„астина III. «ј√јЋ№Ќ≤ ќ—Ќќ¬»
“ќ¬ј–Ќќ√ќ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј ≤ –»Ќ ќ¬ќѓ ≈ ќЌќћ≤ »
–озд≥л 14. —учасний ринок, його структура ≥ функц≥њ
І 1. –инок ¤к пол≥системне утворенн¤
І 2. –инкова ≥нфраструктура
І 3. ‘ункц≥њ ринку
–озд≥л 14 —”„ј—Ќ»… –»Ќќ , …ќ√ќ —“–” “”–ј ≤ ‘”Ќ ÷≤ѓ
І 1. –инок ¤к пол≥системне утворенн¤
–инок ¤к самодостатн≥й, автоматично д≥ючий, саморегульований механ≥зм -
це абстракц≥¤, ¤ка де¤кою м≥рою в≥дбиваЇ реал≥њ XIX ст. —учасний же
ринок - це один з феномен≥в, ¤кий зумовлюЇ склад-ну систему
господарюванн¤, в ¤к≥й т≥сно взаЇмод≥ють ринков≥ за-коном≥рност≥,
численн≥ регулююч≥ ≥нститути (передус≥м державн≥) ≥ масова св≥дом≥сть.
÷ив≥л≥зований характер ринку в промислове розвинутих крањ-нах
визначаЇтьс¤ широким арсеналом перев≥рених часом ≥ госпо-дарською
практикою законодавчих ≥ моральних норм, багатопла-новою ≥ компетентною
пол≥тикою держави щодо розвитку еконо-м≥ки та соц≥альноњ ≥нфраструктури,
≥нформован≥стю ≥ самост≥йн≥стю кер≥вник≥в господарських структур на вс≥х
р≥вн¤х, правовою свобо-дою економ≥чноњ самод≥¤льност≥ людини.
–инок ¤к складне, пол≥системне утворенн¤ маЇ надзвичайно ба-гату
структуру. …ого складовими Ї ринки: товар≥в, кап≥талу,
ф≥-нансово-кредитний, валютний, трудових ресурс≥в, ≥нформац≥њ, так
званий т≥ньовий, а також ринкова ≥нфраструктура. ожний з пе-рел≥чених
елемент≥в здатний функц≥онувати в так званому авто-номному режим≥ ≥ тому
маЇ свою структурну побудову. ¬с≥ вони взаЇмод≥ють ¤к частини Їдиноњ
системи, оск≥льки орган≥чно пов'¤зан≥ м≥ж собою в становленн≥ та
розвитку. ѕорушенн¤ цього взаЇмозв'¤з-ку стаЇ серйозною перешкодою
≥снуванн¤ повноц≥нного ринково-го середовища.
–инкове середовище розмежовуЇтьс¤ за пол≥тико-адм≥н≥стратив-ними
ознаками: ринки окремих областей, територ≥й, рег≥он≥в, кра-њн, коал≥ц≥й,
континент≥в, св≥товий ринок. р≥м того, в рамках кон-кретного ринкового
середовища можуть функц≥онувати агенти р≥з-них форм власност≥ та
господарюванн¤. ¬≥дпов≥дно до цього ринок характеризуЇтьс¤ за критер≥Їм
конкурентоспроможност≥ функц≥о-нуючих суб'Їкт≥в господарюванн¤ ¤к
монопольний чи ол≥гопольний.
” монопольному ринку маЇ м≥сце диктат виробника, постачаль-ника,
продавц¤. ќднак перевиробництво будь-¤кого виду продукц≥њ може
продовжувати, а ≥нод≥ й загострювати конкуренц≥ю за њњ збут, тобто
монопол≥ю недостатньо трактувати ¤к антипод ринково-кон-курентного
середовища. р≥м монопол≥њ ворогом останнього Ї та-кож тотальний
деф≥цит.
¬≥дправною точкою ринковоњ структури Ї ринок товар≥в. ћакро-економ≥чн≥
складов≥ його - це ринки споживчих товар≥в ≥ послуг, ≥нвестиц≥й ≥
кап≥талу тощо.
–инок споживчих товар≥в ≥ послуг - один з найважлив≥ших ком-понент≥в
товарного ринку. Ќев≥д'Їмною рисою цив≥л≥зованого рин-ку, св≥дченн¤м
його стаб≥льност≥ й життЇздатност≥ Ї стан сусп≥льного виробництва.
онкретним про¤вом останнього Ї р≥вновага попиту й пропозиц≥њ, насиченн¤
ринку споживчими товарами та послугами.
ѕитанн¤ нормал≥зац≥њ споживчого ринку сьогодн≥ дл¤ багатьох рег≥он≥в
св≥ту, в тому числ≥ й нашоњ держави, Ї надзвичайно актуаль-ним. ¬
економ≥ц≥ ”крањни проблема збалансованост≥ попиту й про-позиц≥њ,
споживчого ринку в ц≥лому породжуЇтьс¤ диспропорц≥¤ми в≥дпов≥дних
п≥дрозд≥л≥в сусп≥льного виробництва. олишн¤ командно-адм≥н≥стративна
система в≥двернула виробництво в≥д потреб люди-ни, п≥дпор¤дкувала його
≥нтересам воЇнно-промислового комплексу. ¬ структур≥ валового
нац≥онального продукту приблизно 45 в≥дсот-к≥в припадало на кап≥тальн≥
вкладенн¤, прир≥ст виробничих ресурс≥в та в≥йськов≥ потреби; дл¤ фонду
споживанн¤ й соц≥альних потреб призначалос¤ лише 55 в≥дсотк≥в. ¬ ц≥нах
св≥тового ринку це сп≥вв≥д-ношенн¤ маЇ вигл¤д 74 : 26. ¬ той же час у
крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою це сп≥вв≥дношенн¤ становить 30
: 70.
–инок ≥нвестиц≥й ≥ кап≥талу. ¬ключенн¤ галузей ≥нвестиц≥йноњ сфери в
систему ринкових в≥дносин оголило дефекти, ¤к≥ прот¤гом дес¤тил≥ть
нагромаджувалис¤ ≥ про¤вл¤лис¤ у форм≥ довгобуду, розпорошенн¤
кап≥таловкладень, зростанн¤ вартост≥ споруджува-них об'Їкт≥в,
нев≥дпов≥дност≥ встановлених на них машин, облад-нанн¤, прилад≥в
св≥товому р≥вню.
