–озд≥л 39  –≈ƒ»“Ќќ-√–ќЎќ¬ј ѕќЋ≤“» ј ƒ≈–∆ј¬»
І 1. —утн≥сть ≥ основн≥ напр¤ми кредитно-грошовоњ пол≥тики
—укупн≥сть заход≥в, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ вплив на стан кредиту ≥ грошового об≥гу з метою регулюванн¤ господарськоњ кон'юнктури, д≥стала назву кредитно-грошовоњ пол≥тики.
¬их≥дним пунктом розробки ≥ впровадженн¤ кредитно-грошовоњ пол≥тики Ї те, що, регулюючи за допомогою певних засоб≥в к≥льк≥сть грошей в об≥гу, можна впливати на обс¤г нац≥онального виробництва, тобто на обс¤г ¬Ќѕ. ћехан≥зм цього впливу з погл¤ду кейнс≥анц≥в та монетарист≥в Ї р≥зним.  ейнс≥анц≥ вважають, що зм≥на грошовоњ про-позиц≥њ обумовлюЇ зм≥ну норми позикового в≥дсотка, останн¤ впливаЇ на граничну ефективн≥сть кап≥таловкладень, а отже, на обс¤г ≥нвести-ц≥й. «м≥на ≥нвестиц≥йних витрат призводить до зм≥ни сукупного попи-ту, а останн≥й впливаЇ на обс¤г нац≥онального виробництва.
ћонетаристи вбачають м≥ж грошовою масою ≥ динам≥кою нац≥о нального виробництва найт≥сн≥ший зв'¤зок:
ф.59
де ћ - пропозиц≥¤ грошей; V - швидк≥сть њх об≥гу; – - середн¤ ц≥на реал≥зац≥њ нац≥ональноњ продукц≥њ; Q - к≥льк≥сть товар≥в ≥ послуг.
ќсновним чинником, що впливаЇ на обс¤г реал≥зованого про-дукту (–Q), Ї к≥льк≥сть грошей, тому що швидк≥сть њх об≥гу в≥дносно стаб≥льна. ¬≥дпов≥дно до теор≥њ монетарист≥в пропозиц≥¤ грошей впливаЇ на вс≥ складов≥ сукупного попиту, а не лише на ≥нвести-ц≥йн≥ витрати. ƒл¤ того щоб п≥дтримати макроеконом≥чну р≥внова-гу, запоб≥гти ≥нфл¤ц≥њ, регулюванн¤ грошовоњ пропозиц≥њ маЇ забез-печити таке зростанн¤ сукупного попиту, ¤ке в≥дпов≥даЇ темпам зростанн¤ ¬Ќѕ. ќск≥льки середн≥ темпи економ≥чного зростанн¤ в розвинених крањнах становл¤ть оптимально 3-4 в≥дсотки на р≥к, такими самими темпами повинна зростати ≥ щор≥чна грошова ем≥с≥¤.
ѕроте з позиц≥й монетарист≥в зм≥на грошовоњ маси впливаЇ на економ≥чн≥ процеси з де¤ким зап≥зненн¤м. „ерез це короткостро-кова грошова пол≥тика Ї неефективною, њњ сл≥д зам≥нити довгостро-ковою пол≥тикою, розрахованою на тривалий, пост≥йний вплив на економ≥ку.
¬ практичн≥й д≥¤льност≥ кредитно-грошова пол≥тика може бути спр¤мована або на стимулюванн¤ грошовоњ ем≥с≥њ та кредиту (кре-дитна експанс≥¤), або на стримуванн¤ ≥ обмеженн¤ њх (кредитна рестрикц≥¤). ¬ умовах пад≥нн¤ виробництва та зайн¤тост≥ прова-дитьс¤ пол≥тика кредитноњ експанс≥њ, спр¤мована на пожвавленн¤ економ≥чноњ кон'юнктури. ¬ умовах економ≥чного п≥днесенн¤ з метою запоб≥ганн¤ надвиробництву застосовують пол≥тику кредит-ноњ рестрикц≥њ.
 редитно-грошова пол≥тика зд≥йснюЇтьс¤ у к≥лькох напр¤мах.
1. –егулюванн¤ л≥кв≥дност≥ ф≥нансово-кредитних ≥нституц≥й, тобто њхньоњ здатност≥ своЇчасно виконувати зобов'¤занн¤ перед вклад-никами. ћетою цього регулюванн¤ Ї забезпеченн¤ захисту вклад-ник≥в в≥д ф≥нансових втрат ≥ запоб≥ганн¤ руйн≥вним дл¤ економ≥ки насл≥дкам банкрутства банк≥в.
