33. ¬≥дносини адвокатури ≥ ћ≥н≥стерства ёстиц≥њ ”крањни
ƒ≥¤льн≥сть адвокатських об'Їднань ірунтуЇтьс¤ на засадах добров≥льност≥, самовр¤дуванн¤, колег≥альност≥ та гласност≥. ¬они реЇструютьс¤ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни, п≥сл¤ чого пов≥домл¤ють м≥сцевим органам влади про свою реЇстрац≥ю, а адвокати Ч про одержанн¤ св≥доцтва на право занатт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю.
«акон про адвокатуру ”крањни в≥дносить пор¤док утворенн¤ адвокатських об'Їднань, питанн¤ њх д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ, структури, штат≥в, функц≥й, пор¤дку витрачанн¤ кошт≥в, прав та обов'¤зк≥в кер≥вних орган≥в, пор¤дку њх вибор≥в та ≥нш≥ питанн¤ до компетенц≥њ в≥дпов≥дних об'Їднань.
«акон визначаЇ в≥дносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому њњ самост≥йн≥сть та незалежн≥сть. «окрема, ћ≥н≥стерство юстиц≥њ забезпечуЇ ф≥нансуванн¤ оплати прац≥ адвокат≥в за рахунок держави у випадку участ≥ адвоката в крим≥нальн≥й справ≥ за призначенн¤м та при зв≥льненн≥ громад¤н в≥д оплати юридичноњ допомоги, узагальнюЇ статистичну зв≥тн≥сть про адвокатську д≥¤льн≥сть, спри¤Ї зд≥йсненню заход≥в щодо п≥двищенн¤ профес≥йного р≥вн¤ адвокат≥в. —тосовно м≥сцевих орган≥в державного управл≥нн¤, то вони у межах своЇњ компетенц≥њ спри¤ють адвокатам та адвокатським об'Їднанн¤м у вир≥шенн≥ соц≥альних питань, забезпечують њх прим≥щенн¤ми дл¤ роботи тощо.

34. —татус —п≥лки адвокат≥в ”крањни.
” контекст≥ зазначеного сл≥д п≥дкреслити, що орган≥зац≥йне оформленн¤ украњнськоњ адвокатури, њњ незалежне в≥д державних структур ≥снуванн¤, ¤к зазначалос¤ вище, сталос¤ у вересн≥ 1990 р. на установчому з'њзд≥ (20Ч22 вересн¤), коли була створена —п≥лка адвокат≥в ”крањни Ч добров≥льна, громадська, незалежна, самовр¤дна орган≥зац≥¤. ћетою —п≥лки за њњ статутом Ї об'Їднанн¤ зусиль адвокат≥в у розбудов≥ демократичноњ правовоњ держави, пол≥пшенн¤ юридичноњ допомоги, надаваноњ громад¤нам, установам, орган≥зац≥¤м (у тому числ≥ ≥ноземним ф≥зичним ≥ юридичним особам), п≥двищенн¤ рол≥ ≥ авторитету адвокатури в сусп≥льств≥, спри¤нн¤ розвитку ≥ндив≥дуальноњ адвокатськоњ практики, а також набуттю адвокатурою повноњ самост≥йност≥ й самовр¤дуванн¤, захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в член≥в —п≥лки, турбота про ≥сторичн≥ традиц≥њ украњнськоњ адвокатури, розвиток ≥ поглибленн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в та ≥нше. —л≥д зазначити, що адвокати Ч члени —п≥лки адвокат≥в ”крањни на в≥дм≥ну в≥д решти адвокат≥в, що не Ї членами —п≥лки, користуютьс¤ р¤дом п≥льг. “ак, в 1992 р. р≥шенн¤м правл≥нн¤ —п≥лки затверджено ѕоложенн¤ про фонд соц≥ального захисту адвокат≥в ”крањни. ÷ей фонд Ї центром акумул¤ц≥њ кошт≥в, що спр¤мовуютьс¤ на соц≥альний захист член≥в —п≥лки.
ќсновними завданн¤ми фонду Ї: збиранн¤ ≥ накопиченн¤ внеск≥в; виплата р≥зних вид≥в допомог, орган≥зац≥¤ санаторно-курортного л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинку член≥в фонду та њх с≥мей; ф≥нансуванн¤ навчанн¤ член≥в фонду; забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ засоб≥в фонду на основ≥ принцип≥в самоф≥нансуванн¤; м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з проблем, пов'¤заних з соц≥альним захистом адвокат≥в; орган≥зац≥¤ страхуванн¤ адвокатського ризику; наданн¤ стипенд≥й д≥т¤м член≥в фонду Ч студентам юридичних вуз≥в; кредитуванн¤ член≥в фонду дл¤ профес≥йноњ роботи, оренди прим≥щень, наданн¤ довгострокових позик на п≥льгових умовах тощо.
ћайно фонду складаЇтьс¤ ≥з засоб≥в ¤к у грошов≥й, так ≥ у ≥нш≥й матер≥альн≥й форм≥, що надход¤ть в≥д засновник≥в, спонсор≥в, членських внеск≥в, засоб≥в в≥д д≥¤льност≥ фонду, ≥нших надходжень.
„леном фонду може бути лише член —п≥лки адвокат≥в ”крањни, ¤кий звернувс¤ ≥з за¤вою про вступ до фонду ≥ бере участь своњми членськими внесками у формуванн≥ його майна, виконуЇ ≥нш≥ обов'¤зки, передбачен≥ ѕоложенн¤м про фонд.
ќргани фонду складаютьс¤ з ради фонду Ч органу управл≥нн¤, дирекц≥њ Ч виконавчого органу.
ƒ≥Їздатн≥сть фонду в цив≥льному ≥ торговельному об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м —п≥лки адвокат≥в ”крањни.