–инкове господарство в його широкому розум≥нн≥ неможливе поза
функц≥онуванн¤м кап≥талу. ¬иключивши його ≥з сфери ви-робничих в≥дносин,
крањни командно-адм≥н≥стративноњ системи при-гнобили виробництво, його
руш≥йн≥ сили.
”правл≥нн¤ виробництвом у ринковому господарств≥ зд≥йсню-Їтьс¤ через
кап≥тал. ≤накше неможливо перебороти численн≥ лис-баланси, неприйн¤тт¤
п≥дприЇмствами науково-техн≥чних новинок, њх небажанн¤ ре≥нвестувати
отриманий прибуток.
ѕол≥тизац≥¤ економ≥ки не створюЇ ст≥йких мотив≥в до ефектив-ного
господарюванн¤, не передбачаЇ високоњ соц≥альноњ та мораль-ноњ культури
господарюючих суб'Їкт≥в, не спри¤Ї сп≥вроб≥тництву з ≥ноземним
кап≥талом. —творенн¤ ринку кап≥талу потребуЇ стиму-лювати передус≥м не
позиковий, а п≥дприЇмницький ≥ноземний кап≥тал (пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ,
портфельн≥ ≥нвестиц≥њ). ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ перед ≥мпортом позичкового
кап≥талу мають переваги. ¬они ство-рюють матер≥альну за≥нтересован≥сть у
найб≥льш≥й в≥ддач≥ кап≥та-лу, у впровадженн≥ передовоњ технолог≥њ й
орган≥зац≥њ виробництва, ор≥Їнтують на св≥товий ринок, його стандарти
тощо.
–инок прац≥ - посередник м≥ж роботодавц¤ми та найманими прац≥вниками. ÷е
форма узгодженн¤ попиту на робочу силу з њњ пропозиц≥Їю, дос¤гненн¤ в
нормальних умовах в≥дносно стаб≥льноњ р≥вноваги в ц≥й сфер≥ на основ≥
державноњ пол≥тики, чинного зако-нодавства та саморегулюванн¤.
—в≥това практика виробила д≥йов≥ механ≥зми, ¤к≥ дають змогу уникнути
екстремальних ситуац≥й у сфер≥ зайн¤тост≥ та викорис-танн¤ робочоњ сили.
—кладовими ринку прац≥ Ї:
працездатне населенн¤, тобто т≥, хто за в≥ком ≥ станом здоров'¤ здатн≥
працювати у р≥зних сферах сусп≥льного виробництва;
зайн¤те населенн¤, тобто та його частина, ¤ка пост≥йно виконуЇ роботу на
п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х, закладах за зароб≥тну плату. ƒо ц≥Їњ
групи населенн¤ не належать особи, ¤к≥ виконують роботу за допомогою
власних засоб≥в прац≥ (рибалки, мисливц≥, сел¤ни-одноос≥бники, др≥бн≥
рем≥сники та ≥н.).
–инок прац≥ включаЇ також ту частину населенн¤, ¤ка тимчасо-во не
працюЇ, але не в≥дкидаЇ над≥ю на це.
≤сторично склалис¤ два "чистих" вар≥анти ринку робочоњ сили ≥
зайн¤тост≥. ѕерший - ринок робочоњ сили з обмеженим попитом;
другий - з обмеженими ресурсами. ласичний вз≥рець першого - ринок
в≥дсталих крањн. –инок робочоњ сили з обмеженим попитом також завжди маЇ
великий резерв робочоњ сили. ƒ≥йовим ≥нстру-ментом ринку робочоњ сили Ї
б≥рж≥ прац≥.
” ход≥ розвитку системи ринк≥в в ”крањн≥ формуютьс¤ ус≥ њхн≥ р≥зновиди
за сегментами ринку, ≥ вони набувають певноњ структу-рованост≥.
І 2. –инкова ≥нфраструктура
Ќадзвичайно важливим ≥ складним структурним утворенн¤м рин-ковоњ
економ≥ки Ї ринкова ≥нфраструктура. ¬она м≥стить так≥ еле-менти:
аукц≥они, торгово-промислов≥ палати, торгов≥ доми, ¤рмарки, маркетинг,
б≥рж≥, брокерськ≥, страхов≥, аудиторськ≥ ф≥рми, холдин-гов≥ компан≥њ та
≥н.
јукц≥они - форма продажу у визначений час ≥ у визначеному м≥сц≥ товар≥в,
попередньо виставлених дл¤ ознайомленн¤. Ќа аук-ц≥онах реал≥зують певн≥
види товар≥в, ¤к≥, ¤к правило, користують-с¤ п≥двищеним попитом.
Ќаприклад, головними центрами аукц≥он-ноњ торг≥вл≥ хутром Ї Ќью-…орк,
ћонреаль, Ћондон, опенгаген, —токгольм, —анкт-ѕетербург, ћосква.
ќсоблив≥стю аукц≥он≥в Ї обмежена в≥дпов≥дальн≥сть продавц¤ за ¤к≥сть
пропонованих то-вар≥в.
ќтже, аукц≥он - це продаж реальних товар≥в на основ≥ конкур-су покупц≥в.
ћ≥жнародн≥ аукц≥они - переважно комерц≥йн≥ орга-н≥зац≥њ, ¤к≥ мають
прим≥щенн¤, необх≥дне обладнанн¤ та квал≥ф≥ко-
ван≥ кадри. јукц≥они орган≥зують також спец≥ал≥зован≥ брокерськ≥ ф≥рми,
¤к≥ перепродують товари своњх кл≥Їнт≥в за ком≥с≥йну вина-городу.
“оргово-промислов≥ палати - це комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, голов-ним
завданн¤м ¤ких Ї спри¤нн¤ розвитку економ≥чних ≥ торговель-них зв'¤зк≥в
з партнерами заруб≥жних крањн. ¬они Ї юридичними особами, ¤к≥ д≥ють на
принципах повного комерц≥йного розрахун-ку та самоф≥нансуванн¤.
“оргово-промислов≥ палати надають ц≥льов≥ ≥нформац≥йн≥ послуги.
“оргов≥ доми - це торговельн≥ ф≥рми, що закуповують товари у виробник≥в
або оптовик≥в своЇњ крањни ≥ перепродують за кордон або закуповують
товари за кордоном ≥ перепродують м≥сцевим оп-товим та роздр≥бним
торговц¤м ≥ споживачам у промисловост≥ та ≥нших галуз¤х господарства.
“оргов≥ доми зд≥йснюють операц≥њ за св≥й рахунок, проте мо-жуть
виконувати також функц≥њ ком≥с≥онера ¤к дл¤ в≥тчизн¤них, так ≥
заруб≥жних п≥дприЇмц≥в, торговельних орган≥зац≥й та окре-мих ос≥б.
