови вони п≥дл¤гають виселенню в судовому пор¤дку, а з будинк≥в, що погрожують обвалом, Ч в адм≥н≥стративному пор¤дку.

¬≥дсильна

” статт≥ м≥ст¤тьс¤ не вс≥ елементи норми права, але Ї посиланн¤ до ≥нших статей цього акта, ¤кщо Ї недостатн≥ в≥домост≥. Ќаприклад, ст. 138 Ђќголошенн¤ розшуку обвинуваченогої  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни говорить: якщо м≥сце перебуванн¤ особи, щодо ¤кого винесена постанова про прит¤гненн¤ його у справ≥ ¤к звинувачуваного, не встановлено, сл≥дчий оголошуЇ розшук. «а на¤вност≥ п≥дстав, передбачених у ст. 155 цього  одексу, сл≥дчий може вибрати у в≥дношенн≥ до розшукуваного обвинуваченого запоб≥жний зах≥д у вигл¤д≥ утриманн¤ п≥д вартою.

Х Ѕланкетна

” статт≥ м≥ститьс¤ посиланн¤ не на ¤кесь конкретне нормативне розпор¤дженн¤ даного закону, а на ≥нший нормативний акт. “акого роду статт¤ Ї Ђбланкомї, що заповнюЇтьс¤ ≥ншим законом, джерелом права. Ќаприклад, у ст. 2 «акону ”крањни Ђѕро заставуї зазначаЇтьс¤: в≥дносини застави, не передбачен≥ цим законом, регулюютьс¤ ≥ншими актами законодавства ”крањни. якими актами? ѕро це в ст. 2 конкретно не сказано, ≥ у загальний Ђбланкетнийї спос≥б передбачена можлив≥сть регулюванн¤ заставних в≥дносин ≥ншими актами законодавства ”крањни.

¬иход¤чи з форм викладу правових норм у статт¤х нормативно-правових акт≥в њх класиф≥кують ¤к повн≥, в≥дсильн≥, блан-кетн≥.

>>>293>>>

‘орми (способи) викладу норм права в статт¤х нормативно-правових акт≥в за р≥внем узагальненн¤:

Ч казуњстична Ч зм≥ст норми розкриваЇтьс¤ ≥ндив≥дуал≥зованими пон¤тт¤ми, через певн≥ факти, випадки, ознаки та ≥н.;

Ч  абстрактна Ч зм≥ст норми розкриваЇтьс¤ через загальн≥, абстрактн≥, не ≥ндив≥дуал≥зован≥ пон¤тт¤.