√лава 5 ƒ≈–∆ј¬ј ” ѕќЋ≤“»„Ќ≤… —»—“≈ћ≤ —”—ѕ≤Ћ№—“¬ј

І 1. √ромад¤нське сусп≥льство ≥ держава

—л≥д в≥др≥зн¤ти пон¤тт¤ Ђсусп≥льствої ≥ Ђгромад¤нське сусп≥льствої, Ђдержаваї ≥ Ђсусп≥льствої.

ƒержава вид≥лилас¤ з сусп≥льства на певному ступен≥ його зр≥лост≥ ≥ залежить в≥д розвиненост≥ сусп≥льства. яке сусп≥льство, така й держава. ¬ м≥ру розвитку сусп≥льства, переходу його в≥д нижчого ступен¤ до вищого, зм≥нюЇтьс¤ ≥ держава. « удосконаленн¤м сусп≥льства держава стаЇ демократичною (у н≥й зд≥йснюютьс¤ народовладд¤, економ≥чна свобода, свобода особи), а з формуванн¤м громад¤нського сусп≥льства держава стаЇ правовою.

>>>58>>>

ўо таке сусп≥льство ?

—усп≥льством можна назвати сп≥льноту людей, ¤ка створюЇтьс¤ на засадах взаЇмних ≥нтерес≥в, взаЇмного сп≥вроб≥тництва. ѕравда, не ус¤ка сукупн≥сть людей, об'Їднаних сп≥льними ≥нтересами, Ї сусп≥льством. —тудент≥в в аудитор≥њ або гл¤дач≥в у театр≥ також об'ЇднуЇ сп≥льний ≥нтерес, але це не сусп≥льство. —аме сусп≥льство не Ї простою сукупн≥стю ≥ндив≥д≥в. ÷е соц≥альна система.

—усп≥льство Ч це система взаЇмод≥њ людей,, що пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥нтересами у сфер≥ виробництва, обм≥ну, споживанн¤ життЇвих благ ≥ встановлюють меж≥ повед≥нки в сп≥льних ≥нтересах за допомогою соц≥альних норм (у тому числ≥ Ч юридичних).

ƒо кожного сусп≥льства треба п≥дходити конкретно-≥сторич-но. ” кожному сусп≥льств≥ Ї сво¤ система в≥дносин:

- економ≥чних', форми власност≥, виробництво, розпод≥л, обм≥н та ≥н.;

Ч  соц≥альних: в≥дносини м≥ж р≥зними групами населенн¤;

Ч  пол≥тичних: ставленн¤ груп населенн¤ до пол≥тичноњ влади, участь громад¤н та њх об'Їднань у пол≥тиц≥;

Ч  ≥деолог≥чних (духовних): культура, характер св≥тогл¤ду Ч демократичний, тотал≥тарний.

” кожному сусп≥льств≥ Ї своњ суб'Їкти соц≥ального сп≥лкуванн¤: особа, с≥м'¤, стан, клас, група, нац≥¤, держава та ≥н. —усп≥льство Ч складна динам≥чна система взаЇмозв'¤зк≥в людей, об'Їднаних с≥мейними узами, груповими, становими, класовими, нац≥ональними в≥дносинами.

ќсновними елементами, що визначають сусп≥льство, Ї власн≥сть, прац¤, с≥м'¤.

√ромад¤нське сусп≥льство Ч система взаЇмод≥њ в межах права в≥льних ≥ р≥вноправних громад¤н держави, њх об'Їднань, що добров≥льно сформувалис¤ та перебувають у в≥дносинах конкуренц≥њ ≥ сол≥дарност≥, поза безпосередн≥м утручанн¤м держави, покликаноњ створювати умови дл¤ њх в≥льного розвитку.

Ќе кожне сусп≥льство можна назвати громад¤нським сусп≥льством, тобто сусп≥льством ≥з достатньо розвинутими економ≥чними, культурними, правовими ≥ пол≥тичними в≥дносинами м≥ж його членами; незалежним в≥д держави, але взаЇмод≥ючим ≥з нею.

>>>59>>>

ѕочаток формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства[1] у крањнах ™вропи ≥ јмерики припадаЇ на XVIЧXVII ст.ст.

ћожна вид≥лити три етапи становленн¤ громад¤нського сусп≥льства, кожний ≥з ¤ких супроводжувавс¤ ≥стотними зм≥нами економ≥чних в≥дносин, сусп≥льного ≥ державного ладу, розвитком св≥домост≥ ≥ндив≥да ≥ сусп≥льства, культури народу ≥ нац≥њ, перетворюванн¤ми сусп≥льноњ ≥деолог≥њ:

I (XVIЧXVII ст.ст.): процес визр≥ванн¤ передумов (економ≥чних, пол≥тичних, ≥деолог≥чних) розвитку буржуазного сусп≥льства, усуненн¤ юридичноњ нер≥вност≥, обмеженн¤ пол≥тичноњ влади правом;

II (к≥нець XVII Ч к≥нець XIX ст.ст.): формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства в найб≥льш розвинутих буржуазних крањнах на засадах загальноњ юридичноњ р≥вност≥, в≥льного п≥дприЇмництва ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи.