ярмарки - надзвичайно важливий елемент ринковоњ ≥нфра-структури. ¬они
бувають всесв≥тн≥, м≥жнародн≥, рег≥ональн≥, нац≥о-нальн≥ та м≥сцев≥.
ярмарки - це торги, ринки товар≥в, ¤к≥ пер≥одич-но орган≥зовують в
установленому м≥сц≥. —вого часу вони в≥д≥гра-вали важливу роль в
економ≥чному житт≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи. « розвитком сусп≥льного
виробництва, розширенн¤м торговельно-обм≥нних операц≥й, посиленн¤м
конкуренц≥њ з центр≥в привозу ве-ликих парт≥й на¤вного товару ¤рмарки
перетворилис¤ на ¤рмарки-виставки зразк≥в товар≥в, ¤к≥ можна замовл¤ти.
ћаркетинг (в≥д англ. marketing - ринок, збут) - це динам≥чна система
ринковоњ ор≥Їнтац≥њ. як породженн¤ ринковоњ економ≥ки в≥н Ї в≥дпов≥дною
ф≥лософ≥Їю виробництва, в основу ¤коњ покладе-но принципи та закони
товарного виробництва.
—кладовими маркетингу Ї: виробництво продукц≥њ на основ≥ знан-н¤ потреб
споживач≥в, ринковоњ ситуац≥њ та реальних можливостей в≥дпов≥дного
виробництва; найб≥льш повне задоволенн¤ потреб по-купц¤ з використанн¤м
метод≥в ц≥новоњ та нец≥новоњ конкуренц≥њ;
ефективна реал≥зац≥¤ продукц≥њ та послуг на конкретних ринках на основ≥
всеб≥чного врахуванн¤ попиту й пропозиц≥њ та виробничо-збутових
можливостей постачальник≥в; забезпеченн¤ довготрива-лоњ д≥Їздатност≥
виробничо-комерц≥йних п≥дприЇмств, ф≥рм та ор-ган≥зац≥й на основ≥
оперативного використанн¤ науково-техн≥чних доробок, а також ноу-хау в
галуз≥ виробництва товар≥в.
” б≥льшост≥ п≥дприЇмств, ф≥рм, асоц≥ац≥й, акц≥онерних товариств д≥ють
служби маркетингу. ¬иб≥р структури маркетинговоњ д≥¤ль-ност≥ залежить
в≥д характеру виробництва та обс¤гу зовн≥шньоеконем≥чних зв'¤зк≥в
в≥дпов≥дних господарських ≥ комерц≥йно-торго-вельних формувань. ќсновн≥
завданн¤ маркетинговоњ служби;
комплексне вивченн¤ ринку; забезпеченн¤ ст≥йкоњ реал≥зац≥њ това-р≥в;
ринкова ор≥Їнтац≥¤ виробництва, науково-досл≥дних ≥
проект-но-конструкторських роб≥т.
ќдн≥Їю з функц≥й маркетингових служб Ї сегментуванн¤ ринку, тобто
диференц≥ац≥¤ покупц≥в залежно в≥д њх потреб та особливос-тей повед≥нки.
” розвинених крањнах ≥нфраструктур≥ ринкових в≥дносин при-таманн≥
багатоканальн≥сть реал≥зац≥њ продукц≥њ, широкий спектр серв≥сного
обслуговуванн¤, розмањтт¤ форм регулюванн¤ товарно-грошових в≥дносин. ƒо
останн≥х належать б≥рж≥.
Ѕ≥ржа - це такий ≥нститут, завд¤ки ¤кому оперативн≥ше ≥ з оп-тимальними
насл≥дками дл¤ партнер≥в укладаютьс¤ угоди куп≥вл≥-продажу товар≥в,
реал≥зуЇтьс¤ Їдина стратег≥¤ комерц≥йноњ пове-д≥нки агент≥в ц≥Їњ
структури. Ѕ≥ржа Ї орган≥зац≥йною формою рин-ку, на ¤кому в≥дбуваютьс¤
в≥льна торг≥вл¤ товарами та послугами, ц≥нними паперами, валютою,
найманн¤ робочоњ сили ≥ формуванн¤ ринкових ц≥н ≥ курс≥в в≥дпов≥дних
актив≥в на основ≥ фактичного сп≥вв≥дношенн¤ попиту й пропозиц≥њ.
Ќа початку XX ст. сформувалис¤ чотири основних типи б≥рж:
перший - ¤к доступне дл¤ вс≥х з≥бранн¤; другий - ¤к замкнене, всеб≥чно
регламентоване державою з≥бранн¤; трет≥й - ¤к всеб≥чно регламентована
державою корпорац≥¤; четвертий - ¤к в≥льна кор-порац≥¤ чи приватний
заклад останньоњ. ¬с≥ вони мають своњ особ-ливост≥. ќднак њх об'ЇднуЇ
те, що вони вдосконалюють ≥ полегшу-ють ринков≥ взаЇмов≥дносини,
регламентують ≥ впор¤дковують (че-рез писан≥ й неписан≥ правила)
найактивн≥ших агент≥в ринковоњ економ≥ки, зв'¤зують њх м≥ж собою,
полегшують переливанн¤ кап≥-тал≥в, виступають ≥ндикаторами ринковоњ
ор≥Їнтац≥њ. « практики в≥дом≥ б≥рж≥ прац≥, товарн≥, фондов≥ б≥рж≥. Ѕ≥ржа
прац≥ - елемент ринковоњ ≥нфраструктури, що регул¤рно зд≥йснюЇ
посередницьк≥ операц≥њ на ринку прац≥. —истема б≥рж прац≥ спри¤Ї
зд≥йсненню узгодженоњ державноњ пол≥тики в галуз≥ зайн¤-тост≥ населенн¤.
Ѕ≥ржа прац≥ виконуЇ так≥ функц≥њ: анал≥зуЇ стан ринку прац≥; прогнозуЇ
попит ≥ пропозиц≥ю робочоњ сили; веде обл≥к громад¤н, що звертаютьс¤ за
працевлаштуванн¤м; спри¤Ї працевлаштуван-ню працездатних; зд≥йснюЇ
профес≥йну ор≥Їнтац≥ю молод≥; випла-чуЇ допомогу по безроб≥ттю тощо.