2. ”правл≥нн¤ державним боргом впливаЇ на розпод≥л позиково-го кап≥талу м≥ж приватним ≥ державним секторами економ≥ки. Ќай-активн≥ше цей напр¤м кредитно-грошового регулюванн¤ застосо-вуЇтьс¤ в умовах хрон≥чного бюджетного деф≥циту ≥ зростанн¤ дер-жавноњ заборгованост≥. ¬икористовують р≥зн≥ методи управл≥нн¤ державним боргом: куп≥вл¤-продаж державних зобов'¤зань, зм≥на њхньоњ ц≥ни та умов продажу, п≥двищенн¤ привабливост≥ дл¤ при-ватних ≥нвестор≥в. “ак, зд≥йснюючи управл≥нн¤ державним боргом, центральний банк бере активну участь в орган≥зац≥њ розм≥щенн¤ державних позик, провадить операц≥њ з продажу обл≥гац≥й, виконуЇ функц≥ю доставки державних ц≥нних папер≥в на м≥сц¤ тощо.  р≥м того, в≥н зд≥йснюЇ на ринку куп≥влю ≥ продаж таких державних ц≥нних папер≥в, ¤к вексел≥ державноњ скарбниц≥, сертиф≥кати за-боргованост≥.  уп≥вл¤-продаж центральним банком таких папер≥в Ї важливим засобом впливу на грошовий ринок, а отже, на еконо-м≥чну кон'юнктуру в ц≥лому. «м≥на портфел¤ вексел≥в державноњ скарбниц≥ в центральному банку - це один з показник≥в в≥дпов≥д-ноњ кредитноњ пол≥тики, ¤ку зд≥йснюЇ банк (кредитноњ експанс≥њ при зб≥льшенн≥ портфел¤ чи кредитноњ рестрикц≥њ при його зменшенн≥).
3. –егулюванн¤ обс¤г≥в кредитних операц≥й та грошовоњ ем≥с≥њ, метою ¤кого Ї вплив на економ≥чну кон'юнктуру.
”с≥ ц≥ напр¤ми кредитно-грошовоњ пол≥тики взаЇмопов'¤зан≥. “ак, регулюванн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ справл¤Ї вплив на структуру банк≥вських позик ≥ депозит≥в, обс¤г грошовоњ маси, ринкову нор-му позикового в≥дсотка. ”правл≥нн¤ державним боргом впливаЇ на банк≥вську л≥кв≥дн≥сть, норму позикового в≥дсотка. –озм≥щенн¤ дер-жавних боргових зобов'¤зань в межах банк≥вськоњ системи зумов-люЇ зростанн¤ грошовоњ ем≥с≥њ, за њњ межами - скороченн¤ ем≥с≥њ.
І 2. ћетоди кредитно-грошовоњ пол≥тики
ћетоди кредитно-грошовоњ пол≥тики под≥л¤ють на дв≥ групи: за-гальн≥ (впливають на ринок позикових кап≥тал≥в у ц≥лому) та селек-тивн≥ (впливають на конкретн≥ види кредиту чи кредитуванн¤ ок-ремих галузей, ф≥рм тощо).
–озгл¤немо загальн≥ методи кредитно-грошовоњ пол≥тики.
ќбл≥кова (дисконтна) пол≥тика активно застосовуЇтьс¤ почина-ючи з середини XIX ст. ¬иникненн¤ њњ пов'¤зано з кредитуванн¤м центральним банком комерц≥йних банк≥в крањни. ќстанн≥, прагну-чи зб≥льшити своњ резерви в центральному банку, продають йому ц≥нн≥ папери, переважно короткостроков≥ комерц≥йн≥ вексел≥, що над≥йшли до комерц≥йних банк≥в в≥д функц≥онуючих п≥дприЇмц≥в, а також зд≥йснюють обл≥к ≥ переобл≥к своњх вексел≥в. ” б≥льшост≥ крањн аналог≥чн≥ операц≥њ провад¤тьс¤ не лише з комерц≥йними, а й з державними ц≥нними паперами, ¤к правило, також короткостроко-вими (вексел¤ми, сертиф≥катами та ≥ншими зобов'¤занн¤ми дер-жави), що перебувають у портфел¤х комерц≥йних банк≥в.