‘ормальна р≥вн≥сть в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ про¤ву ≥ндив≥дуальност≥: з'¤вл¤Їтьс¤ громад¤нин ¤к самост≥йний суб'Їкт, що усв≥домлюЇ себе ≥ндив≥дуальним членом сусп≥льства. ¬≥н конституц≥йне над≥лений певним комплексом прав, свобод ≥ водночас несе в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льством. ƒержава все б≥льше в≥ддал¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ функц≥й власника. –озвиваютьс¤ правов≥ механ≥зми, що стримують пол≥тичну владу, п≥дкор¤ють њњ закону. ¬≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ представницькоњ демократ≥њ Ч пост≥йно д≥ючих представницьких загальнонац≥ональних установ парламентського типу з≥ суворо позначеними повноваженн¤ми затверджувати податки ≥ приймати закони;

III  (руб≥ж XIX Ч XX ст.ст.): розвиток пост≥ндустр≥ального сусп≥льства з машинним виробництвом, фабричною орган≥зац≥Їю прац≥, загальнонац≥ональним ринком; в≥докремленн¤ влади в≥д власност≥; перех≥д управл≥нн¤ громадськими справами практично до рук вчених-спец≥ал≥ст≥в (менеджер≥в) ≥з збереженн¤м ≥нститут≥в традиц≥йноњ демократ≥њ та пол≥тичного плюрал≥зму; розширенн¤ ≥ поглибленн¤ р≥вноправност≥ людей.

>>>60>>>

—формувалис¤ три п≥дходи до сп≥вв≥дношенн¤ громад¤нського сусп≥льства ≥ держави:

1)  держава ≥ громад¤нське сусп≥льство -- зб≥жн≥ соц≥альн≥ системи;

2) держава ≥ громад¤нське сусп≥льство Ч р≥зн≥ соц≥альн≥ системи, первинною (пров≥дною) Ї держава, що контролюЇ громад¤нське сусп≥льство;

3) держава ≥ громад¤нське сусп≥льство Ч р≥зн≥ соц≥альн≥ системи, держава виконуЇ службову (п≥дпор¤дковану) роль щодо громад¤нського сусп≥льства.

ќзнаки (риси) громад¤нського сусп≥льства Ч у його сп≥вв≥дношенн≥ з державою:

1) не ≥снуЇ до держави ≥ поза державою;

2)  не включаЇ державу, розвиваЇтьс¤ самост≥йно Ч без безпосереднього втручанн¤ держави;

3)  складаЇтьс¤ ≥з суб'Їкт≥в Ч в≥льних ≥ р≥вноправних громад¤н ≥ об'Їднань, що добров≥льно сформувалис¤ ≥ знаход¤тьс¤ у в≥дносинах конкуренц≥њ ≥ сол≥дарност≥;

4)  маЇ певний пр≥оритет перед державою, проте зац≥кавлено в добробут≥ держави ≥ спри¤Ї њњ розвитку;

5) справл¤Ї вплив на створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ державних орган≥в у власних ≥нтересах;

6)  маЇ право жадати в≥д держави захисту житт¤, здоров'¤, безпеки громад¤н, не допускаючи њњ втручанн¤ в њх приватн≥ ≥нтереси;

7)  формуЇ право, що формулюЇтьс¤ державою в законах та ≥нших нормативно-правових актах[2], гарантуЇ ≥ захищаЇ њњ в≥д порушень ≥з боку будь-кого. ”с≥ потреби громад¤нського сусп≥льства реал≥зуютьс¤ за допомогою вол≥ держави, вираженоњ у форм≥ правового акта;

8) розвиваЇтьс¤ ≥ взаЇмод≥Ї з державою в межах права, котре виступаЇ ¤к р≥вний ≥ справедливий масштаб свободи ≥ справедливост≥, а не ¤к спос≥б нав'¤зуванн¤ державноњ вол≥.

ƒержава здатна спри¤ти розвитку сусп≥льства або перешкоджати йому.

” функц≥онуванн≥ громад¤нського сусп≥льства роль цив≥л≥зованоњ держави маЇ виражатис¤ в тому, що вона:

>>>61>>>

Ч служить формою, що орган≥зуЇ громад¤нське сусп≥льство ≥ створюЇ умови дл¤ його розвитку;

Ч Ї в≥дносно самост≥йною щодо громад¤нського сусп≥льства ≥ зд≥йснюЇ сол≥дарн≥ публ≥чн≥ ≥нтереси ус≥х член≥в сусп≥льства;

Ч  встановлюЇ Ђправила гриї, ¤ких повинн≥ дотримуватис¤ громад¤ни та њх об'Їднанн¤, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ њх ≥снуванн¤ ≥ розвитку;

- не втручаЇтьс¤ у приватну сферу с≥м'њ, побуту, культури (перший р≥вень громад¤нського сусп≥льства): таке втручанн¤ може в≥дбуватис¤ лише з метою забезпеченн¤ особистоњ або громадськоњ безпеки;

Ч  надаЇ необх≥дний захист громад¤нському сусп≥льству, ¤ке функц≥онуЇ в межах њњ територ≥њ, у тому, що належить до соц≥альноњ безпеки громад¤н;

Ч  виступаЇ знар¤дд¤м соц≥ального компром≥су громад¤нського сусп≥льства, пом'¤кшуЇ соц≥альн≥ суперечност≥ м≥ж р≥зними соц≥альними групами;

Ч юридичне забезпечуЇ можливост≥ громад¤нина бути власником, створювати громадськ≥ об'Їднанн¤, комерц≥йн≥ корпорац≥њ, брати активну участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства;

Ч маЇ меж≥ регулюванн¤ в≥дносин у сусп≥льств≥, ¤к≥ визначаютьс¤ конституц≥Їю держави, стандартами в галуз≥ прав ≥ свобод людини, закр≥пленими в м≥жнародних актах.