Ѕ≥ржа прац≥ виступаЇ певним гарантом конституц≥йного права на працю ¤к
державна орган≥за-ц≥¤. ѕор¤д з державними б≥ржами прац≥ ≥снують ≥ платн≥
приватн≥ агентства (контори), що Ї посередниками в галуз≥ прац≥, а
також:
посередницьк≥ бюро при профсп≥лках, молод≥жних, рел≥г≥йних ор-
ган≥зац≥¤х та ≥н. ¬ ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ безплатна державна систе-ма
центр≥в ≥ служб зайн¤тост≥.
“оварна б≥ржа - комерц≥йне п≥дприЇмство, регул¤рно функц≥о-нуючий ринок
однор≥дних товар≥в з певними характеристиками. ÷е об'Їднанн¤ п≥дприЇмств
торг≥вл≥, збуту, обм≥ну, мета ¤коњ - укладанн¤ в≥дпов≥дних угод,
ви¤вленн¤ товарних ц≥н, попиту й про-позиц≥њ товар≥в, вивченн¤,
впор¤дкуванн¤ ≥ полегшенн¤ товаро-обороту та обм≥нних операц≥й,
представництво ≥ захист ≥нтерес≥в член≥в б≥рж≥, вир≥шенн¤ спор≥в щодо
операц≥й тощо. —вого часу значне м≥сце у св≥тов≥й торг≥вл≥, особливо
зерном, цукром, займа-ла, наприклад, ќдеська б≥ржа. “оварн≥ б≥рж≥
бувають публ≥чн≥ й приватн≥.
Ќа публ≥чних б≥ржах угоди можуть укладати ¤к њх члени, так ≥ п≥дприЇмц≥,
що не Ї њх членами. ƒ≥¤льн≥сть цих б≥рж регулюЇтьс¤ законами та
ур¤довими актами.
ѕриватн≥ б≥рж≥ орган≥зовують у форм≥ акц≥онерних компан≥й ≥ закритих
корпорац≥й. ”кладати угоди на таких б≥ржах можуть лише акц≥онери. „лени
б≥рж≥, ¤к правило, не отримують див≥денд≥в на вкладений кап≥тал. ѓх
прибуток утворюЇтьс¤ за рахунок винагород, отриманих в≥д кл≥Їнт≥в, тобто
б≥рж≥ виступають у рол≥ брокер≥в.
Ѕрокерськ≥ ф≥рми за допомогою брокер≥в купують ≥ продають товари,
грошов≥ ном≥нали чи акц≥њ в≥д ≥мен≥ ≥нших ос≥б. р≥м того, вони надають
кл≥Їнтам також додатков≥ послуги, в тому числ≥ й у вигл¤д≥ кредит≥в,
≥нформац≥њ про кон'юнктуру ринку, реклами тощо.
Ѕрокерська ф≥рма - це посередник м≥ж продавц¤ми й покупц¤-ми ц≥нних
папер≥в на б≥рж≥. ¬она всеб≥чно вивчаЇ кон'юнктуру ринку, можливост≥
закуп≥вл≥ та збуту акц≥й. —хема операц≥й, зд≥й-снюваних брокерами, така:
за¤ва ≥нвестора про готовн≥сть придба-ти акц≥њ - оц≥нка брокером
кон'юнктури ринку - завершенн¤ операц≥њ. ѕроцес пошуку ≥нвестора
називаЇтьс¤ ринком.
Ѕ≥ржа ¤к комерц≥йне п≥дприЇмство забезпечуЇ брокер≥в прим≥-щенн¤м,
зв'¤зком, зд≥йснюЇ обл≥к операц≥й, визначаЇ б≥ржов≥ ц≥ни (котируванн¤),
спри¤Ї розрахункам, розробл¤Ї типов≥ контракти, веде арб≥тражне
розсл≥дуванн¤ та розгл¤даЇ спори.
≈коном≥чна роль товарних б≥рж пол¤гаЇ передус≥м в тому, що вони спри¤ють
встановленню ринковоњ р≥вноваги, в≥дтворюваль-ним процесам, ефективност≥
економ≥ки.
ѕрот¤гом тривалого часу ≥снуванн¤ товарних б≥рж. виробл¤лис¤ й
апробувалис¤ практикою принципи та правила функц≥онуванн¤ суб'Їкт≥в
ринкових в≥дносин, викристал≥зовувались б≥ржове зако-нодавство, правове
забезпеченн¤ њх д≥¤льност≥. ќдними з перших сформувалис¤ пон¤тт¤ так
званих б≥ржових товар≥в та б≥ржового контракту. ќстанн≥й Ї юридичним
зобов'¤занн¤м поставити або прийн¤ти товар на певних умовах. ƒо нього
належать угоди ≥з стандартними умовами: сума, к≥льк≥сть, дн≥ та засоби
поставки товар≥в, меж≥ щоденних коливань ц≥н.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ операц≥њ на б≥рж≥ повинн≥ бути заф≥ксован≥ три зм≥нних
чинники: ц≥на, сума ≥ строки поставок. ќстанн≥м часом поширилис¤ так
зван≥ ф'ючерсн≥ угоди (домовленост≥ про реал≥за-ц≥ю товар≥в, ¤к≥ будуть
вироблен≥ в майбутньому, наприклад, угода про умови закуп≥вл≥ врожаю
наступного року). ¬они передбачають не к≥льк≥сть товар≥в, а число
контракт≥в. ѕри укладанн≥ ф'ючерсноњ угоди узгоджують лише дв≥ позиц≥њ:
ц≥ну ≥ терм≥н поставки. “ак≥ угоди можуть зд≥йснюватись лише з одного
стандартного виду то-вар≥в (так званого базового сорту), встановленого
ц≥Їю товарною б≥ржею. —трок поставок за ф'ючерсним контрактом
визначаЇтьс¤ тривал≥стю позиц≥њ. Ќаприклад, стандартний контракт
Ћондонськоњ та ≥нших б≥рж на поставку каучуку можна укладати на кожний
наступний м≥с¤ць, тобто на м≥с¤чну позиц≥ю; цукру, какао, м≥д≥, цинку,
олова, свинцю - на кожну наступну трим≥с¤чну позиц≥ю.
ѕост≥йне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ф'ючерсних контракт≥в п≥двищуЇ роль
товарних б≥рж в економ≥ц≥. ÷е впливаЇ на формуванн¤ ¤к товарних ц≥н, так
≥ в≥дсоткових ставок ≥ валютних курс≥в. ¬се част≥-ше под≥њ на товарних
б≥ржах визначають кон'юнктуру вс≥х ≥нших ринк≥в. ‘'ючерсн≥ операц≥њ
в≥дкривають також широк≥ можливост≥ дл¤ спекул¤ц≥й, ¤к≥ мають м≥сце,
коли покупець ≥ продавець певно-го виду товару укладають угоду не дл¤
реал≥зац≥њ куп≥вл≥ та прода-жу, а дл¤ отриманн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ на цей
товар на час його постав-ки пор≥вн¤но ≥з зазначеною в контракт≥.