35. —труктура —п≥лки адвокат≥в ”крањни
—татутом —п≥лки передбачен≥ њњ завданн¤, форми д≥¤льност≥, структура, джерела формуванн¤ кошт≥в та майна тощо. ƒетально регламентуютьс¤ питанн¤ членства, ¤ке може бути ¤к ≥ндив≥дуальним, так ≥ колективним, права ≥ обов'¤зки член≥в.  ер≥вними органами —п≥лки Ї з'њзд, конференц≥¤, правл≥нн¤, рев≥з≥йна ком≥с≥¤.  ерують —п≥лкою президент та три в≥це-президенти.
” област¤х (јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим) створен≥ в≥дд≥ленн¤ —п≥лки. ѓњ почесними членами Ї адвокати з —Ўј,  анади, јргентини, ѕольщ≥, Ѕолгар≥њ.
ѕроте це не Їдина форма об'Їднанн¤ украњнських адвокат≥в у сп≥лки чи асоц≥ац≥њ, ¤к≥ вход¤ть до складу ћ≥жнародноњ сп≥лки (сп≥вдружност≥) адвокат≥в

36. «авданн¤ —п≥лки адвокат≥в ”крањни
ћетою —п≥лки за њњ статутом Ї об'Їднанн¤ зусиль адвокат≥в у розбудов≥ демократичноњ правовоњ держави, пол≥пшенн¤ юридичноњ допомоги, надаваноњ громад¤нам, установам, орган≥зац≥¤м (у тому числ≥ ≥ноземним ф≥зичним ≥ юридичним особам), п≥двищенн¤ рол≥ ≥ авторитету адвокатури в сусп≥льств≥, спри¤нн¤ розвитку ≥ндив≥дуальноњ адвокатськоњ практики, а також набуттю адвокатурою повноњ самост≥йност≥ й самовр¤дуванн¤, захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в член≥в —п≥лки, турбота про ≥сторичн≥ традиц≥њ украњнськоњ адвокатури, розвиток ≥ поглибленн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в та ≥нше.

37. «авданн¤ адвокатури
ќсновне завданн¤ адвокатури Ч наданн¤ юридичноњ допомоги громад¤нам ≥ орган≥зац≥¤м. јдвокатура спри¤Ї охорон≥ прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й, зд≥йсненню правосудд¤, додержанню ≥ зм≥цненню законност≥, вихованню громад¤н у дус≥ точного ≥ неухильного виконанн¤ закон≥в, бережного ставленн¤ до народного добра, додержанн¤ дисципл≥ни прац≥, поваги до прав, чест≥ й г≥дност≥ ≥нших ос≥б.
¬изначаючи природу адвокатури, сл≥д п≥дкреслити њњ особливий статус Ч добров≥льне об'Їднанн¤ ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ адвокатською д≥¤льн≥стю.

