–озд≥л 7
—”—ѕ≤Ћ№Ќ»… ѕќƒ≤Ћ ѕ–ј÷≤ - ƒ∆≈–≈Ћќ —ќ÷≤јЋ№Ќќ-≈ ќЌќћ≤„Ќќ√ќ –ќ«¬»“ ”
І 1. «м≥ст сусп≥льного под≥лу прац≥
—усп≥льний под≥л прац≥ в еволюц≥йному розвитку економ≥чних систем в≥д≥граЇ вир≥шальну роль. ¬≥н визначаЇ не т≥льки структуру та орган≥зац≥йну побудову продуктивних сил, комб≥нац≥ю фактор≥в виробництва, а й базов≥ в≥дносини, що виникають м≥ж суб'Їктами господарюванн¤. ÷е складне багатоаспектне економ≥чне ¤вище, ¤ке ви¤вл¤Їтьс¤ у сп≥в≥снуванн≥ р≥зних вид≥в конкретноњ прац≥ та ха-рактеризуЇтьс¤ певною структурою сусп≥льноњ орган≥зац≥њ вироб-ництва. ѕредставлений в час≥, сусп≥льний под≥л прац≥ виступаЇ ¤к процес. …ого характер ≥ результати зумовлен≥ двома взаЇмопов'¤за-ними, хоча й протилежними за зм≥стом, тенденц≥¤ми. ѕерша, з пог-л¤ду розвитку продуктивних сил сусп≥льства, в≥дбиваЇтьс¤ у в≥док-ремленн≥ нових сфер виробництва та њх спец≥ал≥зац≥њ в≥дпов≥дно до ¤к≥сних зм≥н у матер≥альних засобах виробництва та господарсь-ких функц≥¤х виробник≥в, зм≥ст≥ процесу прац≥, а також у сусп≥ль-них потребах. ƒруга характеризуЇтьс¤ усусп≥льненн¤м виробни-цтва, формуванн¤м складн≥шоњ системи господарських зв'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дноњ комб≥нац≥њ сусп≥льного виробничого процесу, а отже, пов'¤зана ≥з розвитком економ≥чних в≥дносин.
« огл¤ду на складн≥сть генетичноњ природи сусп≥льного под≥лу прац≥ його однозначне теоретичне тлумаченн¤ неможливе. ѕро це св≥дчить розмањтт¤ основних трактовок сусп≥льного под≥лу прац≥ ¤к економ≥чноњ категор≥њ. ¬≥дпов≥дно до них сусп≥льний под≥л прац≥ Ї:
складовою частиною виробничих сил сусп≥льства; технолог≥чною формою ≥снуванн¤ виробничих сил; п≥дсистемою економ≥чних в≥д-носин сусп≥льного виробництва; формою орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ ви-робничих сил ≥ економ≥чних в≥дносин; способом функц≥онуванн¤ економ≥чних виробничих в≥дносин.
ўе в XIX ст. один ≥з видатних представник≥в класичноњ пол≥тич-ноњ економ≥њ ƒж. —. ћ≥ль зазначав, що вплив под≥лу прац≥ на вироб-ництво набагато глибший, н≥ж можна у¤вити на п≥дстав≥ прийн¤тих тлумачень цього питанн¤. ¬ к≥нц≥ XIX - на початку XX ст. ј. Ѕогда-нов, а за ним ≥ √. ѕлеханов в≥дстоювали ≥дею подв≥йност≥ сусп≥льних економ≥чних в≥дносин, в структур≥ ¤ких "перший поверх" займали "в≥дносини сп≥вроб≥тництва", що в≥дпов≥дали техн≥чному под≥лу прац≥. ћ. Ѕухар≥н, навпаки, п≥дкреслював матер≥альний зм≥ст под≥лу прац≥.
” наступних дискус≥¤х визначилис¤ досить протилежн≥ п≥дходи до проблеми под≥лу прац≥. ќдн≥ напол¤гали на в≥днесенн≥ прац≥ до
продуктивних сил, друг≥ вважали коректн≥шим тлумаченн¤ под≥лу прац≥ ¤к форми останн≥х, трет≥ в≥дносили под≥л прац≥ до виробни-чих в≥дносин.