„лени товарних б≥рж отримують можлив≥сть найб≥льш виг≥дно продавати,
купувати або обм≥нювати товар; користуватис¤ ≥нфор-мац≥Їю про
кон'юнктуру ринку, ¤ка перманентне зм≥нюЇтьс¤, про стан попиту й
пропозиц≥њ в розр≥з≥ груп товар≥в; мати в≥домост≥ про платоспроможн≥сть
≥ над≥йн≥сть контрагента угоди. —п≥взасновни-ки б≥рж≥ застрахован≥ в≥д
небажаного коливанн¤ ц≥н, користуютьс¤ п≥льговим кредитуванн¤м дл¤
зд≥йсненн¤ вже укладених угод.
ѕ≥д впливом часу та економ≥чноњ конкуренц≥њ серед товарних б≥рж
виробилас¤ ч≥тка спец≥ал≥зац≥¤: щодо кольорових метал≥в - Ћондонська,
Ќью-…оркська; натурального каучуку - Ќью-…орксь-ка, Ћондонська,
јмстердамська, —≥нгапурська, уала-Ћампурська;
зерна - ¬≥нн≥пезька, „иказька, Ћондонська, Ћ≥верпульська,
–от-тердамська, јнтверпенська, ћ≥ланська; цукру - Ћондонська,
√ам-бурзька.
‘ондова б≥ржа - це орган≥зований ≥ регул¤рно функц≥онуючий ринок, на
¤кому в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в. Ќа н≥й продають та
купують акц≥њ, обл≥гац≥њ акц≥онерних компан≥й та обл≥гац≥њ державних
позик. як найважлив≥ший елемент розвинутоњ ринковоњ економ≥ки, ринку
кап≥тал≥в фондова б≥ржа створюЇ мож-
ливост≥ дл¤ моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в, њх спр¤муванн¤ на
довго-строков≥ ≥нвестиц≥њ, ф≥нансуванн¤ перспективних програм.
‘ондов≥ б≥рж≥ мають орган≥зац≥йно-правову форму приватних акц≥онерних
товариств (у —Ўј, ¬еликобритан≥њ, япон≥њ) або дер-жавних ≥нститут≥в (у
Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ). Ќа сучасних фондових б≥ржах (Ќью-…оркськ≥й,
Ћондонськ≥й, “ок≥йськ≥й, ѕаризьк≥й, ‘ранк-фуртськ≥й, Ѕазельськ≥й,
ћ≥ланськ≥й, —ингапурськ≥й, “айванськ≥й) д≥ють цив≥л≥зован≥ правила та
принципи, ¤к≥ зумовлюють певн≥ га-рант≥њ страховим компан≥¤м, окремим
акц≥онерам.
–озпродаж акц≥й - це в≥льний маневр б≥рж, диверсиф≥кац≥¤ ф≥-нансових
надходжень ≥ можлив≥сть нагромаджувати значний обс¤г
≥нвестиц≥й.
јкц≥¤ - це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ внесок певноњ частки в
кап≥тал акц≥онерного товариства. ¬она даЇ право на отриманн¤
частини прибутку в форм≥ див≥денда.
‘ондова б≥ржа у форм≥ акц≥онерного товариства ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤
кап≥тал≥в, створене шл¤хом випуску акц≥й, ¤к≥ Ї доку-ментом "на
пред'¤вника", котируютьс¤ ≥ можуть в≥льно переходити
в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ.
јкц≥онерне товариство утворюЇтьс¤ на основ≥ статуту, розроб-леного њњ
засновниками й узаконеного державними правовими ак-тами. —татутом
передбачено максимальну суму (статутний кап≥тал), на ¤ку можуть
випускатис¤ акц≥њ, та њх ном≥нальну варт≥сть.
јкц≥онерн≥ товариства - б≥рж≥ виконують роль барометра еко-ном≥чного
житт¤. Ѕ≥ржов≥ операц≥њ мають на мет≥ не т≥льки ≥ндив≥-дуальне
збагаченн¤ власник≥в акц≥й (йдетьс¤ про власник≥в контроль-ного пакета),
а й утвердженн¤ цього ¤к структурного р≥зновиду рин-ку. ѕри жорстк≥й
конкуренц≥њ м≥ж фондовими б≥ржами власники акц≥й ви¤вл¤ютьс¤
"приреченими" на сп≥льн≥сть економ≥чноњ дол≥.
ƒл¤ створенн¤ фондовоњ б≥рж≥ необх≥дн≥ щонайменше три суб'Їк-ти: той,
хто випускаЇ ц≥нн≥ папери; хто њх купуЇ; хто об'ЇднуЇ про-давц¤ ≥
покупц¤ акц≥й (брокерська ф≥рма).
ўоб бути членом б≥рж≥, треба засв≥дчити свою д≥Їздатн≥сть. “ак, варт≥сть
м≥сц¤ на Ќью-…оркськ≥й б≥рж≥ у р≥зн≥ роки була такою, тис. дол.: у 1827
р. - 0,1; 1901 р. - 80; 1929 р. - 625; 1942 р. - 17;
1987 р. - 1100; 1988 р. - 665.
Ќезважаючи на те, що нин≥ в —Ўј д≥ють 16 фондових б≥рж, Ќью-…оркська
тримаЇ перш≥сть не т≥льки в —получених Ўтатах (3/4 операц≥й з акц≥¤ми),
а й у св≥т≥. —аме на ц≥й б≥рж≥ котируютьс¤ ц≥нн≥ папери 1600
найавторитетн≥ших компан≥й.
омпан≥њ, ¤к≥ бажають продавати своњ ц≥нн≥ папери через б≥ржу, повинн≥:
отримувати р≥чний доход не менше 2,5 млн дол. (у тому числ≥ не
менше 2 млн за кожний з двох останн≥х рок≥в) або сумарний доход
за три останн≥ роки б≥льше 6,5 млн дол. (при прибутковост≥ за вс≥ роки);
волод≥ти реальними активами щонайменше на 18 млн дол.;
мати не менше 2000 акц≥онер≥в (¤к м≥н≥мум по 100 акц≥й у кож-ного).