≤ громад¤нське сусп≥льство, ≥ держава функц≥онують дл¤ задоволенн¤ потреб та ≥нтерес≥в людини. √ромад¤нським сусп≥льством можна назвати таке сусп≥льство, у ¤кому головною д≥ючою особою Ї громад¤нин ¤к автономна особа:

Х суб'Їкт, ¤кий усв≥домлюЇ себе в≥льним членом сусп≥льства; в≥льним економ≥чно - ¤кий маЇ право вибору форм ≥ вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ п≥дприЇмницькоњ; в≥льним ≥деолог≥чно ≥ пол≥тичне;

Х суб'Їкт, ¤кий над≥лений правами ≥ свободами, у тому числ≥ правом приватноњ власност≥ (Ђсуб'Їкт-власникї);

Х суб'Їкт, ¤кий усв≥домлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льством;

Х  суб'Їкт, ¤кий захищений законом в≥д пр¤мого втручанн¤ ≥ дов≥льних обмежень з боку держави.

>>>62>>>

√ромад¤нське сусп≥льство грунтуЇтьс¤ на багатоман≥тност≥ форм ≥ вид≥в власност≥.  ожна з них покликана: (1) забезпечити добробут ус≥х; (2) в≥дкрити економ≥чний прост≥р дл¤ зб≥льшенн¤ власност≥ на основ≥ б≥льшоњ ≥нтенсивност≥ прац≥, зд≥бностей, творчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ п≥дприЇмливост≥. —п≥вв≥дношенн¤ прац≥ ≥ р≥зноман≥тних форм власност≥ в громад¤нському сусп≥льств≥ повинно бути таким, щоб прац¤ дозвол¤ла створити дл¤ кожного г≥дний сусп≥льному прогресу стандарт житт¤. ѕереваженн¤ у держав≥ так званого Ђсереднього класуї Ч один ≥з показник≥в сформованого в н≥й громад¤нського сусп≥льства.

—учасна концепц≥¤ громад¤нського сусп≥льства виходить ≥з того, що воно Ї передумовою соц≥альноњ правовоњ держави (див. главу Ђ—оц≥альна правова державаї). ƒ≥алектика взаЇмов≥дносин громад¤нського сусп≥льства ≥ держави Ї складною ≥ суперечливою, оск≥льки м≥ж ними в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дний под≥л орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ прац≥. √ромад¤нське сусп≥льство ¤к система, що сама розвиваЇтьс¤, завжди в≥дчуваЇ тиск ≥з боку державноњ влади. ” свою чергу, держава не може розвиватис¤ без в≥льного розвитку громад¤нського сусп≥льства, ¤ке контролюЇ д≥њ пол≥тичноњ влади. —лабк≥сть громад¤нського сусп≥льства штовхаЇ державу до узурпац≥њ його прав, у результат≥ чого в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л функц≥й держави ≥ громад¤нського сусп≥льства. ” такому раз≥ держава, кр≥м власних функц≥й, привласнюЇ ще й функц≥њ громад¤нського сусп≥льства, змушуЇ його виконувати виключно державн≥ р≥шенн¤. ƒержава ≥ сусп≥льство ≥снують у вигл¤д≥ суперечливоњ безупинноњ взаЇмод≥њ ≥ взаЇмовпливу, характер ≥ спр¤мован≥сть ¤ких значною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ розвиненост≥ громад¤нського сусп≥льства ≥ його ≥нститут≥в.

ƒержава повинна ор≥Їнтуватис¤ в першу чергу на ≥нтереси громад¤нського сусп≥льства.  онфронтац≥¤ ≥нтерес≥в держави ≥ громад¤нського сусп≥льства Ї показником неефективност≥ державного управл≥нн¤ ≥ самого механ≥зму держави.

І 2. ѕол≥тична система сусп≥льства ≤ держава

ƒержава Ч не т≥льки результат розвитку сусп≥льства, а й чинник формуванн¤ пол≥тичноњ системи сусп≥льства.

ѕол≥тична система сусп≥льства Ч упор¤дкована на засадах права система вс≥х пол≥тичних ¤вищ, що функц≥онують ≥ взаЇ-

>>>63>>>

мод≥ють (або протид≥ють) у сусп≥льств≥ з метою завоюванн¤, утриманн¤ або участ≥ у пол≥тичн≥й влад≥; це механ≥зм орган≥зац≥њ ≥ функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ влади[3].

ƒержава хоча й найважлив≥ша, але не одна лише пол≥тична орган≥зац≥¤ в сусп≥льств≥. ƒо складу пол≥тичноњ системи сусп≥льства вход¤ть так≥ недержавн≥ громадськ≥ об'Їднанн¤, ¤к парт≥њ, профес≥йн≥ сп≥лки, ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ, громадськ≥ рухи (наприклад, Ќародний рух в ”крањн≥), ≥нститути громадськоњ думки та ≥н.