ѕродаж ц≥нних папер≥в комерц≥йними банками центральному банку, а також обл≥к (≥ переобл≥к) њх зд≥йснюютьс¤ за певною в≥д-сотковою ставкою, що д≥стала назву обл≥ковоњ ставки, або ставки дисконту. –егулюючи њњ, центральний банк регулюЇ кредитн≥ ре-сурси комерц≥йних банк≥в. Ќаприклад, щоб загальмувати ≥нфл¤-ц≥йн≥ процеси, центральний банк вдаЇтьс¤ до п≥двищенн¤ обл≥ковоњ
ставки. ÷е змушуЇ комерц≥йн≥ банки, в свою чергу, п≥двищувати в≥дсотков≥ ставки за кредити, що надаютьс¤ п≥дприЇмц¤м. ќстанн≥ починають утримуватись в≥д послуг комерц≥йних банк≥в, оск≥льки "дорогий кредит" зменшуЇ прибутков≥сть виробництва. ¬ резуль-тат≥ скорочуютьс¤ ≥нвестиц≥йн≥ витрати ≥ сукупний попит. Ќавпа-ки, зниженн¤ обл≥ковоњ ставки зумовлюЇ зниженн¤ в≥дсотковоњ ставки за кредити, що надають комерц≥йн≥ банки, зростаЇ обс¤г њх кредитних операц≥й, актив≥зуютьс¤ ≥нвестиц≥њ ≥, нарешт≥, пожвав-люЇтьс¤ економ≥чна кон'юнктура.
Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю обл≥кова пол≥тика користувалась на-прик≥нц≥ XIX - початку XX ст. ¬ 30-40-≥ роки XX ст. центральн≥ банки провадили рекомендовану пол≥тику "дешевих грошей", що передбачала зниженн¤ обл≥ковоњ ставки. ” ¬еликобритан≥њ з 1932 р. до 1951 р. обл≥кова ставка збер≥галась на р≥вн≥ 2 в≥дсотк≥в, у —Ўј з 1937 до 1948 р. - 1 в≥дсоток. « 50-х рок≥в у багатьох крањнах обл≥-кова пол≥тика знову актив≥зувалас¤. ќднак в ц≥лому значенн¤ цього методу кредитно-грошового регулюванн¤ пор≥вн¤но з ≥ншими змен-шилос¤.
ћан≥пулюванн¤ обл≥ковими ставками зд≥йснюЇтьс¤ з метою ре-гулюванн¤ не лише економ≥чноњ кон'юнктури в межах промисло-вого циклу, а й м≥жнародних валютних в≥дносин. якщо курс валю-ти т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни знижуЇтьс¤, то њњ центральний банк з метою його стаб≥л≥зац≥њ п≥двищуЇ обл≥кову ставку, вдаЇтьс¤ до пол≥тики "дорогих грошей". як в≥домо, у 80-х роках кризов≥ процеси у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин значною м≥рою були пов'¤зан≥ з розвитком тенденц≥њ до пол≥центризму з ¤скраво вираженими оз-наками втрати американським доларом рол≥ ключовоњ валюти. ƒл¤ того щоб зм≥цнити позиц≥њ своЇњ валюти, в 1981 р. ‘едеральна ре-зервна система р≥зко п≥двищила обл≥кову ставку (до 14,5 в≥дсотка), що викликало масовий приплив у крањну короткострокових спеку-л¤тивних кап≥тал≥в з-за кордону. “ак, з ‘ранц≥њ в банки —Ўј в цей час було переведено понад 40 млрд франк≥в. ¬насл≥док такоњ кре-дитноњ пол≥тики "дорогого долара" його курс на св≥тових ринках (¤кщо вважати, що в 1982 р. в≥н становив 100 пункт≥в) п≥двищивс¤ з 103,7 пункта в 1983 р. до 119,8 пункта в 1985 р.
ќперац≥њ на ринку передбачають продаж або куп≥влю централь-ним банком в комерц≥йних банках державних ц≥нних папер≥в (об-л≥гац≥й, вексел≥в, сертиф≥кат≥в), банк≥вських акцепт≥в та ≥нших кре-дитних зобов'¤зань. ” раз≥ куп≥вл≥ центральний банк переводить в≥дпов≥дн≥ суми комерц≥йним банкам, зб≥льшуючи њхн≥ резерви, а отже, ≥ здатн≥сть њх до кредитуванн¤. Ќасл≥дком таких д≥й Ї п≥дви-щенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ в крањн≥. ” раз≥ продажу центральний банк списуЇ певн≥ суми з резервних рахунк≥в комерц≥йних банк≥в, що, в к≥нцевому п≥дсумку, зменшуЇ пропозиц≥ю грошей.