Ѕезперечно, кожен з цих п≥дход≥в маЇ рац≥ональне .зерно, але ф≥ксуЇ увагу на певних ознаках зм≥сту сусп≥льного под≥лу прац≥. ѕринциповими дл¤ правильного розум≥нн¤ категор≥њ Ї два аспекти. ѕо-перше, сусп≥льний под≥л прац≥ - це комплексна категор≥¤, ¤ка пов'¤зуЇ технолог≥чний процес ≥з сусп≥льним процесом виробни-цтва, тобто соц≥ал≥зуЇ технолог≥чну будову виробництва, надаючи њй сусп≥льних ¤костей. ѕо-друге, сусп≥льний под≥л прац≥ виступаЇ ¤к самост≥йна продуктивна сила, ¤к фактор зростанн¤ сусп≥льноњ продуктивност≥ прац≥.
Ўвидкий розвиток п≥дприЇмництва дав багатий матер≥ал дл¤ вивченн¤ впливу наукових, технолог≥чних ≥ структурних зрушень у виробництв≥ на його ефективн≥сть ≥ характер господарських зв'¤з-к≥в. ” середин≥ XIX ст.  . ћаркс у " ап≥тал≥" уважно досл≥див д≥а-лектичний рух в≥д простих форм под≥лу прац≥ на ранн≥х стад≥¤х становленн¤ п≥дприЇмницькоњ економ≥чноњ системи до розвинутих п≥дприЇмницьких виробничих в≥дносин, що грунтувалис¤ на вико-ристанн≥ машин. ƒ≥йшовши висновку, що необх≥дн≥сть розпод≥лу сусп≥льноњ прац≥ в певних пропорц≥¤х аж н≥¤к не може -бути знище-на новою формою сусп≥льного виробництва, в≥н дов≥в ун≥версаль-н≥сть д≥њ цього фактора економ≥чного розвитку.
 омплексний п≥дх≥д до анал≥зу м≥сц¤ под≥лу прац≥ в систем≥ сус-п≥льного виробництва веде до розум≥нн¤ того, що сусп≥льний под≥л прац≥ ¤к одна з фундаментальних економ≥чних категор≥й належить до "стикових" категор≥й, ¤к≥ включають у себе елементи ≥ продук-тивних сил, ≥ економ≥чних виробничих в≥дносин.
–озвиток сусп≥льного под≥лу прац≥ за будь-¤ких соц≥ально-еко-ном≥чних умов означаЇ пост≥йну на¤вн≥сть ст≥йких особливостей у зм≥ст≥ ≥ характер≥ р≥зних вид≥в прац≥ й окремих виробничих проце-с≥в. ѕод≥лена прац¤ виступаЇ ¤к сукупн≥сть вид≥в спец≥ал≥зованоњ конкретноњ прац≥, кожен ≥з ¤ких маЇ певн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ оз-наки.
ƒо основних ознак, що зумовлюють розб≥жност≥ у зм≥ст≥ та ха-рактер≥ прац≥ окремого конкретного виду, належать: певн≥ знар¤дд¤ прац≥, ¤к≥ використовують у виробничому процес≥; певн≥ предмети прац≥, на ¤к≥ спр¤мован≥ д≥њ виробника; специф≥чна технолог≥¤ ви-робничого процесу; квал≥ф≥кац≥¤ ≥ профес≥йна п≥дготовка прац≥в-ника; визначений результат виробничого процесу.  омб≥нац≥¤ цих ознак формуЇ ст≥йк≥ галузев≥ особливост≥, що в≥др≥зн¤ють, напри-клад, працю шахтар¤ в≥д прац≥ буд≥вельника чи хл≥бороба.
јнал≥з системи техн≥ко-економ≥чних ознак, спец≥ал≥зованоњ в мас-штабах сусп≥льного виробництва прац≥, показуЇ, що вони Ї й ознаками процесу виробництва. „ерез Їдн≥сть цих ознак розкривають-с¤ специф≥ка зм≥сту, характеру ≥ результату виробничого процесу, його техн≥чний р≥вень ≥ ступ≥нь прогресивност≥.
ќтже, з одного боку, њх ¤к≥сний стан стосовно конкретноњ сфери виробничоњ д≥¤льност≥ Ї комплексною характеристикою ступен¤ њњ розвинутост≥. «м≥на ¤к≥сних ознак виробничого процесу Ї руш≥й-ною силою розвитку сусп≥льного под≥лу прац≥, його к≥льк≥сноњ та ¤к≥сноњ динам≥ки.