≈лементи пол≥тичноњ системи сусп≥льства:

Х  суб'Їкти пол≥тики Ч держава, пол≥тичн≥ парт≥њ, пол≥тичн≥ рухи, громадськ≥ об'Їднанн¤ та ≥н.;

Х  пол≥тичн≥ норми ≥ принципи;

Х  пол≥тичн≥ в≥дносини;

Х  пол≥тична ≥деолог≥¤, св≥дом≥сть, погл¤ди, культура;

Х зв'¤зки м≥ж названими елементами.

¬заЇмод≥¤ елемент≥в (компонент≥в) пол≥тичноњ системи сусп≥льства дозвол¤Ї вид≥лити п '¤ть п≥дсистем њњ функц≥онуванн¤.

1. ≤нституц≥ональна Ч суб'Їктний склад (народ, соц≥альн≥ верстви, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ та ≥нш≥ об'Їднанн¤ громад¤н, трудов≥ колективи, держава та ≥н.).

2.  Ќормативна (регул¤тивна) Ч система пол≥тичних (а також правових) норм ≥ принцип≥в, що регулюють в≥дносини м≥ж народами, соц≥альними групами, парт≥¤ми, пол≥тичними л≥дерами.

3.  ‘ункц≥ональна Ч пол≥тичн≥ в≥дносини, пол≥тичний процес, пол≥тичний режим, оск≥льки через них формуЇтьс¤, зм≥нюЇтьс¤, зд≥йснюЇтьс¤ пол≥тика.

4.  ≤деолог≥чна Ч пол≥тична ≥деолог≥¤, св≥дом≥сть, погл¤ди, культура, можлив≥сть громад¤нина оц≥нити пол≥тичне бутт¤ ≥ обрати вар≥ант повед≥нки.

5.   омун≥кативна Ч интегративн≥ (об'Їднуюч≥) зв'¤зки вс≥х п≥дсистем функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ системи сусп≥льства в ц≥лому.

>>>64>>>

 ожна ≥з самост≥йних частин Ч ланок пол≥тичноњ системи сусп≥льства маЇ власну структуру, своњ принципи орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥, самост≥йн≥сть у вир≥шенн≥ питань, що належать до њх внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х справ.

«азначен≥ елементи ≥ частини об'Їднуютьс¤ в Їдину пол≥тичну систему категор≥Їю Ђпол≥тична владаї.

ќсобливе м≥сце в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства належить держав≥, оск≥льки вона Ї головним засобом дос¤гненн¤ ц≥лей, що постають перед сусп≥льством, концентруЇ в соб≥ р≥зноман≥тт¤ пол≥тичних ≥нтерес≥в, надаЇ устален≥сть пол≥тичн≥й систем≥ за допомогою впор¤дкуванн¤ њњ д≥¤льност≥.

ќзнаки держави, що в≥др≥зн¤ють њњ в≥д громадських об'Їднань:

1)  у кожн≥й пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства може ≥снувати лише одна держава, а громадських об'Їднань Ч багато;

2) держава Ч орган≥зац≥¤ всього населенн¤, а громадськ≥ об'Їднанн¤ Ч частини населенн¤;

3) лише держава Ї одноособовою повновладною орган≥зац≥Їю в масштаб≥ вс≥Їњ крањни, здатною захистити основн≥ права ≥ свободи вс≥х ос≥б, що перебувають на њњ територ≥њ;

4)  лише держава маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ спец≥альний апарат, ¤кий займаЇтьс¤ управл≥нн¤м громадськими справами;

5) лише держава маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ спец≥альн≥ установи та заклади примусового характеру ≥ маЇ монопольне право застосовувати примус на своњй територ≥њ; громадськ≥ об'Їднанн¤ позбавлен≥ цих ознак;

6) лише держава маЇ монопольне право видавати юридичн≥ норми, обов'¤зков≥ дл¤ всього населенн¤, ≥ забезпечувати њхню реал≥зац≥ю. √ромадськ≥ об'Їднанн¤ приймають програми, статути, поточн≥ р≥шенн¤, що мають внутр≥шньоорган≥зац≥йне значенн¤;

7) лише держава маЇ монопольне право встановлювати ≥ ст¤гувати податки, формувати загальнонац≥ональний бюджет;

8)  лише держава Ї оф≥ц≥йною особою (представником усього народу) всередин≥ крањни ≥ на м≥жнародн≥й арен≥ Ч суверенною орган≥зац≥Їю. √ромадським орган≥зац≥¤м так≥ ¤кост≥ ≥ функц≥њ не властив≥. ¬они вир≥шують локальн≥ за своњм зм≥стом та обс¤гом завданн¤ у суворо визначен≥й сфер≥ громадського житт¤.

>>>65>>>

І 3. ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤

ќб'Їднанн¤ громад¤н т≥Їю чи ≥ншою м≥рою беруть участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства, у пол≥тичних в≥дносинах ≥з державою ≥, в≥дтак, взаЇмод≥ють (сп≥вроб≥тничають або конфл≥ктують) ≥з нею.

¬заЇмов≥дносини держави ≥ об'Їднань громад¤н мають правовий характер[4].

