ёриспруденц≥¤, або правознавство Ч спец≥ал≥зована галузь знань у сфер≥ сусп≥льствознавства. якщо сусп≥льствознавство Ч це наука про сусп≥льство взагал≥, то правознавство Ч система знань у галуз≥ права ≥ держави. “ерм≥н Ђправознавствої тотожний терм≥ну Ђюриспруденц≥¤ї.
“ерм≥н Ђюриспруденц≥¤ї виник у —тародавньому –им≥ наприк≥нц≥ IV Ч на початку III стол≥тт¤ до н.е. (лат. jurisprudentia Ч знанн¤ права) ≥ зараз вживаЇтьс¤ у значенн¤х:
- науки про право ≥ державу, тобто юридичноњ науки, ≥накше Ч теоретичноњ д≥¤льност≥ у галуз≥ права;
- профес≥йноњ практичноњ д≥¤льност≥ юриста (судд¤, прокурор, сл≥дчий, нотар≥ус, адвокат тощо).
ёридична наука Ч це система знань про об'Їктивн≥ властивост≥ права ≥ держави в њх пон¤ттЇво-юридичному розум≥нн≥ та вираженн≥, про загальн≥ та окрем≥ законом≥рност≥ виникненн¤, розвитку та функц≥онуванн¤-цержави ≥ права в њх структурн≥й багатоман≥тност≥.
ќсновн≥ риси (ознаки) юридичноњ науки:
1. —усп≥льна наука, що маЇ прикладний характер. ¬она покликана обслуговувати потреби громадського житт¤, юридичноњ практики, юридичноњ осв≥ти, забезпечувати юридичних роб≥тник≥в необх≥дними даними про виданн¤ ≥ застосуванн¤ закон≥в.
2. Ќаука, що маЇ властивост≥ точних наук. ёридична наука включаЇ в основному конкретн≥ знанн¤, виражен≥ у точних конструкц≥¤х, сп≥вв≥дношенн¤х, ¤к ≥ природнич≥ науки. ёриспруденц≥ю де¤кою м≥рою можна пор≥вн¤ти з медичною наукою, ¤ка також поЇднуЇ теоретичну ≥ прикладну (практичну) спр¤мован≥сть. ёрист, ¤к ≥ л≥кар, маЇ справу з≥ здоров'¤м ≥ житт¤м. ƒ≥¤льн≥сть юриста стосуЇтьс¤ Ђздоров'¤ї сусп≥льства у ц≥лому, духовного житт¤ людини. ёрист проводить проф≥лактичну роботу, Ђл≥куЇї пороки у сусп≥льному житт≥, духовному св≥т≥ людини.
>>>4>>>
” цьому пол¤гаЇ гуман≥стична спр¤мован≥сть профес≥й юриста ≥ л≥кар¤, ¤к≥ виникли за стародавн≥х час≥в.
3. Ќаука, що вт≥люЇ у соб≥ позитивн≥ ¤кост≥ наук про мисленн¤.
¬она досл≥джуЇ питанн¤, пов'¤зан≥ з≥ спроможн≥стю в≥дображати об'Їктивну д≥йсн≥сть у правових судженн¤х ≥ пон¤тт¤х у процес≥ створенн¤ ≥ застосуванн¤ закон≥в (вивченн¤ обставин юридичноњ справи, тлумаченн¤ закон≥в ≥ т. ≥.). “ак, скаж≥мо, одна ≥з юридичних дисципл≥н Ч крим≥нал≥стика[1] присв¤чена специф≥чним питанн¤м людського мисленн¤, застосуванню багатьох спец≥альних знань при розсл≥дуванн≥ злочин≥в.
ќтже, юридична наука вбираЇ в себе ¤кост≥ вс≥х трьох основних галузей людських знань Ч сусп≥льних наук, природничих наук, наук про мисленн¤.
√оловне призначенн¤ теоретичноњ юриспруденц≥њ (юридичноњ науки) Ч бути науковим ор≥Їнтиром дл¤ практики державного ≥ правового буд≥вництва на п≥дірунт≥ п≥знанн¤ ≥ усв≥домленн¤ в≥дпов≥дних сусп≥льних процес≥в та ¤вищ. ёридична наука в сучасн≥й ”крањн≥ ірунтуЇтьс¤ на дос¤гненн¤х ≥ досв≥д≥ в≥тчизн¤ноњ юриспруденц≥њ та юриспруденц≥њ ≥нших крањн, на ≥де¤х ≥ ц≥нност¤х прав ≥ свобод людини, пануванн¤ права ≥ соц≥ально-правовоњ державност≥.
ѕон¤тт¤ юридичноњ науки можна розкрити через розум≥нн¤ об'Їкт≥в, предмета, методу ≥ функц≥й. ѕ≥д об'Їктами маютьс¤ на уваз≥ конкретн≥ сфери (сторони) об'Їктивноњ д≥йсност≥, п≥д предметом науки Ч певний зр≥з (частина) об'Їкта п≥знанн¤.