ќтже, операц≥њ центрального банку на в≥дкритому ринку, регу-люючи грошову пропозиц≥ю, через нењ впливають на економ≥чну кон'юнктуру. ƒо того ж њх вважають б≥льш ефективним ≥ оператив-ним ≥нструментом впливу на кон'юнктуру, н≥ж ≥нш≥ методи кредит-но-грошового регулюванн¤.
–егулюванн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в - метод пр¤мого впливу на обс¤г банк≥вських резерв≥в. ќбов'¤зков≥ резерви - це кошти (активи) комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ вони зобов'¤зан≥ збер≥гати у цен-тральному банку. –озраховують обов'¤зков≥ резерви ¤к певний в≥д-соток в≥д залучених кошт≥в комерц≥йного банку. ” —Ўј, напри-клад, банки - члени ‘–— зобов'¤зан≥ мати ¤к резерв у федераль-н≥й систем≥ приблизно 1/6 або 1/7 своњх актив≥в. ÷им штучно обме-жуЇтьс¤ грошова маса, що перебуваЇ в об≥гу, а отже, обс¤г ≥нвести-ц≥й, контролюЇтьс¤ ц≥на нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, а також пол≥пшуЇтьс¤ стан банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥.
–егулюючи розм≥ри банк≥вських резерв≥в, центральний банк впли-ваЇ на економ≥чну кон'юнктуру. “ак, ¤кщо в економ≥ц≥ в умовах цикл≥чного п≥днесенн¤ виникаЇ надм≥рний, спекул¤тивний попит, посилюютьс¤ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси, ≥нш≥ деструктивн≥ ¤вища, цен-тральний банк вдаЇтьс¤ до п≥двищенн¤ норми обов'¤зкових резер-в≥в комерц≥йних банк≥в. ÷е призводить до в≥дпов≥дного зменшенн¤ ресурс≥в кредитуванн¤. ≤ навпаки, ¤кщо норма обов'¤зкових резер-в≥в знижуЇтьс¤, зростаЇ обс¤г кредитних ресурс≥в комерц≥йних бан-к≥в. ” такий спос≥б центральний банк впливаЇ на можливост≥ ко-мерц≥йних банк≥в "робити грош≥" ≥ в≥дпов≥дно вкладати њх у розви-ток економ≥ки.
¬перше метод регулюванн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в бу-ло застосовано у —Ўј в 1933 р. «араз до нього центральн≥ банки вдаютьс¤ досить р≥дко, ¤к правило, в екстремальних ситуац≥¤х в економ≥ц≥, коли ≥нш≥, ординарн≥ механ≥зми кредитно-грошового ре-гулюванн¤ не спроможн≥ припинити наростанн¤ негативних тен-денц≥й ≥ деструктивних процес≥в. ÷е маЇ м≥сце в заходах Ќац≥о-нального банку ”крањни.
—елективн≥ методи кредитно-грошовоњ пол≥тики охоплюють так≥ процеси.
 онтроль за окремими видами кредит≥в. …ого часто застосову-ють по кредитах п≥д заставу б≥ржових ц≥нних папер≥в, по позиках-споживачам, ≥потечному кредиту тощо. –егулюванн¤ споживаць-кого кредиту, наприклад, вводитьс¤ п≥д час напруги на ринку пози-кового кап≥талу, коли держава прагне перерозпод≥лити позиков≥ кап≥тали на користь окремих галузей або обмежити загальний об-с¤г попиту.
–егулюванн¤ ризику ≥ л≥кв≥дност≥ банк≥вських операц≥й. ” чис-ленних ур¤дових законах, ≥нструкц≥¤х, директивах, що регулюють
операц≥йну д≥¤льн≥сть банк≥в, основна увага прид≥л¤Їтьс¤ ризику та л≥кв≥дност≥ банк≥вських операц≥й. ƒержавний контроль за ризи-ком посиливс¤ у два останн≥ дес¤тил≥тт¤. ’арактерно, що ризик банк≥вськоњ д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ не через оц≥нку ф≥нансового становища боржника, а через сп≥вв≥дношенн¤ наданих кредит≥в ≥ обс¤гу власних кошт≥в банку.