« другого боку, розвиток сусп≥льного под≥лу прац≥ стимулюЇтьс¤ природною диференц≥ац≥Їю сусп≥льних потреб. ѕерший ≥сторич-ний под≥л прац≥ (в≥докремленн¤ скотарства в≥д землеробства) в≥д-бувс¤ завд¤ки розвитков≥ виробничого досв≥ду член≥в общин та по¤в≥ принципово нових вид≥в засоб≥в прац≥, а головне - нових потреб. ѕоступово разом ≥з по¤вою металевих знар¤дь прац≥, винаходом технолог≥њ металообробки ≥ п≥двищенн¤м продуктивност≥ прац≥ фор-мувалис¤ передумови дл¤ другого великого под≥лу прац≥ - в≥док-ремленн¤ рем≥сництва. ¬иникненн¤ гончарного виробництва, ткац-тва, ковальського ремесла дало поштовх розвитку промисловост≥ в ц≥лому ≥ швидко розширило сферу регул¤рного товарного об≥гу. як насл≥док, торг≥вл¤ стала самост≥йною сферою господарюванн¤, а купецтво в≥докремилос¤ в самост≥йну профес≥йну групу. ѕерех≥д в≥д простоњ кооперац≥њ через мануфактуру до машинного буд≥вни-цтва супроводжувавс¤ революц≥йними структурними зм≥нами в ор-ган≥зац≥њ безпосереднього ≥ сусп≥льного виробництва, р≥зким п≥дне-сенн¤м продуктивност≥ прац≥, загальноњ ефективност≥ економ≥ки.
—учасний процес розвитку сусп≥льного под≥лу прац≥ пов'¤заний з нововведенн¤ми в економ≥ц≥, ¤к≥ мають цикл≥чний характер.  он-цепц≥ю великих економ≥чних цикл≥в розробив рос≥йський еконо-м≥ст ћ. ƒ.  ондратьЇв. «г≥дно з нею впродовж приблизно 50 рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на дом≥нуючих базисних технолог≥й. ÷икл склада-Їтьс¤ з к≥лькох фаз: формуванн¤ народногосподарського потенц≥а-лу нововведенн¤, його розповсюдженн¤, широкого комерц≥йного використанн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ. —учасний цикл характеризуЇтьс¤ по-ширенн¤м електронних ≥ комп'ютерних технолог≥й, що дало по-штовх розвитков≥ дес¤тк≥в найнов≥ших галузей виробництва. ¬е-лик≥ потенц≥йн≥ можливост≥ вдосконаленн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥ пов'¤зан≥ ≥з розвитком б≥отехнолог≥й.
—усп≥льний под≥л прац≥ може бути класиф≥кований за верти-кальними р≥вн¤ми народногосподарськоњ структури; основними орган≥зац≥йно-економ≥чними формами реал≥зац≥њ; сферами сусп≥ль-ного виробництва; видами.
«а вертикальними р≥вн¤ми народногосподарськоњ структури сус-п≥льний под≥л прац≥ можна зобразити ¤к триповерхову п≥рам≥ду, в основ≥ ¤коњ знаход¤тьс¤ численн≥ економ≥чно самост≥йн≥ суб'Їкти гос-подарського житт¤ - п≥дприЇмства та п≥дприЇмц≥. ÷е р≥вень безпо-середнього виробництва чи одиничний р≥вень сусп≥льного под≥лу прац≥. Ќад ним розташована розгалужена надбудова (галузевий або частко-вий р≥вень). ¬ерхн≥й поверх становить невелика к≥льк≥сть господар-ських галузей, об'Їднаних загальним р≥внем сусп≥льного под≥лу прац≥.
–≥вн≥ сусп≥льного под≥лу прац≥ окреслюють вертикальну структуру виробництва та його орган≥зац≥њ в масштабах народного господарст-ва. —туп≥нь детал≥зац≥њ техн≥ко-економ≥чних характеристик окремих вид≥в прац≥ зростаЇ в≥д вищого до нижчого р≥вн¤ ц≥Їњ структури.
ќсновними орган≥зац≥йно-економ≥чними формами реал≥зац≥њ, сус-п≥льного под≥лу прац≥ Ї: спец≥ал≥зац≥¤ виробництва, його коопера-ц≥¤, концентрац≥¤ та комб≥нуванн¤.