” дореволюц≥йн≥й –ос≥њ, в тому числ≥ й на територ≥њ ”крањни, щоб
вступити у б≥ржове товариство (корпорац≥ю член≥в б≥рж≥), необх≥д-но було
пройти через процедуру вибор≥в. „лени товариства спла-чували вступний
внесок (на алашниковськ≥й б≥рж≥, наприклад, в≥н становив 300 крб. дл¤
купц≥в, 1100 крб. дл¤ промисловц≥в) ≥ щор≥чно вносили в касу б≥рж≥ певну
суму. ÷ентром торг≥вл≥ закордонними вексел¤ми, валютою, ц≥нними паперами
була —анкт-ѕетербурзька б≥ржа; а л≥дером у сфер≥ об≥гу з державними
позиками - ћос-ковська б≥ржа.
«а своњми статутами рос≥йськ≥ б≥рж≥ були закладами в≥дкритого типу.
¬≥дв≥дати б≥ржу з метою укладенн¤ угоди не заборон¤лос¤ н≥кому, проте
категорично заборон¤лос¤ нав≥ть входити до б≥рж≥ особам, колись
засудженим за економ≥чн≥ та ≥нш≥ проступки, бор-жникам, банкрутам ≥ тим,
чињ справи були передан≥ в кредиторське управл≥нн¤. “≥, хто бажав вз¤ти
участь у б≥ржов≥й торг≥вл≥, повинн≥ були мати право вести торг≥влю та
дотримуватис¤ ѕоложенн¤ про державний промисловий податок.
” суверенн≥й ”крањн≥ формуЇтьс¤ система б≥рж. ¬же д≥ють так≥ б≥рж≥, ¤к
фондов≥, аграрн≥, м≥жбанк≥вська валютна. ћаЇ м≥сце тенден-ц≥¤ розвитку
в≥д ун≥версальних товарних б≥рж до спец≥ал≥зованих.
уп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, обл≥гац≥й, акц≥й на фондов≥й б≥р-ж≥
зд≥йснюЇтьс¤ через в≥дпрацьований тривалою практикою меха-н≥зм. «алежно
в≥д попиту й пропозиц≥њ на них встановлюЇтьс¤ б≥р-жовий курс. Ѕюлетен≥
зареЇстрованих б≥ржових курс≥в (котирувань) публ≥куютьс¤ в прес≥.
Ќаприклад, газета "”олл-стр≥т джорнел" м≥с-тить спец≥альний розд≥л "—"
п≥д назвою "√рош≥ та ≥нвестиц≥њ".
Ѕ≥ржовий курс ц≥нних папер≥в визначаЇтьс¤: прибутков≥стю ф≥рми та
доходами, що передбачаютьс¤; розм≥рами банк≥вського в≥дсотка (позикового
в≥дсотка), а також ц≥ною на золото, окрем≥ товари й нерухом≥сть, ¤к≥ Ї
альтернативою залученн¤ тимчасово в≥льних кош-т≥в; вар≥антами
л≥кв≥дност≥, тобто можлив≥стю перетворити придбан≥ ц≥нн≥ папери в грош≥;
пол≥тичним становищем у найважлив≥ших рег≥онах св≥ту; т≥ньовими
операц≥¤ми, таЇмними домовленост¤ми, ¤к≥ ≥нод≥ укладаютьс¤ з метою
отриманн¤ спекул¤тивного прибут-ку в≥д р≥зниц≥ м≥ж б≥ржовими курсами.
Ќезважаючи на те, що ≥нод≥ маЇ м≥сце суттЇвий в≥дрив б≥ржових курс≥в
ц≥нних папер≥в в≥д представленоњ ними реальноњ вартост≥, в к≥нцевому
рахунку вони в≥дображають реальну ситуац≥ю в еко-ном≥ц≥ крањни чи
рег≥ону.
Ќайб≥льш узагальнюючим показником динам≥ки курсу ц≥нних папер≥в Ї ≥ндекс
ƒоу-ƒжонса. ” 1884 р. „. ƒоу за допомогою винай-деного ним ≥ндексу
розрахував сер≥ю курс≥в акц≥й двох промисло-вих ф≥рм та дев'¤ти
зал≥зничних компан≥й —Ўј. ѕ≥зн≥ше разом ≥з своњм партнером ≈. ƒжонсом
в≥н почав регул¤рно публ≥кувати цей ≥ндекс у газет≥ "”олл-стр≥т
джорнел". ¬ 1928 р. ≥ндекс був модерн≥-зований.
Ќин≥ ≥ндекс ƒоу-ƒжонса враховуЇтьс¤ по 30 великих промисло-вих
компан≥¤х, 20 транспортних компан≥¤х ≥ 15 ф≥рмах паливно-енергетичноњ та
комунальноњ ≥нфраструктури.
≤ндекс ƒоу-ƒжонса Ї показником "здоров'¤" економ≥ки не т≥ль-ки —Ўј, а й
значноњ частини св≥ту у зв'¤зку з д≥¤льн≥стю числен-них
транснац≥ональних корпорац≥й.
ƒо середини 20-х рок≥в ≥ндекс ƒоу-ƒжонса перевищував (нечасто) 100.
ѕот≥м в≥н п≥шов угору. ¬ середин≥ 1929 р. в≥н уже позначавс¤ цифрою
469,5. ќднак велика депрес≥¤ призвела до б≥ржового краху:
в жовтн≥ 1929 р. ≥ндекс знизивс¤ до 230,1. ўе на початку 50-х рок≥в в≥н
дор≥внював 200. ѕроте пот≥м почалос¤ його стаб≥льне зростан-н¤. 80-т≥
роки знаменувалис¤ б≥ржовим бумом. ” середин≥ жовтн¤ 1987 р. ≥ндекс
дос¤г позначки 2722. ѕ≥д час б≥ржового потр¤с≥нн¤ у жовтн≥ 1987 р. курс
акц≥й за один день знизивс¤ на 22,6 в≥дсотка, ≥ндекс становив усього
1733. «нец≥ненн¤ акц≥й на б≥ржах усього св≥ту в сум≥ склало 2 трлн дол.
—трахова компан≥¤ - комерц≥йна, ф≥нансово-кредитна орган≥-зац≥¤, що
ставить за мету отриманн¤ прибутку в≥д зд≥йсненн¤ стра-хових операц≥й.