ќб'Їктами юридичноњ науки Ї держава ≥ право Ч фактично два об'Їкти. ѕроте юриспруденц≥¤, ¤к ≥ кожна наука, маЇ один предмет вивченн¤.
¬их≥дним дл¤ визначенн¤ пон¤тт¤ юриспруденц≥њ Ї право, що включаЇ у себе правове пон¤тт¤ держави. ƒержава ≥ право п≥знаютьс¤ ≥ досл≥джуютьс¤ ¤к складов≥ моменти Їдиного об'Їкта юридичноњ науки. ¬ основу њх вивченн¤ покладено один прин-
>>>5>>>
цип ≥ критер≥й юридичност≥, що конкретизуЇтьс¤ в окремих сферах ≥ напр¤мках юридичного п≥знанн¤ держави ≥ права. ÷¤ конкретизац≥¤ присутн¤ в ус≥х окремих визначенн¤х ≥ характеристиках держави ≥ права, у систем≥ пон¤ть юридичноњ науки в ц≥лому та окремих юридичних наук.
ѕредмет юридичноњ науки Ч об'Їктивн≥ властивост≥ права ≥ держави в њх пон¤ттЇво-юридичному розум≥нн≥ та вираженн≥, загальн≥ та окрем≥ законом≥рност≥ виникненн¤, розвитку ≥ функц≥онуванн¤ держави ≥ права в њх структурн≥й багатоман≥тност≥.
якщо предмет юридичноњ науки Ч це пон¤тт¤ права в ус≥х аспектах його теоретико-п≥знавального про¤ву ≥ вираженн¤, то предмет кожноњ окремоњ юридичноњ науки Ч ¤кийсь певний елемент юридичноњ д≥йсност≥.
ћетод юриспруденц≥њ ¤вл¤Ї собою зас≥б юридичного п≥знанн¤, створенн¤ та орган≥зац≥њ юридичного знанн¤. «а допомогою юридичного методу предмет юриспруденц≥њ конкретизуЇтьс¤ ≥ оформлюЇтьс¤ у в≥дпов≥дну юридичну теор≥ю (юридичну науку) ¤к Їдину систему знань про державу ≥ право, висловлену в пон¤тт¤х.
ќсновний метод юридичноњ науки Ч ф≥лософська д≥алектика (матер≥ал≥стична та ≥деал≥стична).
‘ункц≥њ юридичноњ науки Ч основн≥ напр¤мки розум≥нн¤ ≥ вираженн¤ юридичного знанн¤:
Ч онтолог≥чна (п≥знавальна) -- вивченн¤ фундаментальних ¤костей матер≥њ права, найзагальн≥ших сутн≥сних ¤вищ ≥ процес≥в у державному житт≥, в≥дкритт¤ ран≥ше нев≥домих законом≥рностей бутт¤ держави ≥ права;
Ч евристична Ч п≥знанн¤ нового в державно-правовому житт≥, в≥дкритт¤ ран≥ше нев≥домих законом≥рностей бутт¤ держави ≥ права;
Ч прогностична Ч передбаченн¤ розвитку державно-правових процес≥в;
Ч практично-орган≥зац≥йна Ч обслуговуванн¤ практики;
Ч методолог≥чна -Ч досл≥дженн¤ ≥ розробка засоб≥в вивченн¤ правовоњ д≥йсност≥;
Ч ≥деолог≥чна Ч вплив на розвиток правовоњ культури сусп≥льства ≥ людини;
Ч пол≥тична Ч допомога у формуванн≥ державно-правовоњ пол≥тики, роз'¤сненн≥ пол≥тичних ≥ законодавчих р≥шень.
>>>6>>>
” систем≥ сусп≥льних наук юридична наука (правознавство) виступаЇ ¤к Їдина галузь знань, предметом вивченн¤ ¤коњ Ї держава ≥ право. ÷¤ галузь знань Ї системою взаЇмозалежних юридичних наук, ¤ка за сферами про¤ву може бути диференц≥йована на цикли наук:
Ч теоретично-≥сторичн≥ (теор≥¤ держави ≥ права, ≥стор≥¤ держави ≥ права та ≥н.);
- державознавч≥ (державне право, адм≥н≥стративне право та ≥н.);
- цив≥л≥стичн≥ (цив≥льне право, цив≥льний процес, господарський процес, с≥мейне право та ≥н.);
Ч крим≥нал≥стичн≥ (крим≥нальне право, крим≥нальний- процес, виправно-трудове право та ≥н.).
ќкреме м≥сце пос≥дають науки, ¤к≥ вивчають так≥, що реал≥зують право, в≥дносини м≥ж державами Ч м≥жнародне право (приватне ≥ публ≥чне), а також науки, що вивчають державу ≥ право ≥нших крањн.