ƒл¤ регулюванн¤ ризику центральний банк встановлюЇ певн≥ нормативи щодо д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ¬они можуть сто-суватис¤ або максимального обс¤гу позики, що надаЇтьс¤ одному кл≥Їнту, або сп≥вв≥дношенн¤ загального обс¤гу кредитних операц≥й ≥ власних кошт≥в. “ак, обс¤г кредит≥в, що надаютьс¤ одному пози-чальнику, маЇ становити певний в≥дсоток в≥д суми власних кошт≥в банку, в —Ўј - не б≥льше 10, у ‘ранц≥њ - 75. ўодо другого нор-мативу, то у ‘ранц≥њ сума вс≥х кредит≥в, наданих банком, не повин-на перевищувати б≥льш н≥ж в 20 раз≥в його власн≥ кошти.
ƒержавне регулюванн¤ ризику ≥ л≥кв≥дност≥ передбачаЇ також проведенн¤ банк≥вських рев≥з≥й, централ≥зованих банк≥вських опе-рац≥й та страхуванн¤ депозит≥в.
” —Ўј в≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ банк≥вських рев≥з≥й не-суть три федеральних агентства.  онтролер грошового об≥гу регу-люЇ д≥¤льн≥сть нац≥ональних банк≥в, ‘–— ≥нспектуЇ банк≥вськ≥ хол-динг-компан≥њ та банки штат≥в, що Ї членами ‘–—, а ‘едеральна корпорац≥¤ з≥ страхуванн¤ депозит≥в (‘ —ƒ) зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю застрахованих банк≥в, що не вход¤ть до ‘–—.
якщо комерц≥йн≥ банки потрапл¤ють в скрутне становище ≥ пос-тають перед проблемою масового вилученн¤ вклад≥в, вони мають можлив≥сть позичити резервн≥ кошти у ‘едеральному резервному банку. ÷≥ позики певною м≥рою запоб≥гають банкрутству банк≥в.
¬ажливого значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ захисту вкладник≥в в≥д ф≥-нансових втрат у —Ўј набула д≥¤льн≥сть ‘ —ƒ. ¬она страхуЇ депо-зити будь-¤коњ приватноњ особи чи ф≥рми в будь-¤кому банку, що входить до ‘ —ƒ, на суму до 100 тис. дол. ‘ —ƒ може надати допо-могу банкам, що мають ф≥нансов≥ проблеми, у один з таких спосо-б≥в: 1) провести злитт¤ цього банку з ≥ншим, б≥льш сильним банком;
2) дозволити банку пройти через банкрутство, а пот≥м сплатити де-позиторам максимальну суму страховоњ винагороди; 3) поручитис¤ за цей банк, перерахувавши на його рахунок певну суму грошей.
ƒержавн≥ органи, зд≥йснюючи регулюванн¤ кредитно-грошовоњ системи, все част≥ше використовують "пол≥тику розвитку конку-ренц≥њ" в банк≥вськ≥й сфер≥, тобто стимулюють конкуренц≥ю. ” ме-жах ц≥Їњ пол≥тики провад¤тьс¤ заходи, спр¤мован≥ на л≥берал≥зац≥ю внутр≥шн≥х та м≥жнародних ф≥нансових ринк≥в, в≥дм≥ну контролю над в≥дсотковими ставками ≥ р¤ду обмежень дл¤ банк≥в на зд≥йс-ненн¤ угод на ринках ц≥нних папер≥в, а також на ≥нш≥ види ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ѕри цьому широкий доступ ≥ноземних банк≥в до м≥сцевих ринк≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к необх≥дний чинник п≥двищенн¤ њх ефективност≥.
І 3.  редитно-грошова пол≥тика в ”крањн≥
 редитно-грошова пол≥тика в ”крањн≥ пройшла певну еволюц≥ю. ” 1993-1994 рр. вона характеризувалас¤ активним використанн¤м кредит≥в ЌЅ” дл¤ ф≥нансуванн¤ програм ”р¤ду ≥ зменшенн¤м обс¤г≥в кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в. “ак, у 1993-1994 рр. кредити ЌЅ”, надан≥ комерц≥йним банкам, скоротилис¤ з 11,2 до 10,8 трлн крб., а кредити ”р¤ду зросли на 129 трлн крб. ¬они становили 86 в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу ем≥с≥йних кредит≥в проти 6 в≥дсотк≥в кредит≥в комерц≥йним банкам на 'потреби реф≥нансуванн¤. якщо ем≥с≥йне кредитуванн¤ стало одн≥Їю з причин розгортанн¤ ≥нфл¤ц≥йних про-цес≥в, то обмеженн¤ кредитуванн¤ виробництва через банк≥вське по-середництво зумовило посиленн¤ спаду й скороченн¤ випуску това-р≥в та послуг.