ќб'Їднанн¤ громад¤н Ч це добров≥льне громадське формуванн¤ людей, створене на основ≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в дл¤ реал≥зац≥њ своњх прав ≥ свобод.

ќб'Їднанн¤ громад¤н не Ї об'Їктами управл≥нн¤ з боку державних структур, њх д≥¤льн≥сть визначаЇтьс¤ статутом (положенн¤м), ц≥л¤ми ≥ завданн¤ми њх створенн¤, що не виход¤ть за рамки закону. Ѕеручи участь у соц≥ально-пол≥тичному ≥ культурному житт≥ сусп≥льства ≥ держави, громадськ≥ орган≥зац≥њ та њх об'Їднанн¤ реал≥зують права, передбачен≥ статутами (положенн¤ми).

ƒо громадських об'Їднань можна в≥днести пол≥тичн≥ парт≥њ, соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ соц≥ально-культурн≥ об'Їднанн¤, масов≥ громад¤нськ≥ рухи, асоц≥ац≥њ, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ тощо. ќсновними з них Ї пол≥тична парт≥¤ ≥ громадська орган≥зац≥¤.

ѕол≥тична парт≥¤ Ч добров≥льне об'Їднанн¤ людей, що виражають волю певних соц≥альних груп, ¤к≥ прагнуть домогтис¤ або утримати державну владу, впливають на пол≥тику держави в≥дпов≥дно до програми ≥ статуту своЇњ д≥¤льност≥.

¬ ”крањн≥ членами пол≥тичноњ парт≥њ можуть бути лише њњ громад¤ни. –еЇстрац≥¤ пол≥тичноњ парт≥њ провадитьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни.

√ромадська орган≥зац≥¤ Ч добров≥льне об'Їднанн¤ людей, створене ними дл¤ дос¤гненн¤ особистих ≥ громад¤нських ц≥лей, що д≥Ї на засадах самоорган≥зац≥њ, самовр¤дуванн¤, самооплати (сп≥лки, товариства, групи, об'Їднанн¤, не заснован≥ ур¤дом або м≥ждержавною угодою). Ќаприклад, профсп≥лки - - громадськ≥ орган≥зац≥њ, що об'Їднують громад¤н, пов'¤заних сп≥льними ≥нтересами за родом њх профес≥йноњ д≥¤льност≥. ѕрофсп≥лки

>>>66>>>

створюютьс¤ без безпосереднього дозволу на засадах в≥льного вибору њх член≥в.

¬ ”крањн≥ громадська орган≥зац≥¤ реЇструЇтьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ, м≥сцевими органами виконавчоњ влади, виконавчими ком≥тетами с≥льських, селищних, м≥ських –ад народних депутат≥в.

”с≥ громадськ≥ об'Їднанн¤ р≥вн≥ перед законом.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б):

1)  встановлюЇ юридичн≥ норми, ¤к≥ визначають пор¤док њх оф≥ц≥йного визнанн¤ (легал≥зац≥њ) шл¤хом реЇстрац≥њ;

2) реЇструЇ об'Їднанн¤ громад¤н ≥ встановлюЇ њх ≥дентиф≥кац≥йний код. ¬ ”крањн≥ д≥ють ”крањнська республ≥канська парт≥¤, Ќародно-демократична парт≥¤, ѕарт≥¤ зелених, —оц≥ал≥стична парт≥¤ та ≥н., —п≥лка адвокат≥в, Ќаукове товариство ≥м. “араса Ўевченка тощо;

3)  забезпечуЇ дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в об'Їднань громад¤н;

4)  зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за в≥дпов≥дн≥стю д≥¤льност≥ об'Їднань громад¤н зареЇстрованому статуту:

нагл¤д за виконанн¤м ≥ дотриманн¤м законност≥ зд≥йснюють органи прокуратури;

контроль над джерелами ≥ розм≥рами надходжень ≥ сплатою податк≥в зд≥йснюють ф≥нансов≥ органи ≥ органи державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ;

5)  передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть уповноважених ос≥б громадських об'Їднань за порушенн¤ законодавства;

6)  не втручаЇтьс¤ у д≥¤льн≥сть громадських орган≥зац≥й, тому що вони не Ї об'Їктами державного управл≥нн¤;

7)  створюЇ режим найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ њх функц≥онуванн¤: над≥л¤Ї певними п≥льгами або зовс≥м зв≥льн¤Ї в≥д податк≥в, або надаЇ дотац≥њ ≥ кошти.

√ромадськ≥ об'Їднанн¤ можуть:

1) допомагати держав≥ вир≥шувати завданн¤ економ≥чного, соц≥ального, культурного буд≥вництва шл¤хом прийн¤тт¤ сп≥льних пол≥тичних р≥шень ≥з державними органами. Ќаприклад, Ђ—п≥лка л≥дер≥в м≥сцевоњ ≥ рег≥ональноњ влади ”крањниї (громадська орган≥зац≥¤, створена в 1999 р.) п≥дписала разом ≥з ѕрезидентом Ђƒекларац≥ю про державну рег≥ональну пол≥тикуї, спр¤мовану на реформуванн¤ державного устрою крањни;

>>>67>>>

2)  брати участь у р≥зних видах пол≥тичноњ д≥¤льност≥ шл¤хом створенн¤ сп≥льних ком≥с≥й ≥з державними органами;