—трахов≥ компан≥њ зд≥йснюють систему заход≥в, спр¤мованих на повне або
часткове в≥дшкодуванн¤ застрахованим ф≥рмам збитк≥в, ¤ких вона зазнала
за непередбачених обставин:
внасл≥док стих≥йного лиха, авар≥њ, невиконанн¤ зобов'¤зань
збан-крут≥лими контрагентами тощо. ¬они прагнуть залучити ¤комога б≥льше
кл≥Їнт≥в (ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б), м≥ж ¤кими й розпод≥-л¤ють суми
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в. “ак≥ компан≥њ н≥велюють та зменшують под≥бн≥
труднощ≥ й ускладненн¤, що можуть трапитис¤ в кожного з кл≥Їнт≥в.
—трахов≥ компан≥њ нейтрал≥зують економ≥ч-ний ризик ф≥зичних та юридичних
ос≥б, покривають непередба-чен≥ збитки.
јудиторська ф≥рма - це незалежна висококвал≥ф≥кована орга-н≥зац≥¤, ¤ка
на замовленн¤ контролюЇ й анал≥зуЇ ф≥нансову д≥¤ль-н≥сть п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥, њхн≥ р≥чн≥ бухгалтерськ≥ зв≥ти та
баланси.
јудиторськ≥ ф≥рми п≥дтверджують або спростовують дотриман-н¤
п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми д≥ючих норм господарського права у сфер≥
ф≥нансово-кредитних в≥дносин. —воњ послуги вони зд≥йснюють за вказ≥вкою
державних орган≥в або на замовленн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
јудиторським ф≥рмам надаютьс¤ дл¤ контролю й анал≥зу вс≥ потр≥бн≥
документи бухгалтерськоњ зв≥тност≥. «а результатами перев≥рки, ¤кщо вони
ви¤вилис¤ позитивними, господарським суб'Їктам видаЇтьс¤ св≥доцтво про
достов≥рн≥сть њхнього продекларованого ф≥нансового стану.
“акий контроль зд≥йснюЇтьс¤ з метою зменшенн¤ економ≥чного ризику при
укладанн≥ в≥дпов≥дних ф≥нансових угод з даними суб'Їк-тами або при
п≥дозр≥ на можливе банкрутство чи приховуванн¤ т≥ньових операц≥й, тобто
таких, що функц≥онують поза правовими нормами, за межами державних
закон≥в, на так званому "чорному ринку".
’олдингова компан≥¤ - акц≥онерна компан≥¤, кап≥тал ¤коњ
ви-користовуЇтьс¤ переважно дл¤ придбанн¤ контрольних пакет≥в ак-ц≥й
≥нших компан≥й з метою встановленн¤ контролю за њхньою д≥-¤льн≥стю й
отриманн¤ доход≥в. «а своЇю структурою ≥ характером д≥¤льност≥
холдингова компан≥¤ виконуЇ, ¤к правило, лише ф≥нан-сов≥ операц≥њ. ¬она
тримаЇ контрольн≥ пакети акц≥й ≥нших ф≥рм ≥ д≥Ї через своњ ф≥л≥њ.
Ќайпоширен≥ш≥ так зван≥ чист≥ холдингов≥ ком-пан≥њ, проте Ї й зм≥шан≥,
¤к≥ поЇднують контрольно-ф≥нансов≥ функц≥њ з безпосередн≥м управл≥нн¤м
п≥дприЇмствами.
’олдингова д≥¤льн≥сть - це р≥зновид п≥дприЇмництва, що пот-ребуЇ значних
≥нвестиц≥й ≥ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, на основ≥ об'Їднанн¤ кап≥тал≥в
к≥лькох ф≥зичних чи юридичних ос≥б.
‘ункц≥онуванн¤ ≥ д≥Їздатн≥сть ус≥х елемент≥в ринковоњ ≥нфра-структури Ї
важливою ≥ необх≥дною умовою реальноњ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки
”крањни. –озвиток ц≥Їњ ≥нфраструктури вимагаЇ в≥дпов≥дного
законодавства, юридичних гарант≥й, д≥йового механ≥зму й
матер≥ально-ф≥нансового забезпеченн¤.
І 3. ‘ункц≥њ ринку
¬ економ≥чно розвинутих системах основними функц≥¤ми рин-ку Ї:
в≥дтворенн¤ матер≥альних передумов дл¤ д≥њ об'Їктивних еко-ном≥чних
закон≥в загального характеру; забезпеченн¤ екв≥валент-ност≥ економ≥чних
в≥дносин, пр≥оритету економ≥чних ≥нтерес≥в гос-подарюючих суб'Їкт≥в;
блокуванн¤ господарськоњ ≥ рег≥ональноњ автарк≥њ, ≥нтернац≥онал≥зац≥¤
сусп≥льного виробництва, розвиток ≥нте-грац≥йних процес≥в у м≥ждержавних
в≥дносинах; утворенн¤ еконо-м≥чних передумов дл¤ демократизац≥њ
господарського житт¤; утверд-женн¤ ефективного господарюванн¤; вим≥р
людськоњ прац≥, визнанн¤ першочергового значенн¤ профес≥йност≥ та
компетентност≥; сти-мулюванн¤ структурних зм≥н в економ≥ц≥,
диверсиф≥кац≥¤ вироб-ництва; встановленн¤ об'Їктивно необх≥дноњ
р≥вноваги, пропорц≥й-ност≥ в економ≥ц≥; розвиток конкурентних засад.
якщо йдетьс¤ про роль ринку в загальному план≥, то маЇтьс¤ на уваз≥ його
функц≥¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ виробничих в≥дно-син характеру й
р≥вню розвитку продуктивних сил. ≤манентно влас-тив≥ ринку методи впливу
на економ≥ку, форми орган≥зац≥њ господа-рюванн¤ зумовлюють ор≥Їнтац≥ю
сусп≥льного виробництва на в≥дтво-ренн¤ передумов ≥ можливостей дл¤ д≥њ
об'Їктивних економ≥чних закон≥в сусп≥льного розвитку.
–инок генеруЇ екв≥валентн≥, тобто економ≥чно р≥вноправн≥, в≥д-носини в
ус≥х галуз¤х виробництва, на вс≥х р≥вн¤х господарського житт¤, культивуЇ
знанн¤, профес≥йн≥сть, компетентн≥сть, творче ставленн¤ до роботи.
ѕринцип "в≥д кожного - за зд≥бност¤ми, кожному - за працею" зд≥йснюЇтьс¤
лише в середовищ≥, де пану-ють закони товарного виробництва.