38. ќплата прац≥ адвоката
ќплата прац≥ адвоката зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ угоди м≥ж громад¤нином (юридичною особою) ≥ адвокатським об'Їднанн¤м або адвокатом. ” раз≥ участ≥ останнього в крим≥нальн≥й справ≥ за призначенн¤м та при зв≥льненн≥ громад¤нина в≥д оплати юридичноњ допомоги через його малозабезпечен≥сть оплата прац≥ адвоката зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок держави.
ѕом≥чник користуЇтьс¤ р≥вними з адвокатом соц≥альними правами. ўодо оплати прац≥, то вона визначаЇтьс¤ угодою м≥ж ним та адвокатом (чи адвокатським об'Їднанн¤м). јле закон наголошуЇ, що зароб≥тна плата пом≥чника не може бути нижчою в≥д встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру.
¬ раз≥ участ≥ адвоката в крим≥нальн≥й справ≥ за призначенн¤м та при зв≥льненн≥ громад¤нина в≥д оплати юридичноњ допомоги через його малозабезпечен≥сть оплата прац≥ адвоката зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок держави в пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни (ч. 4 ст. 47  ѕ ).

39. ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть адвоката
ƒисципл≥нарне провадженн¤ проти адвокат≥в зд≥йснюЇтьс¤ дисципл≥нарною палатою, ¤ка, ¤к вже зазначалос¤, створюЇтьс¤ в квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарних ком≥с≥¤х у склад≥ 9 член≥в: п'¤ти адвокат≥в, двох судд≥в, по одному представнику в≥д управл≥нн¤ юстиц≥њ, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласноњ,  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, в≥дд≥ленн¤ —п≥лки адвокат≥в ”крањни.
ƒисципл≥нарна палата розгл¤даЇ скарги громад¤н, а також окрем≥ ухвали суд≥в ≥ постанови судд≥в, постанови, поданн¤ сл≥дчих орган≥в, за¤ви адвокатських об'Їднань, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й на д≥њ адвокат≥в; вир≥шуЇ питанн¤ про прит¤гненн¤ адвоката до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ та розгл¤даЇ порушен≥ з цих питань справи.
ƒо адвоката можуть бути застосован≥ так≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤: попередженн¤; зупиненн¤ на строк до одного року д≥њ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю, а також його анулюванн¤. «акон про адвокатуру обмежуЇ випадки, коли адвокатська д≥¤льн≥сть може бути припинена р≥шенн¤м квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарноњ ком≥с≥њ, а видане св≥доцтво анульоване. ÷е може статис¤ лише у випадку засудженн¤ адвоката за вчиненн¤ злочину (п≥сл¤ набранн¤ вироком чинност≥), обмеженн¤ судом д≥Їздатност≥ або визнанн¤ адвоката нед≥Їздатним, втрати громад¤нства ”крањни, грубого порушенн¤ вимог «акону про адвокатуру, ≥нших акт≥в законодавства, що регулюють д≥¤льн≥сть адвокатури, а також ѕрис¤ги адвоката.

40. √арант≥њ д≥¤льност≥ адвоката
«акон про адвокатуру окремо закр≥плюЇ норму, ¤ка стосуЇтьс¤ гарант≥й адвокатськоњ д≥¤льност≥. Ќею встановлено, що профес≥йн≥ права, честь ≥ г≥дн≥сть адвоката охорон¤ютьс¤ законом; заборон¤Їтьс¤ будь-¤ке втручанн¤ в адвокатську д≥¤льн≥сть, вимаганн¤ в≥д адвоката, його пом≥чника, посадових ос≥б ≥ техн≥чних прац≥вник≥в адвокатських об'Їднань в≥домостей, що становл¤ть адвокатську таЇмницю. « них питань вони також не можуть допитуватись ¤к св≥дки.
ƒокументи, пов'¤зан≥ з виконанн¤м адвокатом дорученн¤, не п≥дл¤гають огл¤дов≥, розголошенню чи вилученню без його згоди. «аборон¤Їтьс¤ прослуховуванн¤ телефонних розмов адвокат≥в у зв'¤зку з оперативно-розшуковими заходами без р≥шенн¤ суду. Ќе допускаЇтьс¤ оф≥ц≥йне негативне реагуванн¤ з боку орган≥в д≥знанн¤, сл≥дства, суду на правову позиц≥ю адвоката у справ≥. јдвокату гарантуЇтьс¤ р≥вн≥сть прав з ≥ншими учасниками процесу.
 рим≥нальна справа проти адвоката може бути порушена т≥льки √енеральним прокурором ”крањни, його заступниками, прокурорами јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ста  иЇва. јдвоката не можна прит¤гнути до крим≥нальноњ, матер≥альноњ та ≥ншоњ в≥дпов≥дальност≥ або погрожувати њњ застосуванн¤м у зв'¤зку з наданн¤м юридичноњ допомоги громад¤нам та орган≥зац≥¤м.