3)  брати участь у формуванн≥ (висувати кандидатуру, провадити передвиборну аг≥тац≥ю тощо) корпусу депутат≥в представницьких орган≥в державноњ влади, тобто бути суб'Їктами фундаторськоњ д≥¤льност≥ держави;

4) бути з р¤ду питань суб'Їктами правотворчоњ д≥¤льност≥ держави (наприклад, укладенн¤ колективного договору);

5)  вносити пропозиц≥њ до орган≥в державноњ влади (наприклад, ≥н≥ц≥ативн≥ законопроекти через народних депутат≥в до ¬ерховноњ –ади);

6) бути з р¤ду питань суб'Їктами правозастосовноњ (складанн¤ протоколу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤) ≥ контрольно-нагл¤довоњ (робота громад¤нських ≥нспектор≥в охорони природи) д≥¤льност≥ держави;

7)  проводити масов≥ заходи (демонстрац≥њ, м≥тинги тощо);

8) захищати права член≥в орган≥зац≥њ в державних органах та ≥н. √ромадськ≥ об'Їднанн¤ не можуть:

1)  втручатис¤ в д≥¤льн≥сть одне одного;

2) втручатис¤ у д≥¤льн≥сть державних орган≥зац≥й ≥ посадових ос≥б. “ак, орган≥зац≥йн≥ структури пол≥тичних парт≥й не можуть створюватис¤ ≥ д≥¤ти в органах виконавчоњ та судовоњ влади ≥ виконавчих органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в≥йськових формуванн¤х, а також на державних п≥дприЇмствах, у навчальних закладах та ≥нших державних установах ≥ орган≥зац≥¤х (ст. 37  онституц≥њ ”крањни);

3)  мати воЇн≥зован≥ формуванн¤ (ст. 37  онституц≥њ ”крањни);

4)  п≥дм≥нювати д≥¤льн≥сть комерц≥йних (господарських) орган≥зац≥й, ставити перед собою мету одержанн¤ прибутку або створюватис¤ з ц≥Їю метою[5].

>>>68>>>

≥ «аборон¤ютьс¤:

громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ парт≥њ, програмн≥ ц≥л≥ або д≥њ ¤ких спр¤мован≥ на л≥кв≥дац≥ю незалежност≥ ”крањни, зм≥ну конституц≥йного ладу насильницьким шл¤хом, порушенн¤ суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави, п≥дрив њњ безпеки, незаконне захопленн¤ державноњ влади, пропаганду в≥йни, насильства, на розпалюванн¤ м≥жетн≥чноњ, расовоњ, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, пос¤ганн¤ на права ≥ свободи людини, здоров'¤ населенн¤ (ст. 37  онституц≥њ ”крањни).

«аборона д≥¤льност≥ об'Їднань громад¤н зд≥йснюЇтьс¤ лише в судовому пор¤дку.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ д≥ють у рамках правового режиму, встановленому державою.

якщо держава Ч це суверенна пол≥тична орган≥зац≥¤ всього народу, то парт≥њ, ≥нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ Ч лише учасники зд≥йсненн¤ пол≥тичноњ влади. ¬они виражають волю своњх член≥в, груп людей, певних верств сусп≥льства, д≥ють у рамках закону ≥ не мають державно-владних повноважень.

І 4. ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ комерц≥йноњ корпорац≥њ

 орпорац≥¤ Ч це добров≥льне (на основ≥ договору) об'Їднанн¤ людей з метою виконанн¤ ¤коњ-небудь соц≥ально корисноњ д≥¤льност≥, вол¤ ¤кого визначаЇтьс¤ груповими ≥нтересами ≥ндив≥д≥в, що вход¤ть до його складу, ≥ ¤ке орган≥зац≥йно ≥ у майновому в≥дношенн≥ д≥Ї зовн≥ ¤к Їдине ц≥ле в≥д свого ≥мен≥. ÷е визначенн¤ Ї загальним дл¤ об'Їднань громад¤н Ч комерц≥йних ≥ некомерц≥йних. ќб'Їднанн¤ громад¤н, про ¤к≥ йшлос¤ в попередньому параграф≥, Ч недержавн≥ ≥ некомерц≥йн≥.

ѕод≥лити орган≥зац≥њ на комерц≥йн≥ ≥ некомерц≥йн≥ можна за критер≥Їм Ч чи мають вони на мет≥ отриманн¤ прибутку або н≥. ÷¤ в≥дм≥нн≥сть маЇ принципове значенн¤ ≥ у податковому в≥дношенн≥: некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ одержують певн≥ п≥льги, або зо-

>>>69>>>

вс≥м зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податк≥в, або одержують дотац≥њ ≥ кошти в≥д держави.

 омерц≥йн≥ корпорац≥њ створюютьс¤ дл¤ виконанн¤ д≥¤льност≥, ¤ка приносить прибуток, тобто п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷е об'Їднанн¤ не лише людей, але й кап≥тал≥в (майна). ” сучасному законодавств≥ ≥нших крањн досить докладно регламентуютьс¤ р≥зн≥ сторони б≥знесу, включаючи активн≥сть багатоман≥тних громад¤нських асоц≥ац≥й п≥дприЇмц≥в (сп≥лок п≥дприЇмц≥в, торгово-промислових палат, сп≥лок роботодавц≥в, лоб≥стських асоц≥ац≥й та ≥н.). „инн≥ конституц≥њ св≥ту набагато част≥ше говор¤ть про сп≥лки п≥дприЇмц≥в (безв≥дносно до њх вид≥в), н≥ж про окрем≥ види п≥дприЇмницьких орган≥зац≥й.