Ќормальна економ≥ка, законом≥рност≥ под≥лу прац≥, ринково-конкурентне
середовище в ц≥лому не сприймають пол≥тику тери-тор≥альноњ та
господарськоњ автарк≥њ. –инкова економ≥ка та зако-ни њњ функц≥онуванн¤ в
к≥нцевому п≥дсумку об'Їднують територ≥њ ≥ народи, ≥нтенсиф≥кують
сусп≥льний ≥ м≥жнародний под≥л прац≥, вертикальн≥ та горизонтальн≥
зв'¤зки м≥ж р≥вноправними партне-рами. ≤ншими словами, закони та
принципи, за ¤кими д≥Ї ринко-ва економ≥ка, виконують ≥нтеграц≥йну роль,
спри¤ють формуван-ню Їдиного економ≥чного простору.
–инок Ї економ≥чною складовою демократизац≥њ господарського житт¤;
робить непотр≥бною вагому частину адм≥н≥стративноњ вла-ди, в≥дторгаЇ
командно-розпод≥льч≥ њњ засади; культивуЇ гуман≥за-ц≥ю господарського
житт¤.
–инок, ¤кий грунтуЇтьс¤ на правових засадах, Ї економ≥чною
"технолог≥Їю", за допомогою ¤коњ створюютьс¤ умови дл¤ ефек-тивного
господарюванн¤, динам≥зму виробництва. “ак≥ конкретн≥ про¤ви
ефективност≥, ¤к продуктивн≥сть прац≥, ¤к≥сть роботи, еко-ном≥чн≥сть
виробництва, науково-техн≥чний прогрес, значною м≥-рою зумовлюютьс¤
ринково-конкурентним середовищем.
–инок Ї "вим≥рювальним пристроЇм" людськоњ прац≥. ¬с¤ гама ¤костей, ¤к≥
несе в соб≥ енерг≥¤ людськоњ прац≥, врешт≥-решт, знахо-дить своЇ
вираженн¤ у форм≥ числа (варт≥сть товару, ц≥на товару) в ринковому
середовищ≥. ≈лементами товарност≥ Ї не лише матер≥альн≥ реч≥, предмети ≥
послуги, а й результати ≥нтелектуальноњ прац≥ - ≥дењ, управл≥нськ≥
р≥шенн¤, винаходи, результати мистецькоњ д≥¤ль-ност≥ тощо.
Ќев≥дтворювана ун≥кальн≥сть "подарунк≥в природи" (земл≥, пов≥тр¤,
води.та ≥н.) також Ї констатуючим елементом то-варност≥ й тому також маЇ
свою ц≥нову оц≥нку.
р≥м того, ринок стаб≥л≥зуЇ грошовий об≥г, п≥дтримуЇ авторитет
нац≥ональних грошових одиниць; створюЇ д≥йовий механ≥зм моти-вац≥њ
прац≥; п≥дтримуЇ "здоров'¤" сфери споживанн¤; стимулюЇ р≥зн≥ форми
б≥знесу; стверджуЇ повагу до писаних ≥ неписаних правил людського
сп≥в≥снуванн¤.
÷ив≥л≥зований ринок генеруЇ таке середовище, в ¤кому особа реал≥зуЇ
≥нтереси ≥нших через себе. ÷ентральна ф≥гура ринку - споживач - виступаЇ
≥ ¤к ≥ндив≥дуум, ≥ ¤к член трудового колекти-ву, ≥ ¤к член певноњ
соц≥альноњ групи, ≥ разом з тим ¤к член Їдиного сусп≥льства.
¬одночас у сучасному ринковому середовищ≥ ≥снують ≥ так зван≥ т≥ньов≥
в≥дносини ≥ зв'¤зки. ¬они знаход¤ть своЇ вираженн¤ у тих орган≥зац≥йних
формах ≥ структурах, ¤к≥ д≥ють в обх≥д законодавства, що регулюЇ ринков≥
в≥дносини. ѓх стале ≥снуванн¤ ≥ розповсюдже-н≥сть в ус≥х крањнах
ринковоњ економ≥ки грунтуютьс¤ на об'Їктив-них суперечност¤х самого
товарного виробництва ≥ обм≥ну. ќсоб-ливого розмаху т≥ньов≥ в≥дносини ≥
зв'¤зки набувають в умовах ≥ сферах екстремального стану (кризов≥
ситуац≥њ в економ≥ц≥, пол≥-тиц≥ й сам≥й державност≥, кредитн≥ та ≥нш≥
деф≥цити, значна р≥зни-ц¤ в ц≥нах, у тому числ≥ на робочу силу, в р≥зних
частинах св≥тового господарства тощо). ¬се це даЇ змогу отримати
величезн≥ прибут-ки, а т≥ньовим структурам - сховати њх в≥д
оподаткуванн¤ та ≥н.
“≥ньов≥ в≥дносини ≥ зв'¤зки Ї немовби т≥нню оф≥ц≥йного ринку, ринкового
законодавства тощо, ¤к≥, отримуючи певну самост≥йн≥сть руху, паразитують
на суперечност¤х товарного виробництва ≥ об≥-гу. ѕроте самост≥йн≥сть
≥снуванн¤ т≥ньовоњ економ≥ки надто обме-жена. якщо п≥дрив нею
об'Їктивних закон≥в товарного виробницт-ва ≥ об≥гу с¤гаЇ певноњ меж≥, то
починаЇ пробуксовувати ринкове господарство, т≥нню ¤кого вона Ї, ≥ це
впливаЇ на нењ саму, р≥зко скорочуючи њњ можливост≥. «в≥дси об'Їктивною
межею т≥ньовоњ еко-ном≥ки Ї нормальне функц≥онуванн¤ ринку.
онкретн≥ орган≥зац≥њ та про¤ви т≥ньовоњ економ≥ки, ≥снуючи ¤к загальн≥
форми, не Ї стаб≥льними ≥ довгов≥чними щодо певних њњ учас-ник≥в.
–озвиток соц≥альне ор≥Їнтованого ринкового господарства, в ¤кому
поЇднуютьс¤ ринкова система ≥ державне регулюванн¤ при зростанн≥ рол≥
колектив≥в власник≥в та њх орган≥зац≥йних структур, ≥нфраструктури
ринку, сусп≥льних орган≥зац≥й тощо, долаЇ супереч-ност≥ ринковоњ
економ≥ки, а разом з тим ≥ саморух його т≥н≥. —упереч-н≥сть сучасного
ринку розв'¤зуЇтьс¤ не через його в≥дкиданн¤, а шл¤-хом використанн¤ дл¤
всеб≥чного розвитку продуктивних сил ≥ багат-ства сусп≥льства. |