—пец≥ал≥зац≥¤ виробництва виражаЇтьс¤ у зростанн≥ к≥лькост≥ самост≥йних виробництв, що в≥дбуваЇтьс¤ завд¤ки њх тех-н≥ко-економ≥чному в≥докремленню ≥ формуванню у них сталих внут-р≥шних зв'¤зк≥в. –озр≥зн¤ють спец≥ал≥зац≥ю галузей (в тому числ≥ й народногосподарських) ≥ спец≥ал≥зац≥ю п≥дприЇмств. Ќа загальн≥ ви-робнич≥ результати найб≥льше впливаЇ внутр≥шньогосподарська спец≥ал≥зац≥¤, ¤ка розщеплюЇ процес виробництва к≥нцевоњ про-дукц≥њ п≥дприЇмства на технолог≥чн≥ операц≥њ, орган≥зуЇ роботу це-х≥в, д≥льниць, бригад та безпосередньо роб≥тник≥в.
—пец≥ал≥зац≥¤ промислового виробництва маЇ предметн≥, поде-тальн≥ та технолог≥чн≥ р≥зновиди, використанн¤ ¤ких в р≥зних галу-з¤х маЇ певн≥ особливост≥. ¬ основу спец≥ал≥зац≥њ покладено в≥док-ремленн¤ певних виробничих процес≥в та њхн≥х стад≥й.
 ооперац≥¤ - це в≥дносини зв'¤зку окремих виробник≥в, \у. обм≥ну р≥зними видами д≥¤льност≥'та продукц≥Їю. “ам, де ≥снуЇ спец≥ал≥зац≥¤, маЇ бути ≥ кооперац≥¤. ÷≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ форми взаЇмопов'¤зан≥ й зумовлюють одна одну, перетворюють процес виробництва на сусп≥льну комб≥нац≥ю прац≥.
«алежно в≥д р≥вн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥ та пануючоњ форми економ≥чних зв'¤зк≥в кооперац≥¤ виробник≥в набуваЇ т≥Їњ чи ≥ншоњ конкретноњ форми. Ќа одиничному р≥вн≥, тобто на р≥вн≥ окремих склад-них виробництв, кооперац≥¤ маЇ характер сталих пр¤мих зв'¤зк≥в м≥ж п≥дрозд≥лами п≥дприЇмства.  ооперативн≥ зв'¤зки м≥ж п≥дприЇмствами здеб≥льшого набувають форми товарних поток≥в, коли на основ≥ ринко-вих розрахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ обм≥н продукц≥Їю. «алежно в≥д р≥знови-д≥в спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмств формуютьс¤ й певн≥ ознаки њх коопера-ц≥њ. Ќайпоширен≥шими сучасними формами останньоњ Ї: технолог≥чне або стад≥йне кооперуванн¤ (обм≥н нап≥вфабрикатами чи виконанн¤ окремих технолог≥чних стад≥й процесу виготовленн¤ к≥нцевого про-дукту); подетальне кооперуванн¤; агрегатне кооперуванн¤.
 онцентрац≥¤ виробництва ¤к орган≥зац≥йно-економ≥чна форма сусп≥льного под≥лу прац≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в дос¤гненн≥ певного обс¤гу чи масштабу спец≥ал≥зованих п≥дрозд≥л≥в загальноњ коопе-рац≥њ виробництва.  онцентрац≥¤ засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили в окремому п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки процесам нагро-мадженн¤ кап≥талу ≥ формуванн¤ к≥льк≥сних пропорц≥й обм≥ну.
 омб≥нуванн¤ виробництва Ї формою рац≥онал≥зац≥њ виробничоњ кооперац≥њ в межах окремих складних виробництв. ќсновною метою комб≥нуванн¤ Ї найб≥льш ефективне викорис-танн¤ вс≥х фактор≥в виробничого процесу на п≥дприЇмств≥, ство-ренн¤ безв≥дходних технолог≥й. ѕо сут≥, комб≥нуванн¤ презентуЇ процес м≥жгалузевоњ ≥нтеграц≥њ (багатопроф≥льне виробництво) на одиничному р≥вн≥ сусп≥льного под≥лу прац≥.