41. «наченн¤ ѕрис¤ги адвоката.
ƒл¤ адвокат≥в була встановлена особлива профес≥йна прис¤га, ¤ку вони виголошували не при вступ≥ до стану, а до розгл¤ду кожноњ судовоњ справи. ” ц≥й прис¤з≥ адвокати зобов'¤зувалис¤ докладати ус≥х зусиль до того, щоб захистити законн≥ та справедлив≥ вимоги кл≥Їнта, ≥ в≥дмовл¤тьс¤ в≥д веденн¤ справи у будь-¤кий час, нав≥ть п≥д час њњ провадженн¤, ¤кщо переконаютьс¤ у неправот≥ вимог, незалежно в≥д того, чи буде ц¤ неправота моральною або юридичною.
” раз≥ в≥дмови адвоката в≥д веденн¤ справи позивач не мав права запрошувати ≥ншого, щоб, ¤к наголошувалос¤ в закон≥, Ђнехтуючи кращими адвокатами, сторони не стали б обирати нечеснихї. якщо позивач мав дек≥лька адвокат≥в, з ¤ких одн≥ вважали за можливе вести справу, а ≥нш≥ н≥, то перш≥ могли продовжувати захист, але на м≥сце других заборон¤лос¤ запрошувати нових. Ќа суд≥ адвокат був зобов'¤заний утримуватись в≥д образливих вислов≥в та не звол≥кати св≥домо процес. ўодо гонорару, то до розгл¤ду справи адвокат не мав права наперед обумовлювати винагороду, але п≥сл¤ захисту в≥н вже м≥г ставити таку умову. «а на¤вност≥ домовленост≥ розм≥р гонорару визначавс¤ адвокатом, а за в≥дсутност≥ њњ за його позовом суд призначав гонорар, враховуючи складн≥сть справи, талановит≥сть адвоката, традиц≥њ адвокатури ≥ ранг судовоњ ≥нстанц≥њ. «ан¤тт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю було заборонено лише судд¤м та нам≥сникам пров≥нц≥й.

42. ќрган≥зац≥йн≥ форми д≥¤льност≥ адвокатури.
ќсоба, що одержала св≥доцтво про право на зан¤тт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю, маЇ право практикувати ≥ндив≥дуально, в≥дкрити своЇ адвокатське бюро або об'Їднуватись з ≥ншими адвокатами в колег≥њ, ф≥рми, контори та ≥нш≥ адвокатськ≥ об'Їднанн¤, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до «акону про адвокатуру ≥ своњх статут≥в.
ƒ≥¤льн≥сть адвокатських об'Їднань грунтуЇтьс¤ на засадах добров≥льност≥, самовр¤дуванн¤, колег≥альност≥ та гласност≥. ¬они реЇструютьс¤ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни, п≥сл¤ чого пов≥домл¤ють м≥сцевим органам влади про свою реЇстрац≥ю, а адвокати Ч про одержанн¤ св≥доцтва на право занатт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю.
«акон про адвокатуру ”крањни в≥дносить пор¤док утворенн¤ адвокатських об'Їднань, питанн¤ њх д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ, структури, штат≥в, функц≥й, пор¤дку витрачанн¤ кошт≥в, прав та обов'¤зк≥в кер≥вних орган≥в, пор¤дку њх вибор≥в та ≥нш≥ питанн¤ до компетенц≥њ в≥дпов≥дних об'Їднань.
ѕор¤док утворенн¤, д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ адвокатських об'Їднань, структура, штати, функц≥њ, пор¤док витрачанн¤ кошт≥в, права та обов'¤зки кер≥вних орган≥в, пор¤док њх обранн¤ та ≥нш≥ питанн¤, що належать до њх д≥¤льност≥, регулюютьс¤ статутом в≥дпов≥дного об'Їднанн¤.
јдвокатськ≥ бюро, колег≥њ, ф≥рми, контори та ≥нш≥ адвокатськ≥ об'Їднанн¤ Ї юридичними особами. јдвокати та адвокатськ≥ об'Їднанн¤ в≥дкривають розрахунковий та ≥нш≥ рахунки в банках на територ≥њ ”крањни, а у встановленому чинним законодавством пор¤дку - ≥ в ≥ноземних банках, мають печатку ≥ штамп ≥з своњм найменуванн¤м.