 олективне утворенн¤ стаЇ корпорац≥Їю, ¤кщо набуваЇ статусу юридичноњ особи. —татус юридичноњ особи суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ одержуЇ п≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ або у виконавчих ком≥тетах м≥ських, районних (у м≥ст≥) –ад народних депутат≥в, або в органах державноњ адм≥н≥страц≥њ, а також п≥сл¤ присвоЇнн¤ йому в органах державноњ статистики ≥дентиф≥кац≥йного коду ≥ включенн¤ до ™диного ƒержавного –еЇстру ѕ≥дприЇмств ≥ ќрган≥зац≥й ”крањни.

 омерц≥йн≥ корпорац≥њ займаютьс¤ б≥знесом, ¤кий може мати дл¤ сусп≥льства ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ насл≥дки. ” силу цього держава змушена впливати на б≥знес. –инок у сучасному св≥т≥ давно вже не Ї механ≥чним породженн¤м приватноњ власност≥. ѕравила дл¤ суб'Їкт≥в ринку, керуючись об'Їктивними законами економ≥ки, встановлюЇ держава. ¬изначенн¤ правил гри на ринку, забезпеченн¤ дос¤гненн¤ сусп≥льних результат≥в (економ≥чний р≥ст, зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ, безроб≥тт¤) Ч складов≥ економ≥чноњ функц≥њ держави.

Ќеобх≥дн≥сть управл≥нн¤ б≥знесом, його плануванн¤ Ч головне завданн¤ держави. ≤снуЇ система державних засоб≥в управл≥нн¤, що п≥дтримують усю систему б≥знесу, систему комерц≥йних корпорац≥й. ¬ ”крањн≥ розроблена ѕрограма державноњ п≥дтримки п≥дприЇмництва (1993 p.). ¬≥дпов≥дно до ст. 42  онституц≥њ ”крањни держава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, не допускаЇ зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рного обмеженн¤ конкуренц≥њ та недобросов≥сноњ конкуренц≥њ.                                                             Х

 орпорац≥њ зобов'¤зан≥ д≥¤ти з урахуванн¤м певних правових рамок, установлених державою дл¤ комерц≥йного регулюванн¤.

>>>70>>>

Ћише в межах цих правових рамок комерц≥йн≥ корпорац≥њ можуть функц≥онувати самост≥йно.

¬≥дносини держави з комерц≥йними корпорац≥¤ми будуютьс¤ часто на основ≥ партнерства, певна р≥ч, у межах повноважень в≥дпов≥дних владних структур.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б) д≥Ї в≥дносно комерц≥йних корпорац≥й багато в чому так само, ¤к ≥ не-комерц≥йних громад¤нських об'Їднань.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б):

1) встановлюЇ коло суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю;

2) встановлюЇ юридичн≥ норми, ¤к≥ визначають пор¤док оф≥ц≥йного визнанн¤ (легал≥зац≥њ) комерц≥йних орган≥зац≥й шл¤хом реЇстрац≥њ;

3) реЇструЇ комерц≥йн≥ об'Їднанн¤ громад¤н ≥ встановлюЇ њх ≥дентиф≥кац≥йний код в органах державноњ статистики (в ”крањн≥ Ч ™диний ƒержавний –еЇстр ѕ≥дприЇмств ≥ ќрган≥зац≥й ”крањни);

4)  гарантуЇ комерц≥йним орган≥зац≥¤м р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в. «абезпеченн¤ зазначеними ресурсами в≥дбуваЇтьс¤ лише за умови виконанн¤ комерц≥йною орган≥зац≥Їю роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб;

5)  забезпечуЇ дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в комерц≥йних об'Їднань громад¤н, оф≥ц≥йно встановлених, Ч гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист прав власност≥;

6)  зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за в≥дпов≥дн≥стю д≥¤льност≥ комерц≥йних орган≥зац≥й зареЇстрованому статуту:

- нагл¤д за виконанн¤м ≥ дотриманн¤м законност≥ зд≥йснюють органи прокуратури;

- контроль за джерелами ≥ розм≥рами надходжень ≥ сплатою податк≥в зд≥йснюють ф≥нансов≥ органи ≥ органи державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ;

7)  передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть уповноважених ос≥б комерц≥йних орган≥зац≥й за порушенн¤ законодавства;

8)  не втручаЇтьс¤ безпосередньо в д≥¤льн≥сть комерц≥йних орган≥зац≥й, оск≥льки вони не Ї об'Їктами державного управл≥нн¤, проте законодавче забезпечуЇ свободу конкуренц≥њ м≥ж ними,

>>>71>>>

захищаЇ споживача в≥д про¤в≥в недобросов≥сноњ конкуренц≥њ ≤ монопол≥зму;

9) створюЇ режим найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ функц≥онуванн¤ комерц≥йних орган≥зац≥й: передаЇ державне майно, над≥л¤Ї земельними д≥л¤нками ≥ ц≥льовими кредитами Ч короткостроковими ≥ довгостроковими, надаЇ систему заохочень (певний час не ст¤гувати податки), створюЇ внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й ринок дл¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

‘ «аборон¤Їтьс¤ зан¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю таким категор≥¤м громад¤н:

Х   в≥йськовослужбовц¤м;

Х   посадовим особам орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, державного арб≥тражу, державного нотар≥ату;

Х   посадовим особам орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, що покликан≥ зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств;

Х   особам, ¤к≥ в≥дбувають строк покаранн¤, до його зак≥нченн¤;

Х   особам, ¤к≥ мають непогашену судим≥сть за крад≥жку, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини.