—усп≥льне виробництво под≥л¤Їтьс¤ на сфери матер≥ального ≥ нематер≥ального виробництва; переважно розумовоњ ≥ переважно ф≥зичноњ прац≥. ¬ першому випадку критер≥Їм под≥лу Ї форма к≥н-цевого результату виробничого процесу. якщо споживна варт≥сть, що створюЇтьс¤ у виробничому процес≥, вт≥люЇтьс¤ в матер≥ально-му продукт≥ (товар≥), то маЇ м≥сце матер≥альне виробництво. якщо ж результатом виробництва Ї задоволенн¤ нематер≥альних (куль-турних, осв≥тн≥х, духовних та ≥н.) потреб або певн≥ послуги, тод≥ виробництво маЇ нематер≥альний характер. ќзнакою останнього часто Ї зб≥г у час≥ процесу виробництва ≥ споживанн¤ послуг.
ўодо сфер розумовоњ ≥ ф≥зичноњ прац≥, то тут принципово ро-зр≥зн¤ютьс¤ характер прац≥ та використанн¤ знар¤дь прац≥. ƒл¤ розумовоњ прац≥ характерними Ї продукуванн¤ ≥дей ≥ нових знань, передача досв≥ду, реал≥зац≥¤ контролюючих, регулюючих ≥ орган≥-зац≥йних функц≥й труд≥вника тощо. ‘≥зична прац¤ завжди пов'¤за-на ≥з застосуванн¤м енерг≥њ м'¤з≥в людини чи безпосередньою участю прац≥вника в технолог≥чних процесах.
ўе одним важливим аспектом сусп≥льного под≥лу прац≥ Ї його видова специф≥ка. ќкр≥м вже згадуваного галузевого ≥снуЇ терито-р≥альний под≥л прац≥, ¤кий визначаЇ виробничу спец≥ал≥зац≥ю тих чи ≥нших рег≥он≥в, географ≥чних м≥сцевостей чи адм≥н≥стративних район≥в. Ќа основ≥ в≥дпов≥дноњ сировинноњ та переробноњ бази, ста-лих кооперативних зв'¤зк≥в ≥ на¤вност≥ квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили, а також спри¤тливих природно-кл≥матичних умов ≥ м≥сцезнахо-дженн¤ розвиваютьс¤ виробнич≥ комплекси, що визначають еко-ном≥чне становище району чи нав≥ть ц≥лоњ крањни.
І 2. ѕод≥л прац≥ та орган≥зац≥¤ управл≥нн¤
—усп≥льний под≥л прац≥ безпосередньо пов'¤заний з орган≥за-ц≥йно-управл≥нською структурою сусп≥льного виробництва. —пец≥а-л≥зац≥¤ виробництва створюЇ умови дл¤ вид≥ленн¤ окремих функ-ц≥й управл≥нн¤ ≥ управл≥нських п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ об'Їднуютьс¤ в пев-ну орган≥зац≥йну структуру. ”правл≥нн¤ в≥докремлюЇтьс¤ в≥д вироб-ництва ≥ стаЇ самост≥йною сферою, що в≥д≥граЇ вир≥шальну роль у формуванн≥ ¤к≥сних ознак економ≥чноњ системи, передус≥м у план≥ њњ соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥.
—фера управл≥нн¤ маЇ власну орган≥зац≥йну структуру, заснова-ну на внутр≥шньому под≥л≥ управл≥нськоњ прац≥. √оризонтальну схе-му под≥лу широко застосовують при розпод≥л≥ великого масиву роб≥т на численн≥ локальн≥ виробнич≥ функц≥њ чи завданн¤ ¤к на р≥вн≥ великих п≥дприЇмств, так ≥ на галузевому р≥вн≥ орган≥зац≥њ та уп-равл≥нн¤ економ≥кою.
¬ертикальна схема орган≥зац≥њ управл≥нн¤ забезпечуЇ координа-ц≥ю окремих управл≥нських функц≥й горизонтального р≥вн¤ з ме-тою дос¤гненн¤ загальних ц≥лей виробничоњ системи (п≥дприЇмст-ва, галуз≥ чи всього народного господарства). ’арактер виробничо-го процесу ≥ принципи под≥лу прац≥ всередин≥ виробничих систем вс≥х р≥вн≥в визначають певну комб≥нац≥ю горизонтальноњ та верти-кальноњ орган≥зац≥њ управл≥нн¤, власне њњ систему.