ўе одн≥Їю в≥дм≥тною ознакою кредитно-грошовоњ пол≥тики в ”крањн≥ в цей пер≥од було незб≥ганн¤ оф≥ц≥йно проголошеноњ та фактичноњ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”. ÷е зумовлено наданн¤м ЌЅ” п≥ль-гових кредит≥в де¤ким галуз¤м народного господарства (наприклад, јѕ” та ≥ншим галуз¤м дл¤ проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгова-ност≥). ѕроте така пол≥тика "дешевих грошей" провадилас¤ лише щодо певних галузей народного господарства ≥ виключно щодо дер-жавних п≥дприЇмств. Ќедержавн≥ п≥дприЇмства могли отримати позику в комерц≥йних банках лише п≥д високий в≥дсоток. ≤накше кажучи, в≥дсоткова ставка, за ¤кою комерц≥йн≥ банки надавали кредит б≥льшост≥ кл≥Їнт≥в, не мала н≥чого сп≥льного з фактичною обл≥ковою ставкою. ќр≥Їнтиром дл¤ них була оф≥ц≥йна ставка.  р≥м того, "дешев≥ грош≥" використовувалис¤ не дл¤ ≥нвестиц≥й, а дл¤ "латанн¤ дирок". ќтже, вони не могли позитивно вплинути на еко-ном≥чн≥ процеси в крањн≥.
” 1995-1996 рр. провадилас¤ пол≥тика жорстких грошово-кре-дитних обмежень. ¬она характеризувалас¤:
1. ѕереходом до ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту переваж-но за рахунок не кредитноњ ем≥с≥њ (кредити ЌЅ”), а випуску ≥ прода-жу державних короткострокових обл≥гац≥й внутр≥шньоњ позики ≥ зовн≥шнього боргу.
2. «ниженн¤м обл≥ковоњ ставки ЌЅ” у зв'¤зку з пад≥нн¤м темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ќднак вона все ще залишаЇтьс¤ неспри¤тливою дл¤ ≥нвес-тиц≥й.
3. ѕроведенн¤м жорстк≥шоњ пол≥тики щодо регулюванн¤ ризику ≥ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в.  р≥м традиц≥йних вимог дотри-
манн¤ комерц≥йними банками норматив≥в платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥, ¤ка контролюЇтьс¤ ЌЅ” станом на початок кожного м≥с¤ц¤, ЌЅ” встановив вимогу щоденноњ зв≥тност≥ за показниками достатност≥ кап≥талу та л≥кв≥дност≥ на основ≥ щоденних баланс≥в банк≥в.
ѕлатоспроможн≥сть банку- це достатн≥сть власних кошт≥в бан-ку дл¤ захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в банку. –озраховують його ¤к сп≥вв≥дношенн¤ власних кошт≥в ≥ актив≥в, у тому числ≥ зважених за ступенем ризику.
Ћ≥кв≥дн≥сть - це здатн≥сть банку забезпечити своЇчасне вико-нанн¤ грошових зобов'¤зань. ѓњ визначають за збалансован≥стю м≥ж строками ≥ сумами погашенн¤ актив≥в ≥ строками й сумами вико-нанн¤ зобов'¤зань банку. ѕоказники достатност≥ кап≥талу та л≥к-в≥дност≥ Ї оц≥ночними показниками д≥¤льност≥ банку ≥ встановлю-ютьс¤ з метою оптимального регулюванн¤ активних та пасивних операц≥й банк≥в з точки зору п≥дтримки необх≥дного р≥вн¤ л≥кв≥д-ност≥.
Ќасл≥дком пол≥тики монетарних рестрикц≥й (обмежень) стало дос¤гненн¤ в≥дносноњ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ. ќднак ц¤ пол≥тика стала одн≥Їю з причин поглибленн¤ ≥нвестиц≥йноњ, зокрема економ≥чноњ, кризи. ” зв'¤зку з цим пол≥тика м≥н≥м≥зац≥њ ем≥с≥йних джерел ф≥-нансуванн¤ деф≥циту бюджету маЇ бути доповнена кредитно-гро-шовою пол≥тикою, спри¤тливою дл¤ ≥нвестиц≥й.