 омерц≥йн≥ об'Їднанн¤ покликан≥ д≥¤ти щодо громад¤нського сусп≥льства ≥ держави в такий спос≥б:

Х  сплачувати податки в установленому законом пор¤дку;

Ч розвивати економ≥ку держави, заповнюючи в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ н≥ш≥;

Ч  розвивати нац≥ональний б≥знес, д≥лов≥ в≥дносини з ≥ншими державами;

Х  спри¤ти п≥дн¤ттю р≥вн¤ матер≥ального забезпеченн¤ громад¤н та ≥н.

І 5. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави

–озгл¤даючи т≥сний взаЇмозв'¤зок ≥ взаЇмозалежн≥сть сусп≥льства ≥ держави, громадських об'Їднань ≥ держави, комерц≥йних корпорац≥й ≥ держави, сл≥д зважувати на те, що держава маЇ в≥дносну самост≥йн≥сть.

¬≥домо, що Ђабсолютноњ самост≥йност≥ї н≥ в природ≥, н≥ в сусп≥льств≥ бути не може, оск≥льки ≥снуЇ загальний взаЇмозв'¤зок

>>>72>>>

процес≥в ≥ ¤вищ. Ќе може бути й Ђабсолютноњ залежност≥ї.  оли ми говоримо про державу ¤к про Ђслугу сусп≥льстваї, це не означаЇ, що ми представл¤Їмо њњ ¤к слугу, мар≥онетку в гр≥ зовн≥шн≥х умов, сусп≥льних в≥дносин. якби держава не мала певноњ самост≥йност≥, своЇњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ свободи, вона була б пасивною, мертвою, а отже, зайвою ланкою в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства, у громад¤нському механ≥зм≥. ѕон¤тт¤ Ђв≥дносна самост≥йн≥стьї держави покликано в≥дбити активн≥сть держави у вс≥х сферах громадського житт¤. «воротний вплив держави на сусп≥льство Ї мислимим лише в рамках њњ в≥дносноњ самост≥йност≥.

¬≥дносну самост≥йн≥сть держави сл≥д розгл¤дати конкретно-≥сторично, зважаючи на специф≥чн≥ умови розвитку сусп≥льства, його пол≥тичноњ системи та ≥н. ” процес≥ науково-техн≥чного ≥ сусп≥льного прогресу в≥дносна самост≥йн≥сть держави зростаЇ.

«наход¤чись у певн≥й залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х чинник≥в (економ≥ки, класовоњ боротьби, пол≥тики, ≥деолог≥њ), держава справл¤Ї на них зворотний вплив, що Ї одн≥Їю з форм ви¤ву њњ в≥дносноњ самост≥йност≥. ≤ншою формою про¤ву в≥дносноњ самост≥йност≥ держави можна назвати п≥двищенн¤ держави над ≥нтересами клас≥в, що борютьс¤, виконанн¤ загальносоц≥альних завдань або њњ орган≥зац≥йну в≥докремлен≥сть в≥д сусп≥льства в ц≥лому, на¤вн≥сть власноњ внутр≥шньоњ структури ≥ функц≥й. “аких форм про¤ву в≥дносноњ самост≥йност≥ держави можна навести чимало, вони специф≥чн≥ дл¤ р≥зних крањн кожноњ ≥сторичноњ епохи.

 р≥м того, у держави Ї сво¤ лог≥ка розвитку. Ќа¤вн≥сть особливих етап≥в розвитку держави Ї одн≥Їю з форм про¤ву в≥дносноњ самост≥йност≥. ƒержава додержуЇтьс¤ свого власного шл¤ху розвитку, над ¤ким маЇ зверхн≥сть розвиток виробництва. јле держава, завд¤ки своњм власним законам ≥ фазам розвитку, справл¤Ї зворотний вплив на розвиток виробництва, що Ї одн≥Їю з загальних (властивих вс≥м ≥сторичним етапам) форм в≥дносноњ самост≥йност≥ держави.

„и слушним буде ствердженн¤, що Ђдержава не маЇ власноњ ≥стор≥њї, оск≥льки њњ по¤ва ≥ подальший розвиток були обумовлен≥ розвитком сусп≥льства Ч економ≥чним, соц≥альним, пол≥тичним? Ќ≥, певна р≥ч. ƒержава розвиваЇтьс¤ разом ≥з сусп≥льством ≥ в той же час маЇ свою ≥стор≥ю. јргументом на користь останнього твердженн¤ Ї в≥дносна самост≥йн≥сть держави у вигл¤д≥ р≥зних форм њњ про¤ву.

>>>73>>>