ожна з зазначених наук Ї юридичною, маЇ своњ предмет ≥ методи вивченн¤. –азом вони вход¤ть до пон¤тт¤ Ђюридична наукаї. якщо предмет юридичноњ науки в ц≥лому Ч це пон¤тт¤ права в ус≥х аспектах його теоретико-п≥знавального про¤ву ≥ виразу, то предмет кожноњ окремоњ юридичноњ науки ¤к складовоњ предмета юридичноњ науки в ц≥лому Ч це один з аспект≥в пон¤тт¤ права, ¤кась певна сторона юридичноњ д≥йсност≥. ¬≥дтак, юридична наука (правознавство) Ч Їдина ≥ водночас диференц≥йована наука.
ƒержава ≥ право у своЇму розвитку впливають на юридичну науку, ¤ка пост≥йно збагачуЇтьс¤. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ або ускладнюютьс¤ ≥снуюч≥ правов≥ ≥нститути ≥ ¤вища (≥потека, застава, траст, приватизац≥¤, комерц≥ал≥зац≥¤ тощо). ¬иникають нов≥ суб'Їкти права (банки, акц≥онерн≥ товариства, комерц≥йн≥ структури тощо). –озширюютьс¤ сфери цив≥льного обороту. «ростають права громад¤н. ”се це стимулюЇ по¤ву на дерев≥ юридичного знанн¤ нових наукових напр¤мк≥в.
” розвитку юридичного знанн¤ момент новизни т≥сно пов'¤заний ≥з моментом спадкоЇмност≥. Ќова форма в юриспруденц≥њ
>>>7>>>
зм≥нюЇ застар≥лу. ќдночасно утримуютьс¤ ≥ сприймаютьс¤ практично ≥ науково значущ≥ результати, ¤к≥ набувають нових властивостей на вищому витку розвитку.
Ќауково-техн≥чний прогрес, спец≥ал≥зац≥¤ наукового знанн¤, зм≥на тих чи ≥нших сусп≥льних процес≥в покликали до житт¤ косм≥чне, атомне, комп 'ютерне право. Ќеспри¤тливе становище з охороною довк≥лл¤ змусило наукове сп≥втовариство зайн¤тис¤ розробкою еколог≥чного (природоохоронного) права. —оц≥ально-економ≥чн≥ зм≥ни в сусп≥льств≥, пов'¤зан≥ з розвитком ринкових в≥дносин, призвели до вид≥ленн¤ п≥дприЇмницького (комерц≥йного), податкового, банк≥вського, б≥ржового права.
ёридичну науку ¤к систему юридичних наук можна представити через структуру Ч внутр≥шн≥й под≥л на основн≥ групи (види) наук, що знаход¤тьс¤ у взаЇмному зв'¤зку:
1) теоретико-≥сторичн≥ (теор≥¤ держави ≥ права, ≥стор≥¤ держави ≥ права Ч загальна ≥ в≥тчизн¤на, ≥стор≥¤ учень про державу ≥ право);
2) галузев≥ (державне право, цив≥льне право, крим≥нальне право, трудове право, с≥мейне право, адм≥н≥стративне право, ф≥нансове право, еколог≥чне право, комерц≥йне право та ≥н.)
≥ м≥жгалузев≥ (крим≥нолог≥¤, прокурорський нагл¤д, орган≥зац≥¤ правосудд¤);
3) спец≥альн≥ прикладн≥ (крим≥нал≥стика, судова медицина, судова психолог≥¤, судова бухгалтер≥¤ та ≥н.). ѕрикладн≥ науки Ї комплексними. ƒл¤ вир≥шенн¤ правових питань вони використовують положенн¤ ≥ висновки ¤к юридичних, так ≥ неюридич-них наук (ф≥зики, х≥м≥њ, загальноњ теор≥њ статистики, медицини та ≥н.);
4) науки, що вивчають публ≥чне ≥ приватне м≥жнародне право, конституц≥йне право ≥нших крањн та ≥н.
” склад≥ правознавства ≥сторично першими виникли галузев≥ науки. “еоретико-≥сторичн≥ науки стали результатом вивченн¤ законом≥рностей правовоњ д≥йсност≥, теоретичним узагальненн¤м державно-правових знань, здобутих прот¤гом ≥стор≥њ.
” наш≥ дн≥ використовуютьс¤ результати багатов≥кових дос¤гнень у царин≥ п≥знанн¤ права, закону, держави. ѕравознавство перебуваЇ в стан≥ п≥дйому, що пов'¤зано з об'Їктивними умовами Ч переходом до ринкових в≥дносин, суверен≥зац≥Їю ”крањни, формуванн¤м нового мисленн¤, концептуальною основою ¤кого Ї права людини.
>>>8>>>
[1] рим≥нал≥стика (в≥д лат. criminalis Ч стосуЇтьс¤ злочину, обвинуваченн¤) Ч наука про тактику, методику розкритт¤ ≥ розсл≥дуванн¤ злочин≥в ≥ застосуванн¤ науково-техн≥чних засоб≥в у боротьб≥ з ними.